16. Сутність вимог, яким мають відповідати працівники маркетингової служби підприємства.

Основні вимоги до маркетолога:

- o комунікабельність;

- o володіння аналітичним мисленням;

- o гарні організаторські здібності.

-  вища освіта у сфері маркетингу; - вміння аналізувати великі об’єми інформації, організаторські здібності, грамотність, комунікабельність, ініціативність, здатність генерувати ідеї, спрямованість на результат; - вміння та здатність знаходити потрібну інформацію; - володіння ПК (MS Word, Excel) на рівні впевненого користувача. 

Рис.2.8. Специфічні вимоги до персоналу служби маркетингу

19. Характеристика основних типів контролю маркетингу фірми.

Контроль як одна з функцій управління виробничо-комерційною діяльністю підприємства займає в маркетингу помітне місце. Насамперед — це форма цілеспрямованого впливу на колектив підприємства, систематичне спостереження за діяльністю підприємства, порівняння фактичних результатів діяльності з запланованими. Кінцевий результат контролю — вироблення коригувальних впливів на керовані фжтори та рекомендацій щодо пристосування діяльності підприємства до неконтрольованих факторів. Контроль (ревізія) маркетингу становить собою глибоку аналітичну роботу, у результаті якої адміністрація підприємства відмовляється від неефективних методів управління маркетингом і вишукує нові, що відповідають умовам виживання підприємства, способи й інструменти впливу на контрольовані фактори й адаптації до некерованих (жорстких) факторів внутрішнього й зовнішнього середовища.

Основні об'єкти контролю — це обсяг продажу, розміри прибутків і збитків, реакція покупця на пропоновані підприємством нові товари та послуги, відповідність запланованих і реальних (фактичних) результатів виробничо-комерційної діяльності. У стратегічному плані підприємству важливо знати, чи насправді й чи досить ефективно воно використовує всі наявні в нього маркетингові можливості.

У межах управління маркетингом на підприємстві для створення найбільш сприятливих умов виробництва й досягнення комерційних цілей варто здійснювати контроль за декількома пунктами.

1. Відповідність планових показників реальним показникам виробничо-комерційної діяльності за плановими (часовими) періодами. Мета контролю — встановити збіг або невідповідність основних запланованих показників реально досягнутим результатам щодо обсягів реалізації товарів і послуг, доходів і прибутків, рентабельності в цілому, з окремих товарів і цільових ринків, на яких працює підприємство.

2. Контроль прибутковості виробничо-комерційної діяльності підприємства найбільш важливий для диверсифікованих, з погляду товарних асортиментів, підприємств і великих торговельних компаній, які реалізують свої товари та послуги по багатьох каналах руху товарів, на багатьох цільових ринках (сегментах ринку).

3. Стратегічний контроль маркетингу. Підприємство, що орієнтується у своїй виробничо-комерційній діяльності на довготерміновий успіх, через певні інтервали часу мае проводити критичну

оцінку ефективності всієї маркетингової діяльності. Світ, що динамічно розвивається, структурні зміни в галузях промисловості, нові суспільні орієнтири (наприклад, на підвищення якості життя), соціально-етичні норми виробництва й споживання товарів, екологічні імперативи — усі ці та багато інших, важливих для підприємства факторів, можуть у реальності призвести до відмови від раніше намічених цілей, зміни моделі розвитку, істотного коригування раніше прийнятих планів, стратегій і програм. Кожне підприємство зобов'язане періодично проводити оцінку свого підходу до маркетингової діяльності та його відповідності мінливим умовам зовнішнього середовища.

Контроль — заключна стадія циклу управління маркетингом, що завершує ланку процесу прийняття й реалізації рішення. Звичайно, це положения зовсім не означає, що контроль як елемент усього процесу управління маркетингом не повинен застосовуватися й на інших стадіях циклу управління. Контроль дає змогу не тільки виявляти, а й попереджувати різні відхилення, помилки та недоліки, знаходити резерви й можливості розвитку, пристосування до мінливих умов зовнішнього й внутрішнього середовища.

Типи контролю

1. Контроль за виконанням річних планів

1.1. Основні відповідальні за його проведения

1.1.1. Вище керівництво

1.1.2. Керівництво середньої ланки

1.2. Мета контролю— переконатися в досягненні намічених результатів

1.3. Прийоми й методи контролю

1.3.1. Аналіз можливостей збуту

1.3.2. Аналіз частки ринку

1.3.3. Аналіз співвідношень між витратами на маркетинг і на збут

1.3.4. Спостереження за ставленням клієнтів

2. Контроль прибутковості

2.1. Головний відповідальний за його виконання — контроль за маркетингом (у складі служби маркетингу)

2.2. Мета контролю — з’ясувати, на чому фірма заробляла гроші й на чому втрачала їх

2.3. Прийоми й методи контролю — рентабельність у розподілі за:

2.3.1. Товарами

2.3.2. Територіями

2.3.3. Сегментами ринку

2.3.4. Торговельними каналами

2.3.5. Обсягами замовлень

3. Стратегічний контроль

3.1. Основні відповідальні за його виконання:

3.1.1. Вище керівництво

3.1.2. Ревізор маркетингу (старший службовець)

3.2. Мета контролю — з’ясувати, чи справді фірма використовує найкращі з наявних у неї маркетингових можливостей і наскільки ефективно вона це робить.

3.3. Прийоми й методи контролю — ревізія маркетингу