1.3. Принципи мпп

Юридичною базою формування спеціальних принципів міжнародного повітряного права є основні принципи міжнародного публічного права. Серед них, насамперед, варто назвати такі:

- принцип суверенної рівності держав;

- принцип незастосування сили і погрози силою;

- принцип міжнародного співробітництва;

- принцип невтручання у внутрішні справи держав;

- принцип територіальної цілісності;

- принцип сумлінності дотримання міжнародних зобов'язань;

- принцип мирного вирішення суперечок.

На основі цих принципів формується ряд принципів, що їх можна розглядати як спеціальні принципи, але котрі відносяться не тільки до міжнародного повітряного права, але й до таких галузей міжнародного права, як міжнародне морське і міжнародне космічне право. Чому сталося так, що в ряді, здавалося б, дуже різних галузей міжнародного права з'явилася необхідність формування спільних для цих галузей принципів? Це стало логічним тому, що у зазначених трьох галузях міжнародного права один метод визначення об'єкта міжнародно-правового регулювання - просторовий, а також схожі за своїм характером міжнародно-правові відносини - тобто, предмети галузі права. Тому до числа таких специфічних для зазначених трьох галузей міжнародного права принципів варто віднести:

- свободу використання просторів, що мають міжнародний правовий режим експлуатації;

- поширення національної юрисдикції на судна, об'єкти, літальні апарати і їхні екіпажі, де б вони не знаходилися;

- забезпечення безпеки експлуатації суден і об'єктів;

- неприпустимість забруднення навколишнього середовища;

- неприпустимість поширення національної юрисдикції на простори з міжнародним режимом;

- установлення відповідальності за заподіяння шкоди іноземним суднам і об'єктам;

- обов'язковість надання необхідної допомоги іноземним суднам, об'єктам і їхнім екіпажам;

- використання просторів із міжнародним режимом тільки в мирних цілях і на благо всього людства;

- обов'язковість реєстрації національних суден і об'єктів.

Поряд із поширенням на міжнародне повітряне право ряду основних принципів міжнародного публічного права і зазначених принципів, що мають значення для вищезгаданих галузей, у сфері дії міжнародного повітряного права є свої специфічні принципи. В числі таких принципів як основні можна назвати:

Принцип повного і виключного суверенітету держав над їх повітряним простором.

Основний зміст принципу суверенітету над повітряним простором полягає в тому, що держава самостійно встановлює правовий режим використання свого повітряного простору. Разом з тим, держава має використовувати свій повітряний простір таким чином, щоб при цьому не заподіяти шкоду правомірним інтересам інших держав.

Принцип свободи польотів повітряних суден усіх держав у міжнародному повітряному просторі. Як відомо, згідно з міжнародним правом, до такого простору належить повітряний простір над відкритим морем, а також над Антарктикою. Зміст цього принципу передбачає для будь-якої держави:

- право на повітряні польоти у міжнародному повітряному просторі;

- право на здійснення юрисдикції щодо своїх повітряних суден, які перебувають у цьому просторі.

Однак свобода польотів у цьому просторі не означає, що держави та їх судна вільні від дотримання певних правил, зокрема, вимог закріплених у міжнародних угодах або в регламентах ІКАО. Згідно з Додатком 2 до Чиказької конвенції 1944 р., усі держави повинні дотримуватися цих правил та вживати заходів до того, щоб вони суворо дотримувалися повітряними суднами під час польотів над відкритим морем.

Принцип забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації.

Згідно з цим принципом держави зобов'язані:

- вживати заходів щодо забезпечення технічної надійності авіаційної техніки, аеропортів, допоміжних служб та повітряних трас;

- вести боротьбу з незаконним втручанням у діяльність цивільної авіації.