Методи нормування трудових процесів

У практиці нормування праці користуються досвідно-статистичними і аналітичними метолами.

Дослідно-статистичні (або сумарні) методи передба­чають встановлення норм в цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій і проектування раціональної організації праці. При досвідному методі норми визначаються на основі особистого досвіду нормувальника, а при статистичному — на основі статистичних даних при фактичні затрати часу на виконання аналогічної роботи н минулому. Дослідно-аналітичний методи не можна вважати науковими, оскіль­ки норми розробляються без необхідного аналізу фактичних умов праці.

За допомогою аналітичних методів проводиться наукове обгрунтування норм праці на підставі аналізу конкретного трудового процесу. Для цього операція, яка нормується, роз­діляється на складові елементи; потім визначаються технічні, організаційні, економічні та інші фактори. що впливають на тривалість виконання кожного елементу, далі проектується раціональний склад операції і послідовність виконання елементів із врахуванням оптимального поєднання факторів, що впливають на їхню тривалість. Після цього розраховуються затрати часу на кожен елемент, і їх сума, що визначає норму часу на операцію в цілому. Одночасно повинні розроблятися Організаційно-технічні заходи, що забезпечують впровадження запроектованого трудового пронесу і встановленої норми.

Методи вивчення ефективності використання робочого часу

Вивчення витрат робочого часу здійснюється за допомогою хронометражу, фотографії робочого часу та фотохронометражу. Останній метод не часто використовується на підприємствах, тому розглянемо сутність перших двох.

Хронометраж - це метод спостереження і реєстрації елементів операції, які багатократно повторюються. При його проведенні вивчається лише час виконання операцій, тобто оперативний час.

Хронометраж служить для:

- аналізу прийомів праці.

- встановлення нормованої тривалості елементів операцій.

Спостереження ведуться за допомогою секундоміра, кінокамери, починаючи через 1-1.5 години після початку зміни та закінчуючи за 1,5 години до її закінчення. Спостереження буває безперервним і вибірковим.

Перед початком вимірювання розробляється хронометражний лист спостережень, на якому операція, то вивчається, розбивається на окремі елементи, за кожним з яких робиться 10-20 замірів.

Аналіз результатів хронометражу виконується з метою пошуку можливостей скорочення витрат оперативного часу та зменшення стомленості робітника. Для цього складається фактична карта трудового процесу, в яку заносяться (з хронокарти) елементи трудового пронесу і дасться їх докладний опис (розміщення та оснащення робочого місця, методи виконання роботи, дії обох рук, їх чергування, бсздія тощо). Аналіз карти повинен дати відповідь на питання: де виконувати елементи операції, коли і як.

Фотографія робочого часу - це метод спостереження і реєстрації всіх без виключення витрат робочого часу протягом певного періоду (зміни, її частини або декількох змін),

На відміну від хронометражу цей метод дозволяє вивчити трудовий процес протягом усього робочого дня і виявити втрати і нераціональні витрати в внутрішньо змінного фонду робочого часу Фотографії робочого часу проводяться у відношенні виконавців, устаткування та виробничого процесу (виконавців та устаткування разом). У будь-якому випадку спостереження може здійснюватися двома способами: безперервним і вибірковим.