Склад злочину

В Кримінальному праві в 3 значеннях:

1. Юридична конструкція: сукупність певних юридичних характеристик, які дають можливість розуміти в статті певні види норм , «це типові зразки(схеми) юридичних формулювань, які утворилися на підставі досвіду правотворчості» - Алексєєв. Називається Юридичний склад злочину

2. Як поєднання фактичних обставин – Фактичний склад злочину

3. Як наукова категорія або наукова абстракція

Склад злочини (ЮСЗ) – сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, що фіксує в кримінальному законі(в диспозиції норми закону) певний тип злочинної поведінки і надає такому типу поведінки характеру злочину певного виду.

Основні риси:

1. ЮСЗ – один з різновидів юридичної конструкції, що вживається в кримінальному законі,з а допомогою яких формуються типові ознаки злочину

2. Це єдина в кримінальному праві конструкція, за допомогою якою криміналізуєтся певний тип поведінки

3. Універсальна конструкція

Функції:

1. Склад злочину – єдиний засіб криміналізації нових видів злочинної діяльності.

2. Склад злочину виступає основним засобом кваліфікації діяння, що дозволяє зробити висновок: злочин якого саме виду вчинила особа і яку саме статтю КК необхідно інкримінувати.

3. Функція відмежування одного виду від іншого.

Об’єкт: Предмет Безпосередній об’єкт Потерпілий	ОС: Діяння Суспільно-небезпечні наслідки Причинний зв’язок Спосіб Час Місце Обстановка Засоби знаряддя
СС: Вина Мотив Мета Емоційний стан	Суб’єкт: Вік Осудність Спеціальна ознака(спецсубєкт)

Обєкт	Предмет Безпосередній обєкт
Субєкт	Вік Осудність Спеціальна ознака(спецсубєкт)
Обєетивна сторона	Діяння Суспільно-небезпечні наслідки Спосіб Час Місце Обстановка Засоби знаряддя
Субєктивна сторона	Вина Мотив Мета Емоційний стан

Cлугує для створення індивідуальних юридичних конструкцій складів злочину певних видів

Є сукупністю всіх елементів, які характеризують всі обставини, та мають кримінально-правове (непроцесуальне та не криміналістичне)

Індивідуальна конструкція ЮСЗ –

1. сукупність тільки тих необхідних та достатніх для характеристики певного вдів злочину, елементів та ознак, які індивідуалізують саме даний вид злочину.

2. Завжди індивідуальна для кожного злочину певних видів злочину.

Саме за індивідуальними(змістовними) ознаками складу злочину здійснюється їх розмежування між собою.

Класифікація ознак складу злочину:

1. Обов’язкові – ті, які утворюють індивідуальну конструкцію відповідного складу і без яких такий склад не існую

Факультативні – можуть мати місце у фактичному складі та конкретизувати фактичні обставини, але не є обов’язковими для встановлення.

2. Позитивні – ті, що утверджують наявність певної властивості злочину даного виду

Негативні – стверджують про обов’язкову відсутність властивості( ч.1 ст 309)

3. Постійні – їх зміст незмінний протягом всього часу, вони не можуть бути змінений без внесення доповнень до КК. Не залежать від конкретних умов вчинення злочину.

Змінні – їх зміст може змінюватися протягом чиновності норми КК та визначатися додатковими обставини. Можуть бути банкетними(зміст розкривається в банкетному законодавстві та обумовлюється тими змінами, які відбуваються в межах банкетного зак-ва, при цьому диспозиція норми КК є незмінномю, але тлумачення випливає із банкетного зак-ва) та оціночними.

Підлягає тлумаченню в конкретному випадках, в залежності від обставин, з використанням суб’єктивних критеріїв оцінки того,хто тлумачить. Тяжкі наслідки, особлива жорстокість, грубе порушення – оціночні терміни

Особливості встановлення індивідуальної конструкції та змісту складу злочину

В ідеальному варіанті всі обов’язкові елементи та ознаки складу, або переважна їх більшість повинна бути представлена в диспозиції статті особливої частини, але за такої умови кримінальний закон був би невиправдано обємний. Але для того, щоб встановити наявність в діях особи складу конкретного злочину і правильно його кваліфікувати необхідно встановити всі обов’язкові ознаки цього складу.

1. Основна частин ознака, що відображає ключову специфіку складу передбачена в диспозиції норми закону.

2. Деякі ознаки містяться в статтях загальної частини, бо вони як правило є загальними для всіх без винятку складів(ст. 18, 19, 22, 23) – вік, осудність, вина та ін..

3. Деякі ознаки встановлюються шляхом системного аналізу та співставлення кількох статтей.

4. Окремі елементи та ознаки встановлюються шляхом аналізу бланкетного законодавства.

5. Окремі елементи та ознаки встановлюються шляхом індивідуального тлумачення певних формулювань, або шляхом використання тлумачення інших суб’єктів(Пленум ВСУ)