2. Мета вивчення навчальної дисципліни

Мета вивчання анатомії людини – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети навчання дисципліни.

Кінцева мета дисципліни:

- Сформувати фундаментальний базис знань для засвоєння клінічних та спеціальних дисциплін;

- Уміти аналізувати інформацію про будову тіла людини, його систем, органів і тканин;

- Володіти російською, українською і латинською (грецькою) термінологією згідно з міжнародною анатомічною номенклатурою;

- Визначати топографо-анатомічні взаємини органів і систем людини, оволодівши навиками препарування і демонстрації анатомічних утворень на натуральних препаратах;

- Трактувати закономірності пренатального і раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, аномалій розвитку;

- Інтерпретувати статеві, вікові і індивідуальні особливості будови організму людини;

- Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини, їх мінливість під впливом екологічних чинників;

- Освоїти навики інтерпретації результатів клінічних методів дослідження (рентген-анатомічний метод, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗД), ендоскопія і ін.);

- Визначити вплив соціальних умов і праці на розвиток і будову організму людини;

- Засвоїти морально-етичні принципи відношення до живої людини і його тіла як об'єкту анатомічного і клінічного дослідження (основами медичної деонтології).

3. Система оцінювання навчальної діяльності студентів

Оцінювання - це завершуючий етап навчальної діяльності студента, направлений на визначення успішності навчання.

Оцінка по дисципліні виставляється як середня арифметична з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності і оцінки підсумкового модульного контролю, що виражається за багатобальною шкалою (200 балів).

3.1. Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) і оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань і практичних навиків.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, складає 200, зокрема за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за наслідками підсумкового модульного контролю – 80 балів.

3.1.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності.

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студентові виставляються оцінки по 4-х бальній (традиційною) системі. При цьому враховуються всі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються в бали залежно від кількості тематичних практичних занять в модулі.

Вага (ціна в балах) кожного тематичного заняття в рамках одного модуля однакова, але може бути разным для різних модулів і визначається кількістю практичних занять в модулі.

Основною відмінністю підсумкового заняття смислових модулів від поточних практичних занять є те, що на нім студент повинен продемонструвати уміння синтезувати теоретичні і практичні знання придбані в рамках смислового модуля. Вивчені раніше навчальні елементи аналізуються в плані морфо-функциональных зв'язків і їх ролі в будові і функції системи, організму в цілому. Для закріплення пройденого матеріалу на підсумковому занятті смислового модуля розглядаються контрольні питання, тести і ситуаційні завдання, запропоновані в методичних розробках для студентів по темі «Підсумкове заняття», а також здійснюється закріплення і контроль практичних навиків по темах смислового модуля.

Підсумкове заняття смислових модулів проходить в два етапи:

· комп'ютерний або письмовий тестовий контроль;

· усна співбесіда по натуральних анатомічних препаратах.

Для тестування пропонуються 150-200 тестів по кожній темі, з яких комп'ютер або викладач довільно вибирає 30 тестів.

Критерії оцінок наступні:

· 100-95 % правильних відповідей – відмінно;

· 94-90 % правильних відповідей – добре;

· 89-85 % правильних відповідей – задовільно;

· менше 85 % правильних відповідей – незадовільно.

Усна співбесіда проходить по матеріалах практичного, лекційного і внеаудиторного курсів з обов'язковою демонстрацією на натуральних препаратах.

Ціна в балах підсумкового заняття смислового модуля така ж, як і ціна поточного практичного заняття в рамках даного модуля дисципліни.

Максимальна кількість балів, яка може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, обчислюється шляхом множення кількості балів, які відповідають оцінці «5», на кількість тематичних занять в модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу студента.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю обчислюється шляхом множення кількості балів, які відповідають оцінці «3», на кількість тематичних занять в модулі.

Студентам дозволене перескладати тільки незадовільні оцінки, позитивні оцінки не перескладаються.

Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена по темі разом з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю на відповідному практичному занятті.

Рівень засвоєння тим, які виносяться лише на самостійну роботу, оцінюються на підсумковому модульному контролі.

Оцінювання індивідуальної роботи (завдання) студента

Студенти (за бажанням) можуть вибрати одне з індивідуальних завдань по темі модуля. Це може бути УЇРС або НІРС у вигляді:

- підготовки огляду наукової літератури (реферат);

- підготовки ілюстративного матеріалу по даних темах (мультимедійна презентація, набір таблиць, схем, малюнків і тому подібне);

- виготовлення навчальних і музейних натуральних препаратів, демонстраційних моделей;

- проведення наукового дослідження в рамках студентського наукового кружка кафедри або планової кафедральної теми;

- публікація наукових повідомлень, доповіді на наукових конференціях і др.;

- участь в олімпіадах.

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні і захисті (призові місця на відповідних конкурсах).

Кількість балів, яка нараховується за індивідуальну роботу, додається до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.