Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lekcia_7.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
101.89 Кб
Скачать

2. Планування та контроль потреби в матеріально-енергетичних ресурсах

У своїй діяльності підприємство використовує різноманітні матеріально-технічні ресурси: сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби технологічне обладнання та оснастку, транспортні засоби, вантажно-розвантажувальне обладнання, обчислювальну техніку, воду тощо. В процесі виробництва вони перетворюються на продукцію (послуги) і підлягають постійному поповненню. Постачання матеріально-технічних ресурсів має бути своєчасним відповідно до витрат.

Потреби підприємства в матеріальних ресурсах можуть визначатися різними методами:

  • прямого розрахунку (сировина, основні, допоміжні матеріали тощо);

  • укрупненим (статистичним) – при прогнозуванні потреб в сировині, матеріалах, енергії, теплі і т. д.;

  • на основі нормативних термінів зносу (спецодяг, інструмент);

  • на основі формул хімічних реакцій, рецептурного складу – лаковий розчин, клей.

Вибір методу розрахунку потреби в ресурсах залежить від призначення матеріалу, умов та обсягу його споживання, цілей використання інформації про потреби (взаєморозрахунки із замовниками, укладання договорів з постачальниками).

Найбільш точним і поширеним є метод прямого розрахунку, який використовується в декількох різновидах: подетальний, аналогії, за типовими представниками.

Потреба в матеріалах (основних і допоміжних на технологічні потреби) визначається на основі даних про запланований обсяг виробництва в натуральних одиницях виміру (ВПнат) та питомі норми витрачання матеріалу в натуральних одиницях виміру (Нвитр) за формулою:

Загальна потреба в матеріалі, який, як правило, використовується для виготовлення декількох видів продукції, визначається як сума витрат по кожному виду продукції:

,

де п – кількість видів продукції, для виготовлення яких використовується матеріал і-го найменування.

При плануванні випуску нових видів продукції, на які не встановлені норми витрачання матеріальних ресурсів, використовується метод розрахунку потреби в матеріалах по аналогії із застосуванням динамічних коефіцієнтів.

У цьому випадку за основу беруть існуючі норми витрачання ресурсів на близькі за конструкторсько-технологічним вирішенням вироби або фактичні витрати за минулий період і враховують поправочний коефіцієнт, що враховує особливості нової продукції або індекси програми виробництва та норм витрачання матеріалів. Розрахунок потреби в матеріалах виконується за формулою:

,

де запланований обсяг випуску нової продукції в натуральних одиницях виміру; Нвитр – норма витрачання матеріалу на облікову одиницю аналогічної продукції; Кпопр – поправочний коефіцієнт, який враховує особливості нової продукції порівняно з продукцією-аналогом.

,

де – фактичні витрати певного матеріалу минулого періоду; Іпр.в. - індекс програми виробництва; Іп.віндекс норми витрачання матеріалів.

При випуску продукції широкого асортименту, коли невідомі дані про структуру випуску, потреба в матеріалах визначається за типовим представником, за який приймають одиницю продукції, що найбільш точно характеризує витрати матеріалів на дану групу (партію продукції). Норма витрачання матеріалів на його виготовлення поширюється на всю продукцію. Розрахунок потреби в матеріалі виконується за формулою:

,

де норма витрачання матеріалу на облікову одиницю типового представника продукції.

В багатьох виробництвах для визначення потреби в матеріалах використовується метод рецептурного складу. За цим методом спочатку розраховується маса сировини (матеріалів), необхідної для виконання виробничої програми:

,

де Нвитрзагальна норма витрачання суміші матеріалів для виготовлення одиниці продукції.

Потреба в кожному компоненті суміші визначається на підставі рецептури, яка характеризує питому вагу компонента в складі норми витрачання:

,

де dі – частка певного компоненту в складі матеріалу.

Потреба в устаткуванні для виконання запланованої виробничої програми розраховується на основі технологічної трудомісткості виготовлення продукції маш.год) та річного фонду часу роботи устаткування за планом (Троб) з врахуванням рівня виконання норм виробітку на даній технологічній операції вн):

Потребу в устаткуванні можна визначити на основі даних про заплановану виробничу програму в натуральному виразі (ВПнат) і середньорічну виробничу потужність одиниці устаткування с/р):

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]