Тема 4. Цілісний педагогічний процес. План

1. Поняття про педагогічний процес.

2. Педагогічний процес як система.

3. Закономірності педагогічного процесу.

4. Організація педагогічного процесу.

Література:

1. Кушнір В.А. Характеристика особливостей педагогічних систем // Педагогіка і психологія, - 1999. - №4.

2. Кушнір В.А. Естетичні і соціокультурні особливості навчального процесу // Рідна школа, - 2000. - №3.

3. Касьянова О. Педагогічний аналіз взаємодії вчителя та учня у навчальному процесі // Рідна школа, - 2000.

4. Павленчик В.О. Системний підхід у дослідженнях проблем виховання дітей // Педагогіка і психологія, - 1999. - №2 – с.59-66.

1. Поняття про педагогічний процес.

“Процес” – це сукупність послідовних дій з метою досягнення певного результату. В ході педагогічного процесу педагог ставить завдання виховати і прагне їх реалізувати. Вихованець, сприймаючи виховний вплив, проявляє власну активність, впливає на педагога і на самого себе. Взаємна активність вихователів і вихованців позначається термінами “педагогічна взаємодія”, “педагогічне співробітництво”, “педагогічне партнерство”.

Взаємодія – це взаємини між людьми, які, вирішуючи спільні завдання, взаємо впливають, взаємодоповнюють один одного і досягають успіху у розв’язанні поставлених завдань.

Педагогічний процес – це динамічна взаємодія вихователів і вихованців, спрямована на досягнення поставленої виховної мети.

Поняття “педагогічний процес” та “навчально-виховний процес” в цілому тотожні, але більш вдалим є поняття “педагогічний процес” оскільки воно відображає єдність навчання, виховання та розвитку на основі цілісності та спільності.

Рушійні сили педагогічного процесу.

Педагогічний процес не є розривним ланцюгом розвиваючих взаємодій вихователів і вихованців. Не завжди така взаємодія протікає гладко. В одному випадку у формуванні взаємин виявляється позитивна тенденція, в іншому – виникають перешкоди, конфлікти. Так само суперечливо і нерівномірно відбувається розвиток вихованця. Він може добре опанувати необхідний обсяг наукових знань, але не зробити належних світоглядних і моральних висновків. Часто виникає суперечність між прагненням поводити себе відповідно до вимог моральної норми та відсутністю сили волі та відповідних навичок поведінки.

Суперечності, протиріччя є необхідною умовою педагогічного процесу, вони є рушійною силою педагогічного процесу.

Педагог повинен уміти виявити причини суперечностей, знаходити компроміс, поєднувати інтереси, будувати партнерство з вихованцем.

2. Педагогічний процес як система.

Сучасна педагогічна теорія розглядає педагогічний процес як динамічну систему. Термін “система” означає єдність закономірно розташованих і взаємопов’язаних частин.

Основні ознаки системи:

1. до складу системи входять компоненти, які можна розглядати у відносній ізольованості, поза зв’язками з іншими процесами і явищами;

2. між цими компонентами існують внутрішні зв’язки;

3. наявність певного рівня цілісності; ознакою якої є те, що система завдяки взаємодії компонентів одержує інтегральний результат;

4. наявність у структурі системоутворюючих зв’язків, які об’єднують компоненти, як блоки, частини в єдину систему;

5. взаємозв’язок з іншими системами.

Системне бачення педагогічного процесу дозволяє чітко виділяти складові компоненти, проаналізувати всю різноманітність зв’язків і відносин між ними, кваліфіковано управляти педагогічним процесом.

Педагогічний процес як система протікає в інших системах: народній освіті, школі, класі, уроці.

Кожна з таких систем функціонує у певних зовнішніх (природно-географічних, суспільних. Виробничих, культурних) та внутрішніх умовах (матеріально-технічні, морально-психологічні, манітарно-гігієнічні). Компонентами системи, у якій протікає педагогічний процес, є педагоги, вихованці та умови.

У навчально-виховній роботі педагог ставить перед собою мету виховання. Для того, щоб її досягти, він конкретизує свої дії, тобто визначає завдання. Для реалізації завдань застосовує відповідні педагогічні засоби. До педагогічних засобів у широкому розумінні належіть: зміст, що підлягає засвоєнню; методи і організаційні форми виховання, за допомогою яких вихователь викликає активну діяльність вихованців, встановлює взаємозв’язки, організовує процес. Якщо при цьому достатньо враховуються закономірні зв’язки і умови, то між педагогом і вихованцями встановлюється співробітництво, педагог викликає і організує активну діяльність учнів, спрямовану на засвоєння соціально цінного досвіду, домагається певного прогресу в індивідуальному розвитку особистості.

Отже, педагогічний процес характеризують: ціль, завдання, зміст, методи, форми взаємодії педагогів і вихованців, досягнуті при цьому результати. Їм відповідають цільовий, змістовний, діяльнісний, результативний компоненти, що утворюють систему.

Цільовий компонент включає усю різноманітність цілей і завдань педагогічної діяльності: від загальної мети – всебічного і гармонійного розвитку особистості – до конкретних завдань формування певних якостей чи їх елементів.

Змістовий компонент відображає зміст, який необхідно засвоїти відповідно поставленої мети.

Діяльнісний компонент передбачає взаємодію педагогів і вихованців, їх співробітництво; організацію і управління педагогічним процесом.

Результативний компонент педагогічного процесу характеризує досягнуті зрушення відносно поставленої мети.