Тема 9, Розвиток персоналу

1. Поняття і основні тенденції розвитку персоналу.

Сьогоднішній працівник повинен володіти стратегічним мисленням, високою культурою. Ці вимоги покладені в основу неперервного розвитку персоналу.

Розвиток персоналу - заходи, які сприяють повному розкриттю особистого потенціалу працівників і збільшенню можливостей вносити свій вклад у діяльність підприємства.

Розвиток персоналу означає:

• Здатність (здібність) працівника усвідомити необхідність регулярного навчання у відповідності з новими вимогами,

« Здатність колективу усвідомити необхідність командного (групового) управління при активній участі всього колективу,

• Здатність організації усвідомити вирішальну роль кожного працівника і необхідність розвитку його потенціалу.

Такі заходи можуть бути індивідуальними чи груповими, проводитися на робочому місці чи спеціалізовано, орієнтовані на розвиток загальних чи специфічних навиків і вмінь В кінцевому підсумку одночасно відбувається розвиток не тільки індивіда, але й колективу, персоналу організації в цілому.

Можливості розвитку повинні бути надані всім бажаючим, бо він підвищує не тільки ефективність роботи, але і гнучкість управління, покращує моральний клімат, полегшує делегування повноважень, а ігнорування потреби в розвитку, нових знань і навиків посилює плинність кадрів.

Реалізація сучасної концепції розвитку передбачає підвищення гнучкості системи навчання, групові форми роботи, залучення консультантів.

Розвиток персоналу може бути загальним і професійним.

Професійний розвиток - це процес підготовки працівників до виконання нових виробничих функцій, охоплення нових посад, вирішення нових завдань, направлених на подолання розбіжностей між вимогами до працівника і якостями реальної людини. Мотивами загального розвитку можуть бути бажання освоїти нову роботу, збереження попередньої чи отримання більш високої посади, забезпечення гарантії стабільності чи зростання доходів, оволодіння знаннями, розширення контактів, отримання певної незалежності від роботодавців.

Великі організації на Заході витрачають на розвиток до 10% фонду зарплати. Наприклад, на навчання управляючого середньої ланки фірми США витрачають 10-15 тис.дол., в Німеччині на освіту і підвищення кваліфікації однієї людини витрачається в середньому 550 000 марок, в тому числі на підвищенні кваліфікації 80 000 марок. Ці засоби розглядаються не як додаткові витрати, а як інвестиції, які в майбутньому принесуть немалий прибуток.

На потребу професійного розвитку працівника впливає динаміка зовнішнього середовища, поява нових взірців техніки і технології, зміни стратегії і структури організації, необхідність освоєння нових видів діяльності,

Відповідальність за розвиток персоналу несуть адміністрація, лінійні керівники, а також самі працівники, які повинні прагнути до самовдосконалення.

Керівники на основі спостережень за працівником і з врахуванням його розвитку та власної думки, індивідуального плану кар'єри формулюють конкретні цілі розвитку і навчання.