Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник Осно x.doc
Скачиваний:
104
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
9.43 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю та корекції знань

  1. Яка мета управління охороною праці?

  2. Що таке система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП)?

  3. Що виступає об'єктом управління охороною праці?

  4. Які основні завдання управління охороною праці?

  5. Які функціональні обов'язки посадових осіб і працівників СУОПП?

  6. Що таке служба охорони праці підприємства?

  7. Які основні функції та завдання служби охорони праці?

  8. Які права працівників служби охорони праці?

  9. В чому суть та які принципи контролю за охороною праці?

  10. Які є види контролю за охороною праці?

  11. Які є види перевірок?

  12. В чому суть трьохступеневого контролю за охороною праці?

  13. Як здійснює свою діяльність Комісія з питань охорони праці підприємства?

  14. Які основні завдання та права Комісії?

  15. Яка процедура проведення атестації робочих місць за умовами праці?

  16. Які основні завдання атестації робочих місць?

  17. Як здійснюється класифікація робочих місць за групами?

  18. Які рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці?

  19. Які кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка використовуються на підприємствах?

  20. Як поділені знаки безпеки на групи?

  21. В чому суть стимулювання охорони праці?

  22. Що таке економічне стимулювання охорони праці?

Література

  1. Охорона праці: навч. посіб. з тестовим комплексом на CD / О.В. Третьяков., В.В. Зацарний, В.Л . Безсонний ; за ред. К.Н. Ткачука. — К. : Знання, 2010. — 167 с.

  2. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду Сторчак С.О. від 16 січня 2008 р.

  3. Основи охорони праці. В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников — Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.

  4. Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г.

  5. Основи охорони праці - Березуцький В.В. К.: Факт.

Тести до теми

1. Метою управління охороною праці є:

а) організація навчання, перевірки знань і проведення інструктажу з питань охорони праці для всіх працівників під час прийняття на роботу і в процесі роботи;

б) забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини під час трудової діяльності;

в) вживання санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці;

г) уникнути можливих конфліктів з працівниками щодо права на пільги і компенсації, захистити права працівників на безпечні умови праці.

2. Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) це:

а) сукупність взаємопов'язаних органів управління підприємством (підрозділом), які на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці;

б) створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці;

в) створюється з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства та на визначення заходів з поліпшення умов та охорони праці;

г) може створюватися відповідно до Закону України «Про охорону пращ» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

3. Об'єктом управління охороною праці є:

а) діядьність всіх працівників підприємства;

б) діяльність роботодавця, керівників структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємствах у цілому, попередження травматизму, профзахворювань і аварій;

в) діяльність роботодавця, для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємствах у цілому, попередження травматизму, профзахворювань і аварій;

г) діяльність керівників структурних підрозділів, функціональних служб підприємства для забезпечення належних здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, цехах і підприємствах у цілому, попередження травматизму, профзахворювань і аварій.

4. Управління охороною праці здійснюють:

а) на підприємстві – керівники цехів, виробничих дільниць, служб;

б) роботодавець;

в) на підприємстві - роботодавець в цехах, виробничих ділянках і службах - їх керівники;

г) служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо директору (роботодавцю).

5. Служба охорони праці створюється:

а) керівником підприємства (підрозділу), який на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці;

б) з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства та на визначення заходів з поліпшення умов та охорони праці;

в) може створюватися відповідно до Закону України «Про охорону пращ» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності;

г) роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

6. Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих:

а) 50 і більше осіб;

б) 40 і більше осіб;

в) не більше 20- ти осіб;

г) не більше 100 осіб.

7. Громадський контроль за станом охорони праці на підприємствах здійснюють:

а) служба охорони праці підприємства;

б) профспілкові комітети, при яких створюються комісії з охорони праці;

в) комісія з нагляду за охороною праці;

г) керівник підприємства (підрозділу).

8. Контроль буває двох видів:

а) технічний, соціальний;

б) поточний, загальний;

в) технічний, поточний;

г) соціальний, загальний.

9. Перевірка нормативних умов це:

а) контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах і реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт;

б) контроль підрозділів за всіма аспектами діяльності в галузі охорони праці; управлінського, організаційного, технічного забезпечення безпеки праці; організації виконуваної профілактичної роботи, створення і додержання нормативних умов; аналіз статистики травматизму тощо, реалізується на управлінському рівні;

в) контроль умов праці на робочих місцях і дільницях, технологічних та виробничих місцях та процесів на відповідність нормативним вимогам, а саме: додержання правил та норм безпосередніми виконавцями, забезпеченість інвентарем, стану робочих місць і дільниць тощо. Він здійснюється на виконавчому рівні;

г) контроль, який передбачає поглиблену перевірку певного виду діяльності підрозділу(-ів) з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним вимогам.

10 Комплексна перевірка перебачає:

а) контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах і реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт;

б) контроль підрозділів за всіма аспектами діяльності в галузі охорони праці; управлінського, організаційного, технічного забезпечення безпеки праці; організації виконуваної профілактичної роботи, створення і додержання нормативних умов; аналіз статистики травматизму тощо, реалізується на управлінському рівні;

в) контроль умов праці на робочих місцях і дільницях, технологічних та виробничих місцях та процесів на відповідність нормативним вимогам, а саме: додержання правил та норм безпосередніми виконавцями, забезпеченість інвентарем, стану робочих місць і дільниць тощо. Він здійснюється на виконавчому рівні;

г) контроль, який передбачає поглиблену перевірку певного виду діяльності підрозділу(-ів) з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним вимогам.

11. На першому ступені триступеневого контролю за охороною праці:

а) контроль здійснюється майстром, механіком, уповноваженим інспектором з охорони праці, які щодня на початку зміни перевіряють готовність машин до роботи;

б) щотижня начальник цеху разом з представником комісії з охорони праці здійснюють контроль за охороною праці на своїх ділянках;

в) контроль здійснюють головний інженер, інженер з охорони праці, головний механік раз на місяць перевіряють стан засобів безпеки;

г) щомісяця керівник підприємства здійснює контроль за охороною праці на всих підрозділах підприємства.

12. На другому ступені триступеневого контролю за охороною праці:

а) контроль здійснюється майстром, механіком, уповноваженим інспектором з охорони праці, які щодня на початку зміни перевіряють готовність машин до роботи;

б) щотижня начальник цеху разом з представником комісії з охорони праці здійснюють контроль за охороною праці на своїх ділянках;

в) контроль здійснюють головний інженер, інженер з охорони праці, головний механік раз на місяць перевіряють стан засобів безпеки;

г) щомісяця керівник підприємства здійснює контроль за охороною праці на всих підрозділах підприємства.

13. На третьому ступені триступеневого контролю за охороною праці:

а) контроль здійснюється майстром, механіком, уповноваженим інспектором з охорони праці, які щодня на початку зміни перевіряють готовність машин до роботи;

б) щотижня начальник цеху разом з представником комісії з охорони праці здійснюють контроль за охороною праці на своїх ділянках;

в) контроль здійснюють головний інженер, інженер з охорони праці, головний механік раз на місяць перевіряють стан засобів безпеки;

г) щомісяця керівник підприємства здійснює контроль за охороною праці на всих підрозділах підприємства.

14. Комісія з питань охорони праці підприємства може створюватися:

а) відповідно до Закону України «Про охорону пращ» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб незалежно від форм власності та видів господарської діяльності;

б) керівником підприємства (підрозділу), який на підставі комплексу нормативно-правової документації ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці;

в) з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства та на визначення заходів з поліпшення умов та охорони праці;

г) роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

15. Процедура атестації робочих місць на кожному підприємстві повинна проводитися за ініціативою:

а) керівника служби з охорони праці підприємства;

б) керівництва;

в) представників контролюючих органів нагляду за охороною праці;

г) керівників структурних підрозділів, цехів, дільниць.

16. Основними завданнями атестації робочих місць є:

а) визначення та усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочому місці, а також причин їх виникнення;

б) надати пільгові права на додаткову відпустку, пільгове пенсійне забезпечення, компенсаційні виплати або інші пільги відповідно до чинного законодавства;

в) розробити заходи спрямовані на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці;

г) всі відповіді вірні.

17. Всі робочі місця класифікуються за трьома групами:

а) оптимальні умови праці, допустимі умови праці, недопустимі умови праці;

б)оптимальні умови праці, неоптимальні умови праці, шкідливі і небезпечні умови праці;

в) оптимальні умови праці, неоптимальні умови праці, недопустимі умови праці;

г) оптимальні умови праці, допустимі умови праці, шкідливі і небезпечні умови праці.

18. Сигнальний червоний колір призначений для:

а) позначення протипожежних засобів та абсолютної (невідкладної) зупинки. Крім того, ним фарбують місце, обладнання та прилади, де може виникнути вогненебезпечна чи аварійна ситуація;

б) позначення небезпечних зон устаткування, низько розташованих над проходами конструкцій, виступів на підлогах, а також засобів внутрішньоцехового транспорту;

в) свідчення про безпеку, зокрема про безпеку руху;

г) призначений для фарбування проїздів, проходів, місць складування.

19. Сигнальна розмітка це:

а) знаки безпеки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку, про необхідність застосування відповідних засобів захисту, а також дозволяють чи забороняють певні дії працівників;

б) позначення протипожежних засобів та абсолютної (невідкладної) зупинки;

в) позначення небезпечних зон устаткування, низько розташованих над проходами конструкцій, виступів на підлогах, а також засобів внутрішньоцехового транспорту;

г) кольорове зображення з використанням сигнальних і контрастних кольорів, яке нанесено на поверхні конструкції, стіни, перила, обладнання, машини, механізми (чи їх елементи), стрічки, цепи, стовбці, стійки, загороджувальні бар’єри, щитки та ін. з ціллю позначення небезпеки, а також для вказування інформації.

20. Роботодавець зобов'язаний в разі порушення законодавства про охорону праці:

а) не відшкодовувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом;

б) частково відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом;

в) відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом;

г) перекласти відповідальність за завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам на державні органи нагляду за охороною праці.

21. Суб'єктами стимулювання щодо охорони праці можуть бути:

а) державні органи нагляду за охороною праці;

б) конкретні особи, соціальні групи, структурні підрозділи чи підприємство в цілому;

в) конкретні особи;

г) структурні підрозділи чи підприємство в цілому.