Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТП_Т_6_3_гр_зан(с)09.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
79 Кб
Скачать

Організаційно-методичні вказівки.

При розгляді першого питання з використанням плакатів "Система протиатомного захисту БМП". "Будова фільтровентиляційної установки БТР". ознайомити студентів з системою колективного захисту екіпажів (обслуг) військової техніки.

При розгляді другого питання ознайомити з правилами приготування їжі, зберігання продуктів харчування та води на зараженій місцевості.

У третьому питанні вивчити способи подолання зон радіаційного зараження, районів хімічного та біологічного зараження.

Розглядаючи четверте питання, вивчити порядок військ в зонах руйнувань, затоплень та пожеж.

Вступ.

Забезпечення безпеки та захисту особового складу при діях в районах руйнувань, затоплень, пожеж та зонах зараження досягається:

  • безперервним веденням радіаційної, хімічної та біологічної розвідки.

  • своєчасним та вмілим застосуванням засобів індивідуального та колективного захисту, захисних властивостей бойової техніки, транспорту та місцевості, протирадіаційних препаратів, засобів невідкладної медичної допомоги, інженерних споруд.

  • вибором найбільш доцільних способів подолання зон зараження, затоплень та пожеж.

  • суворо дотримуватися встановлених правил поведінки особового складу на зараженій місцевості. Перелік і зміст вказаних заходів в кожному конкретному випадку визначається умовами обстановки.

При завчасній підготовці підрозділу до дій або подоланню розвіданих районів зараження, повинні бути визначені заходи по забезпеченню захисту особового складу, допустимі строки дій в зонах зараження та режим поведінки особового складу з врахуванням захисних властивостей техніки, інженерних споруд та місцевості.

Коли зони зараження створюються противником раптово або підрозділ завчасно не достатньо підготовлений до захисту забезпечення заходів безпеки повинно включати в першу чергу розвідку зон зараження та вихід особового складу в найкоротші терміни в незаражений район.

  1. Колективний захист екіпажів (обслуг) військової техніки.

Колективний захист об’єктів бронетанкової техніки являє собою систему із засобів герметизації від відділень, для розміщення особового складу, засобів очистки повітря від радіоактивного пилу, отруйних речовин, бактеріальних(біологічних) засобів, з приладу радіаційної і хімічної розвідки і комутаційної апаратури.

На танках ФВУ розміщена в задній частині бойового відділення. Нагнітач-сепаратор має патрубки, які закриваються клапанами для всмоктування повітря і викиду очищеного пилу. Клапани відкриваються і утримуються у відкритому положенні електромагнітами одночасно з включенням нагнітача. Витяжний вентилятор, який використовують для боротьби із загазованістю відділення, для розміщення особового складу, розташований на моторній перегородці. Прилад радіаційного і хімічного обстеження забезпечує світлову і звукову сигналізацію, а також видачу електричних команд на інші прилади системи колективного захисту при ядерному вибуху або при вході машини в зону радіаційного забруднення і при впливі ОР. Уніфікована комутаційна апаратура призначена для керування виконавчими механізмами при надходженні до неї електричних команд від приладу ПРХР.

Виконавчі механізми системи колективного захисту здійснюють:

  • ввімкнення (вимкнення) нагнітача сепаратора з автоматичним відкриванням (закриванням) його клапанів;

  • закривання кришок повітряних притоків на корпусі і балоні;

  • роботу клапанного механізму, забезпечуючи режим чистої вентиляції або фільтровентиляції;

  • зупинку двигуна танка;

  • припинення подачі повітря для охолодження стартера-генератора з бойового відділення.

При ядерному вибуху система колективного захисту танка працює таким чином:

  • на 40 с відключається нагнітач-сепаратор, закриваються його клапани, зупиняється двигун (якщо він працював);

  • закриваються повітряноприточні отвори витяжного вентилятора, відбувається його динамічне гальмування(якщо він працював);

  • спрацьовує механізм, який закриває жалюзі над радіатором і повітряним очищувачем, а також засувки газоходу і ежекційної коробки;

  • після 40 с автоматично вмикається нагнітач-сепаратор, відкриваються його клапани і забезпечується можливість запуск двигуна танка.

При застосуванні ОВ:

  • вмикається нагнітач-сепаратор (якщо він був вимкнений), відкриваються його клапани;

  • вимикається витяжний вентилятор (якщо він був ввімкнений);

  • закриваються повітроприточні отвори на корпусі і башті, а також спрацьовує клапан ФВУ: подача повітря в відділення для розміщення особового складу здійснюється через фільтр-поглинач.

Для герметизації автомобільної техніки (кузовів-фургонів, причепів) використовується автомобільний фільтровентиляційний пристрій, який призначений для очистки зараженого повітря, яке подається в об’єкти, і створення надлишкового тиску в них.

Колекторні фільтровентиляційні пристрої (прилади, установки) призначені для очистки зараженого повітря, яке подається під лицеві частини протигазів екіпажів і обслуги негерметизованих об’єктів бронетанкової і автомобільної техніки.

Принцип роботи колекторних пристроїв зводиться до наступного. Повітря засмоктується електровентилятором безпосередньо з об’єкту або ззовні і нагнітається в фільтроепоглинач(фільтруючи сорбуючу касету), де очищується від шкідливих домішок. Очищене повітря проходить по рукавах колектора і подається через протигазові коробки в підмасковий простір лицевих частин протигазів. В холодну пору року повітря, яке подається в підмасковий простір підігрівається в електрокалориферах.

В колекторних пристроях використовуються особисті протигази членів екіпажу (обслуги). При цьому сумки особових протигазів замінюються на сумки, які доставляють в комплектах пристроїв. Сумки, які входять в комплект колекторних пристроїв призначені для розміщення в них особових протигазів з’єднаних з розгалуженнями колектора і електрокалориферами. На дні сумки є отвір, який закривається тканинним клапаном-кишенькою, який дозволяє під єднати протигазову коробку з розгалуженнями до рукава колектора з клапаном, не виймаючи коробки з сумки. В клапані-кишенці розміщується штепсельне роз’єднання електрокалорифера.