- •Програма виробничої практики у психологічній службі
- •Пояснювальна записка
- •1. Організація і керівництво практикою
- •2. Перелік звітної документації та вимоги щодо її оформлення
- •3. Атестація студентів
- •3.1 Критерії оцінювання рівня теоретичної готовності до виконання завдань практики
- •3.2. Критерії оцінювання якості виконання практичних завдань за програмою практики з модуля «Психологічна служба»
- •3.3. Критерії оцінювання якості виконання практичних завдань за програмою практики з модуля «Геронтопсихологія»:
- •3.4. Критерії оцінювання рівня відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики з модуля « Психологічна служба»
- •3.5. Критерії оцінювання рівня відповідності звітної документації вимогам програми, захист результатів практики з модуля «Геронтопсихологія»
- •Шкала оцінювання
- •4. Структура практики
- •4.1 Вивчення психологічних особливостей міжособистісних стосунків в учнівському колективі
- •Мета завдання:
- •Зміст завдань:
- •Методичні поради
- •Вимоги до соціометричного опитування:
- •Процедура соціометричного опитування
- •Зразок соціометричної картки:
- •Умови організації соціометричного дослідження
- •Обробка результатів соціометричного опитування.
- •Форми зображення міжособистісних стосунків між членами групи за допомогою соціограми
- •Визначення соціометричних індексів.
- •Перелік звітної документації
- •Література
- •Вивчення міжособистісних відносин учні в сім'ї
- •Методичні поради
- •Перелік звітної документації:
- •4.3. Планування та облік діяльності практичного психолога
- •Перелік звітної документації:
- •4.4. Вивчення досвіду роботи психологічної служби школи
- •Перелік звітної документації:
- •4.5. Організації просвітницької та профілактичної діяльності шкільної психологічної служби
- •Перелік звітної документації
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •4.6.Вивчення досвіду роботи психологічної служби територіального центру соціального обслуговування
- •Перелік звітної документації
- •Література
- •4.7. Технологічні аспекти роботи психолога у територіальному центрі соціального обслуговування
- •План роботи психолога
- •План роботи психолога
- •Графік роботи практичного психолога
- •Журнал обліку надання послуг психологом
- •Журнал особистого прийому громадян
- •Журнал обліку надання психологічних консультацій по телефону
- •Журнал обліку надання психологічних консультацій на виїзному прийомі
- •Перелік звітної документації:
- •Література
- •4.8. Вивчення особливостей соціальної адаптації та спілкування осіб похилого віку
- •Методичні поради структуроване інтерв’ю
- •Методика діагностики соціально-психологічної адаптації (к.Роджерс, р. Даймонд)
- •Тест-опитувальник соціальної адаптивності (о.П. Саннікова, о.В. Кузнєцова)
- •Методика вияву комунікативних і організаторських схильностей в.В. Синявського і б.О. Федоришина (кос-2)
- •Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності д. Рассела, м. Фергюсона
- •Методика діагностики рівня емпатійних здібностей в.В. Бойка
- •Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки к. Томаса (в адаптації н.В. Гришиної)
- •Література
- •Додатки структуроване інтерв’ю
- •Методика діагностики соціально-психологічної адаптації (к.Роджерс, р. Даймонд)
- •Обробка даних
- •Показники спа
- •Тест-опитувальник соціальної адаптивності (о.П. Саннікова, о.В. Кузнєцова)
- •Шкала I
- •Шкала II
- •Шкала III
- •Шкала IV
- •Шкала V
- •Шкала VI
- •Шкала VII
- •Шкала VIII
- •«Ключ» до тесту-опитувальника
- •Тестові норми опитувальника, отримані у результаті
- •Інтерпретація тестових даних
- •Шкала шосс (широта охоплення сигналів соціуму)
- •Шкала лисс (легкість розуміння і ієрархізації сигналів соціуму)
- •Шкала тосо (точність орієнтації в соціальних очікуваннях)
- •Шкала уэп (стійкість емоційного переживання)
- •Шкала ги (готовність змінюватися)
- •Шкала гпн (готовність до здійснення конструктивних дій, спрямованих на подолання невдач)
- •Шкала гдц (готовність до здійснення дій, спрямованих на досягнення мети)
- •Методика вияву комунікативних і організаторських схильностей в.В. Синявського і б.О. Федоришина (кос-2)
- •Методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності д. Рассела, м. Фергюсона
- •Обробка результатів
- •Методика діагностики рівня емпатійних здібностей в.В. Бойка
- •Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки к. Томаса (в адаптації н.В. Гришиної)
Обробка результатів
Підраховується кількість кожної з варіантів відповідей. Сума відповідей "часто" множиться на три, "іноді" – на два, «рідко» - на один і «ніколи» - на 0. Отримані результати складаються. Максимально можливий показник самотності – 60 балів.
Високий рівень самотності відображає від 40 до 60 балів, від 20 до 40 балів – середній рівень самотності, від 0 до 20 балів – низький рівень самотності.
Здійснена стандартизація методики для діагностики суб’єктивного відчуття самотності осіб похилого віку.
Ті особи похилого віку, які за отримали 16 балів і менше мають рівень низький (оціночний показник «1»), від 17 до 28 – нижче від середнього (оціночний показник «2»), від 29 до 41 – вище від середнього (оціночний показник «3»), 42 бала і більше – високий (оціночний показник «4»).
Методика діагностики рівня емпатійних здібностей в.В. Бойка
Оцените, свойственны ли вам следующие особенности, согласны ли вы с утверждениями.
1. У меня есть привычка внимательно изучать лица и поведение людей, чтобы понять их характер, наклонности, способности.
2. Если окружающие проявляют признаки нервозности, я обычно остаюсь спокойным.
3. Я больше доверяю доводам своего рассудка, чем интуиции.
4. Я считаю вполне уместным для себя интересоваться домашними проблемами сослуживцев.
5. Я могу легко войта в доверие к человеку, если потребуется.
6. Обычно я с первой же встречи угадываю «родственную душу» в новом человеке.
7. Я из любопытства обычно завожу разговор о жизни, работе, политике со случайными попутчиками в поезде.
8. Я теряю душевное равновесие, если окружающие чем-то угнетены.
9. Моя интуиция - более надежное средство понимания окружающих, чем знания или опыт.
10. Проявлять любопытство к внутреннему миру другого человека — бестактно.
11. Часто своими словами я обижаю близких мне людей, не замечая этого.
12. Я легко могу представить себя каким-то животным, ощутить его повадки и состояния.
13. Я редко рассуждаю о причинах поступков людей, которые имеют ко мне непосредственное отношение.
14. Я редко принимаю близко к сердцу проблемы своих друзей.
15. Обычно за несколько дней я чувствую: что-то должно случиться с близким мне человеком, и ожидания оправдываются.
16. В общении с деловыми партнерами обычно стараюсь избегать разговоров о личном.
17. Иногда близкие упрекают меня в черствости, невнимании к ним.
18. Мне легко удается копировать интонацию, мимику людей, подражая людям.
19. Мой любопытный взгляд часто смущает новых партнеров.
20. Чужой смех обычно заражает меня.
21. Часто, действуя наугад, я тем не менее нахожу правильный подход к человеку.
22. Плакать от счастья глупо.
23. Я способен полностью слиться с любимым человеком, как бы растворившись в нем.
24. Мне редко встречались люди, которых я бы понимал с полуслова, без лишних слов.
25. Я невольно или из-за любопытства часто подслушиваю разговоры посторонних людей.
26. Я могу оставаться спокойным, даже если все вокруг меня волнуются.
27. Мне проще подсознательно почувствовать сущность человека, чем понять его, "разложив по полочкам".
28. Я спокойно отношусь к мелким неприятностям, которые случаются у кого-либо из членов семьи.
29. Мне было бы трудно задушевно, доверительно беседовать с настороженным, замкнутым человеком.
30. У меня творческая натура — поэтическая, художественная, артистичная.
31. Я без особого любопытства выслушиваю исповеди новых знакомых.
32. Я расстраиваюсь, когда вижу плачущего человека.
33. Мое мышление больше отличается конкретностью, строгостью, последовательностью, чем интуицией.
34. Когда друзья начинаю говорить о своих неприятностях, я предпочитаю перевести разговор на другую тему.
35. Если я вижу, что у кого-то из близких плохо на душе, то обычно воздерживаюсь от расспросов.
36. Мне трудно понять, почему пустяки могут так сильно огорчать людей.
Обробка результатів. Підраховується кількість збігів відповідей досліджуваного за кожною шкалою, визначається сумарна оцінка
1. Раціональний канал емпатії: +1, +7, -13, + 19, + 25, -31
2. Емоційний канал емпатії: -2, +8, -14, +20, -26, + 32
3. Інтуїтивний канал м: -3, +9, +15, + 21, +27, -33.
4. Установки, які сприяють емпатії: +4, -10, -16, -22, -28, -34
5. Здатність до проникнення в емпатії: +5, —1, -17, -23, -29, -35
6. Ідентифікація в емпатії: +6, +12, +18, -24, +30, -36.
Раціональний (когнітивний) здійснюється через залучення, увагу до іншого, інтенсивну аналітичну переробку інформації про нього. Цей канал характеризує спрямованість уваги, сприймання і мислення емпатуючого на стан, поведінку, проблеми іншої людини.
Емоційний (афективний) реалізується через переживання, почуття в процесі відображення станів іншого. Цим каналом фіксується здатність емпатуючого входити в емоційний резонанс з оточуючими – співпереживати, співчувати.
Інтуїтивний (предиктивний). Засобом відображення іншого в цьому випадку є інтуїтивність, що дозволяє обробляти інформацію про партнера на несвідомому рівні. Цей канал свідчить про здатність людини бачити поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту первинної інформації про них.
Установки, що сприяють або перешкоджають емпатії. Ефективність емпатії знижується, якщо людина прагне уникати особистих контактів, вважає недоцільним цікавитися іншими, байдуже ставиться до проблем і переживань оточуючих. Це обмежує діапазон емоційної чуйності та емпатичного сприйняття. Навпаки, різні канали емпатії діють активніше та надійніше, коли немає перешкод з боку установок особистості.
Здатність до проникнення в емпатії (дійова емпатія) дозволяє у спілкуванні створювати атмосферу відкритості, довірливості. Людина своєю поведінкою, ставленням може сприяти розслабленню партнера із спілкування або створювати атмосферу напруженості, неприродності, підозрілості.
Ідентифікація в емпатії як уміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, поставивши себе на його місце. Таке уміння ґрунтується на легкості, рухливості та гнучкості емоцій, здатності до наслідування.
Якщо досліджуваний отримав 30 балів і вище, це свідчить про дуже високий рівень емпатії, 29-22 – середній, 21-15 – занижений, менше 14 балів – дуже низький.
Здійснена стандартизація методики для діагностики особливостей емпатії у осіб похилого віку.
Переведення балів в оціночні показники
Оціночний показник |
Рівень |
Компоненти емпатії |
Загальний показник емпатії |
|||||
Рац |
Емоц |
Інт |
Устан |
Прон |
Ідент |
|||
1 |
низький |
0-1 |
0-1 |
0-1 |
0-1 |
0-1 |
0-1 |
0-12 |
2 |
нижче від середнього |
2-3 |
2-3 |
2 |
2-3 |
2-3 |
2 |
13-18 |
3 |
вище від середнього |
4 |
4 |
3-4 |
4 |
4 |
3-4 |
19-23 |
4 |
високий |
5-6 |
5-6 |
5-6 |
5-6 |
5-6 |
5-6 |
24-36 |
