Журнал обліку надання психологічних консультацій на виїзному прийомі

_________________________________________________

(назва закладу)

№	Дата	Місце приому	Прізвище, ім’я, по батькові,	Статус, група інвалідності	Адреса проживання, телефон	Зміст консультації

Перелік звітної документації:

1. Річний план роботи практичного психолога територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

2. Тижневий план роботи практичного психолога територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

3. Графік роботи практичного психолога.

4. Звіт про результати аналізу номенклатурно закріпленого журналу обліку роботи психолога у територіальному центрі.

Література

1. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чєпелєва та ін.: Підручник. – 3-тє вид., стереотип. – К.: Либідь, 2006.

2. Практичному психологу навчального закладу: організація роботи, документація / за ред. В.Г.Панка; упоряд.: Н.В.Лунченко, Т.Ш.Червонна. – К.: Шк. світ, 2009.

3. Науково-методичні засади діяльності психологічної служби / За ред. В.Г.Панка, І.І.Цушка: Навчально-методичний посібник: У 2 т. – К.: Ніка-Центр, 2005.

4. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / Упоряд. В.Г.Панок, І.І.Цушко, А.Г.Обухівьска. – К.: Шкільний світ, 2008.

4.8. Вивчення особливостей соціальної адаптації та спілкування осіб похилого віку

Важливою проблемою сучасності є адаптація особистості до умов соціального середовища, особливо вона стає актуальною у періоди змін у такому середовищі. У онтогенезі особистості одним із таких періодів є похилий вік. Характеристика особливостей адаптації осіб цього віку втілюється у такій їхній якості, як адаптивність, що відображає здатність до внутрішніх (психологічних) і зовнішніх (поведінкових) перетворень, перебудов, спрямованих на збереження чи відновлення гармонійних відносин особистості з оточенням. Адаптивність особистості у похилому віці зумовлюється певними її якостями та особливостями, зокрема комунікативними (схильністю до співпраці, емпатійністю, комунікативними та організаторськими схильностями, суб’єктивним відчуттям самотності тощо).

Психолог повинен надзвичайно уважно ставитися до проблеми адаптації осіб похилого віку та її чинників. Він сприяє їм у формуванні оптимальних стилів спілкування, допомагає у розв'язанні конфліктів і суперечок в оточенні, що, зумовлює формування і розвиток такої якості, як адаптивність.

Мета:

• Поглибити теоретичні знання про соціальну адаптацію особистості у похилому віці, її комунікативні особливості.

• Встановити особливості адаптивності осіб похилого віку.

• Дослідити такі комунікативні особливості осіб похилого віку, як стилі спілкування, особливості емпатії та суб’єктивного відчуття самотності, комунікативні і організаторські схильності.

• Порівняти особливості емпатії, суб’єктивного відчуття самотності, стилів спілкування, комунікативних і організаторських схильностей осіб похилого віку з різним рівнем соціальної адаптивності. Обґрунтовувати вплив соціально демографічних характеристик особи на вищезгадані особливості.

• Удосконалювати вміння та навички щодо вивчення психологічних особливостей осіб похилого віку.

• Розвивати професійно-значущі властивості особистості студентів: спостережливість та соціально-психологічну рефлексію.

Зміст завдань:

1. Дослідити особливості адаптивності 3 осіб похилого віку за допомогою структурованого інтерв’ю методики «Тест-опитувальник соціальної адаптивності» (О.П. Саннікова, О.В. Кузнєцова) або методики діагностики соціально-психологічної адаптації (К.Роджерс, Р. Даймонд).

2. Дослідити комунікативні особливості 3 осіб похилого віку за допомогою методики діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Бойка, методики діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса (в адаптації Н.В. Гришиної), методика вияву комунікативних і організаторських схильностей В.В. Синявського і Б.О. Федоришина (КОС-2), методики діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела, М. Фергюсона та структурованого інтерв’ю.

3. Скласти протоколи, де відображено результати діагностики за методиками по кожній особі. Протокол обов’язково має містити аналіз результатів.

4. Порівняти особливості емпатії, суб’єктивного відчуття самотності, стилів спілкування, комунікативних і організаторських схильностей осіб похилого віку з різними особливостями соціальної адаптивності.

5. Обґрунтувати вплив соціально демографічних характеристик особи на вищезгадані особливості.

6. Зробити висновки щодо особливостей соціальної адаптивності та особливостей спілкування досліджуваних осіб похилого віку.

7. Підготувати рекомендації щодо гармонізації розвитку кожної дослідженої особистості.