3.3.3 Підсумковий контроль

№ п/п	Підсумковий контроль
Модуль 1	Максимальна кількість балів – 80 Мінімальна кількість балів – 50 Теоретичний контроль (максимум) – 20 б Практичні навички (максимум) – 60 б
Модуль 2	Максимальна кількість балів – 80 Мінімальна кількість балів – 50 Теоретичний контроль (максимум) – 20 б Практичні навички (максимум) – 60 б

4. Методика роботи з лекційним матеріалом

1. Обов'язковою умовою є відвідини всіх лекцій і конспектування висловлюваного матеріалу.

2. Засвоєння і закріплення матеріалів лекції необхідно проводити в перші дні після її прослуховування, оскільки це зажадає найменших витрат часу на вивчення данной темы.

3. Спочатку необхідно вивчити конспект лекції, схеми і малюнки, приведені в нім. При необхідності слід звернутися до рекомендованої літератури і доповнити лекційні відомості.

4. На закінчення уявного пропрацювати відповіді на питання плану лекції.

5. У разі пропуску лекції, необхідно скористатися планом лекції, викладеному в справжній методичній розробці, а вивчення матеріалу і підготовку реферату по темі лекції проводити по рекомендованій літературі. При цьому значно збільшується час самопідготовки.

6. Повторно повернутися до матеріалів лекції необхідно:

- при підготовці до підсумкового заняття смислового модуля;

- підготовці до підсумкового модульного контролю (при цьому необхідно звернути увагу на об'єм контрольних питань).

5. Закріплення матеріалу практичних занять

1. Самостійна робота для закріплення знань матеріалу практичного заняття найбільш ефективна за умови обов'язкового їхнього відвідування. Під час практичного заняття знайомляться з темою й навчальними елементами заняття, знаходять на навчальних препаратах і таблицях органи й елементи їхньої будови, які необхідно вивчити. Користуючись підручником і атласом, одержуючи консультацію викладача, описують їхню будову, топографію й ін.; знайомляться з анатомічною термінологією.

2. Закріплення знань матеріалу практичних занять проводиться самостійно в перервах між практичними заняттями. Найбільш ефективними є такі форми підготовки до занять:

· опанування методичних рекомендацій для студентів по відповідних розділах методичних посібників, які є на кафедрі, у бібліотеці університету або ж на сайті кафедри за адресами: http://www.siteanatomy.narod.ru та http://www.anatomycsma.at.ua

· написання конспекту теми, яку вивчають, в домашніх зошитах для самостійної роботи. При цьому важливо, щоб студент коротко відповів на усі питання за планом вивчення даного органа чи системи, які ставить викладач на практичному занятті, зробив малюнки, схеми, записав у словник латинські терміни;

· робота у секційному залі після занять з використанням навчальної літератури та натуральних препаратів (ця форма є рекомендованою для усіх студентів та обов’язковою для тих, хто на практичному занятті недостатньо засвоїв навчальний матеріал);

· у бібліотеці чи в домашніх умовах з обов’язковим використанням атласів, електронних посібників та Інтернету (ця форма є достатньо ефективною після інтенсивної роботи на практичному занятті).

Час, необхідний для підготовки до трьохгодинного заняття, у середньому становить три-чотири астрономічні години. Навіть незначне послаблення уваги студентів на практичному занятті збільшує тривалість підготовки під час самостійної роботи.

3. Важливим етапом самостійної підготовки студентів є чітке поєднання морфофункціонального взаємозв'язку навчальних елементів даної теми заняття з вивченим раніше матеріалом. Навчальні елементи будь-якої теми є частиною однієї із систем, система - частиною організму, а організм щільно пов’язаний з навколишнім середовищем. Головною метою анатомії є вивчення цілісного організму, тому вже з перших занять необхідно навчитися розрізняти рівні цілого, структури й функції, загального, узагальненого й ін.

4. Заключним етапом підготовки й засвоєння теми практичного заняття є вміння конструювати відповіді на контрольні питання й тести, які приводяться в методичній розробці, демонструвати органи й структури, описувати їхню будову й топографію, взаємозв'язок навчальних елементів між собою й з раніше вивченим матеріалом.

5. Важливим помічником у закріпленні знань вивченого матеріалу практичного заняття й наступного самоконтролю його засвоєння є вміння студента самостійно виконувати малюнки-схеми. Виконані після підготовки до заняття й порівняні з малюнками підручника або атласу, вони є надійним критерієм самоконтролю. У той же час по багатьох темах анатомії людини (опорно-руховий апарат, внутрішні органи, нервова система й ін.) анатомічні схеми, виконані на практичному занятті або самостійно з використанням навчальної літератури, допомагають у підготовці й з'ясуванні теми заняття. Рекомендації з виконання малюнків і схем приводяться згідно з розділами курсу анатомії людини в методичних розробках кафедри.

6. Заключним етапом підготовки й засвоєння практичного заняття є вміння конструювати й давати повні відповіді на контрольні питання, тестові завдання та ситуаційні завдання, які приводяться в тематичних практикумах і посібниках, виданих кафедрою, і розташованих на внутрішньому WEB-сайті університету та зовнішньому кафедральному інтернет-сайті, а також демонструвати органи й структури, описувати їхню будову й топографію, взаємозв'язок навчальних елементів між собою й з раніше вивченим матеріалом.

Якщо студент випробовує утруднення в самостійному освоєнні матеріалу або хоче отримати поглиблені знання, він має право займатися з викладачем по індивідуальному плану на контрактній основі.