Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник Осно x.doc
Скачиваний:
107
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
9.43 Mб
Скачать

Види світильників

* за напрямком світлового потоку:

- прямого світла - не менше 80% світлового потоку спрямовано на робочу поверхню;

- відбитого світла - випромінювання світлового потоку більше 80% спрямовано на стелю та верхню частину стін;

- напіввідбитого світла -40 - 60% світлового потоку спрямовано на робочу поверхню, а решта - на стелю;

* за ступенем захисту від навколишнього середовища:

- пилезахисні та пиленепроникні;

- пиленезахищені (відкриті);

- водозахищені (від потрапляння крапель зверху);

- водонепроникні або герметичні (навіть при зануренні в рідину);

- вибухозахищені та підвищеної надійності проти вибуху.

Основні характеристики вибору джерел світла:

  • напруга, потужність;

  • яскравість;

  • термін експлуатації;

  • спектральний склад світла;

  • розмір та форма колб;

  • світлова віддача;

  • економічність.

Аварійне освітлення повинне мати незалежну від робочої системи енергопостачання (різі станції, незалежні генератори, акумуляторні батареї). Аварійні світильники фарбують наполовину червоним кольором або наносять червону лінію.

Штучне освітлення нормується кількісно і якісно.

Якісні показники освітлення – освітленість, пульсація випромінювання, спектр випромінювання.

Світильники класифікуються за спрямуванням світлового потоку в робочій зоні та захистом від факторів навколишнього середовища.

Світильники систематично очищають від пилу — не менше одного разу на три місяці. Очищення шибок світлових отворів проводиться не рідше двох разів на рік - для приміщень із незначним виділенням пилу і не менше чотирьох разів — зі значним виділенням пилу.

Вимірювання освітленості

Для контролю та вимірювання освітленості на робочих зонах є люксметри типу Ю-16, Ю-17, КМ16, КМ17. Для автоматичного контролю освітленості в робочих зонах використовують фотодіоди ФХ, які вказують на недостатню освітленість. Контроль освітленості на відповідність вимогам СНіП 23-05-95 / 1 / виконують за допомогою люксметра (рис.7.2.5).

Люксметр складається з селенового фотоелемента і стрілкового гальванометра, який градуйований, Лк.

Принцип роботи - під дією світла у фотоелементі (селенова пластинка) виникає фотострум, який вимірюється гальванометром.

Допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої в нижню сторону не більше, ніж на 10%.

Збільшення освітленості (в порівнянні з нормами) до будь-кого практично досяжної величини - бажано. Обмежує в першу чергу перевитрату електроенергії і вартість освітлювальної техніки.

При проектуванні штучного освітлення допускається перевищення фактичної освітленості над нормованою не більше ніж на 20%.

Ф отоелектричний люксметр (рис.7.2.5) призначений для вимірювання освітленості (лк). Принцип дії приладу заснований на явищі фотоелектричного ефекту. При висвітленні селенового фотоелемента (за спектральним характеристикам близького до чутливості ока людини) у замкненій ланцюга, що з фотоелемента і вимірника, виникає струм, пропорційний падаючому світловому потоку. Прилад оснащений затінює світлофільтрами, що розширюють діапазон вимірів освітленості від 5 до 50000 лк і більше.

Рис. 7.2.5. Люксметр

Похибка люксметра має максимальну величину на початку шкали, тому для більшої точності вимірювання при малих відхиленнях стрілки амперметра необхідно перейти на менший межа вимірювання.

В додатку 7.2.1 показані сучасні люксметри.