4. Співробітництво

Держави зобов’язані співпрацювати одна з одною, незалежно від відмінностей ~ політичних, економічних і соціальних систем, в різних галузях міжнародних відносин з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, і сприяння міжнародній економічній стабільності та прогресу, загальному добробуту народів і міжнародному співробітництву, вільному від дискримінації.

Держави співпрацюють в економічній, соціальній і культурній галузях, а також в галузі науки і техніки, сприяють прогресу в світі і в галузі культури та освіти. Держави повинні співпрацювати задля сприяння економічному зростанню у світі, особливо в країнах, що розвиваються (ст. 1 Декларації)’.

5. Рівноправність і самовизначення народів

Всі народи мають право вільно визначати без втручання ззовні свій політичний статус і здійснювати свій економічний, соціальний і культурний розвиток, і кожна держава зобов’язана поважати це право відповідно до положень Статуту ООН.

Кожна держава зобов’язана сприяти за допомогою спільних і самостійних дій здійсненню принципу рівноправності і самовизначення народів відповідно до Статуту ООН і надавати допомогу ООН в виконанні обов’язків, покладених на неї Статутом щодо здійснення цього принципу.

Створення суверенної і незалежної держави, вільне приєднання до незалежної держави або об’єднання з нею, або встановлення будь-якого іншого політичного статусу, вільно визначеного народом, є способами здійснення цим народом права на самовизначення.

Кожна держава зобов’язана утримуватися від будь-яких насильницьких дій, що позбавляють народи, відповідно до зазначеного принципу, Їх права на самовизначення, свободу і незалежність. В своїх діях проти таких насильницьких заходів і в спротиві Їм ці народи, домагаючись здійснення свого права на самовизначення, вправі просити і отримувати допомогу відповідно до цілей і принципів Статуту ООН (ст. 1 Декларації)”.

6. Суверенна рівність держав

Поняття суверенної рівності включає наступні елементи: – держави юридично рівні;

- кожна держава користується правами, притаманними

повному суверенітету;

- кожна держава зобов’язана поважати правосуб’єктність інших держав;

- територіальна цілісність і політична незалежність держави недоторканні;

- кожна держава має право вільно обирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні і культурні системи;

- кожна держава зобов’язана виконувати повністю і добросовісно свої міжнародні зобов’язання і жити в мирі з іншими державами (ст. 1 Декларації)3.

7. Добросовісне виконання зобов’язань

Кожна держава зобов’язана добросовісно виконувати зобов’язання: прийняті нею відповідно до Статуту ООН:

- що витікають з загальновизнаних принципів і норм між народного права;

- що витікають з міжнародних договорів, укладених відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного ІІрава.

В тому випадку, коли зобов’язання, що витікають з міжнародних договорів, протирічать зобов’язанням членів ООН за Статутом ООН, зобов’язання за Статутом мають переважну силу (ст. 1 Декларації)!

8. Непорушність кордонів

Держави-учасниці розглядають як непорушні кордони одна одної, як і кордони всіх держав в Європі, і тому вони будуть утримуватися зараз і в майбутньому від будь-яких посягань на ці кордони.

Також вони повинні утримуватися від будь-яких вимог або дій, спрямованих на захоплення і узурпацію частини або всієї території будь-якої держави-учасниці (ст. 3 Заключного акту)”. 9. Територіальна цілісність держав

Держави-учасниці повинні поважати територіальну цілісність кожної з держав-учасниць.

Відповідно до цього принципу вони повинні утримуватися від будь-яких дій, несумісних з цілями і принципами Статуту ООН, проти територіальної цілісності, політичної незалежності або єдності будь-якої держави-учасниці і, зокрема, від будь яких дій, що становлять застосування сили або погрозу силою.

Держави-учасниці повинні так само утримуватись від того, щоб перетворити територію одна одної в об’єкт воєнної окупації або інших прямих або непрямих заходів застосування сили на порушення міжнародного права чи в об’єкт надбання за допомогою таких заходів або погрози Їх здійснення. Жодна окупація або надбання такого роду не будуть визнаватися законними (ст. 4 Заключного акту)3.

10. Повага до прав людини і основних свобод Держави-учасниці повинні поважати права людини і основні свободи. Вони будуть сприяти розвитку і ефективному здійсненню громадянських, політ., економ., соц.., культурних та ін. прав і свобод.