Шкала оцінювання

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
A- відмінне виконання завдання з незначною кількістю помилок	5-відмінно	90-100
BC В-дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками С - добре - загалом правильна робота з кількома грубими помилками	4-добре	75- 89 83-89 75-82
DE D -задовільно, посередньо, зі значною кількістю недоліків E- достатньо - виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки	3-задовільно	60-74 68-74 60-67
FX	2- незадовільно з можливістю повторного перескладання; для одержання кредиту потрібне певне доопрацювання	35-59
F	2- незадовільно з обов’язковим повторним курсом; необхідна серйозна подальша робота	1-34

4. Структура практики

4.1 Вивчення психологічних особливостей міжособистісних стосунків в учнівському колективі

Сприятливий психологічний клімат у школі взагалі та в кожному з класів зокрема с необхідною умовою гармонійного психічного та особистісного розвитку учнів.

Психолог, реалізуючи завдання психологічної профілактики, має надзвичайно уважно ставитися до проблеми взаємовідносин у школі, оптимізуючи форми спілкування у педагогічному середовищі, колективі класу, педагогів з учнями, батьків з дітьми. Він допомагає розв'язувати конфлікти і суперечки, сприяє адаптації педагогів і учнів, котрі з якихось причин перебувають в ізоляції у своїх колективах.

Мета завдання:

• Поглибити теоретичні знання про особливості соціалізації особистості та ролі груп у даному процесі.

• Розглянути багаторівневу структуру розвитку дитячої групи та особливості міжособистісних стосунків між її членами.

• Проаналізувати особливості соціального статусу особистості у групі та його вплив на міжособистісні стосунки членів групи.

• Удосконалювати вміння та навички щодо вивчення психологічних особливостей малих груп.

• Розвивати професійно-значущі властивості особистості студентів: спостережливість та соціально-психологічну рефлексію.

Зміст завдань:

1. Розробити та провести соціометричне опитування в шкільному класі.

2. Скласти соціоматрицю за визначеними критеріями соціометричного вибору.

3. Відобразити результати соціометричного дослідження шкільного класу: побудувати концентричну соціограму (соціомішень).

4. Визначити соціометричні індекси учнів класу.

5. Підрахувати індекс групової згуртованості шкільного класу.

6. Зробити висновки щодо особливостей групових відносин у досліджуваному шкільному класі.

7. Підготувати рекомендації щодо оптимізації процесів групового розвитку в учнівському колективі.

Методичні поради

Соціометрична методика дозволяє визначити кількісну оцінку міжособистісних взаємин у групі. Виникнення та розвиток соціометричного методу дослідження пов’язане з ім’ям американського психолога Дж. Морено.

Соціометрична методика дозволяє діагностувати емоційні зв’язки, тобто взаємні симпатії та антипатії між членами групи.

Соціометрична процедура може використовуватися з метою:

а) виміру ступеня згуртованості у групі;

б) визначення “соціометричних позицій ”, тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії – антипатії;

в) виявлення внутрішньогрупових підсистем (утворень), які очолюють неформальні лідери.

Важливим для соціометричного опитування є те, що вибір “бажаного” члена групи іншим здійснюється по відношенню до певної сторони діяльності.

Змістовна ситуація, яка представлена в якості основи вибору або відхилення, називається соціометричним критерієм.

Соціометричні критерії формулюються у вигляді питань, відповіді на які є основою визначення структури взаємовідношень.

Для виконання першого завдання необхідно визначити критерії вибору та сформулювати відповідно до них питання.

Пропонуємо Вам обрати два критерії соціометричного вибору:

1. Діловий критерій – дозволяє виявити міжособистісні стосунки учнів на рівні сумісної групової діяльності. Даний тип стосунків визначається за допомогою питань, які вимагають зробити вибір учнів для сумісного виконання навчальних завдань.

Наприклад:

“Кого із своїх однокласників ти обрав би для підготовки складного навчального завдання, якщо його треба було виконати разом?” (в першу, другу, третю чергу).

2. Особистісний критерій – дозволяє виявити міжособистісні взаємовідносини у класному колективі. У якості такого критерію визначається ситуація, яка не має зв’язку з навчальною діяльністю. Вона фіксується у вигляді питання, яке вимагає від учнів зробити вибір учнів класу для проведення спільного відпочинку.

Наприклад:

“З ким би ти хотів відсвяткувати свій день народження? (в першу, другу, третю чергу).