21. Класифікація витрат виробництва. Характеристика об’єктів калькулювання ціни залежно від технології виробництва і особливостей продукції.

Витрати (або вартість) виробництва в економічній теорії визначаються згідно концепції альтернативної вартості і є вартісною оцінкою блага з боку його виробника. Слід розрізняти бухгалтерський та економічний підходи до обліку витрат. Бухгалтерський підхід до обліку витрат відрізняється тим, що він враховує лише явні затрати, ті, які пройшли по рахунках цього обліку. Економічний підхід характеризується тим, що він враховує не лише явні, або бухгалтерські витрати, але й не явні витрати, або витрати втрачених можливостей (Приклад: виробниче приміщення, яке фірма може здати в оренду, або використовувати для власних цілей).

Слід розрізняти два види витрат: * Бухгалтерські витрати – витрати, які мають явний характер і знаходять відображення на рахунках бухобліку. * Економічні витрати – включають в себе бухгалтерські (явні) витрати і неявні витрати, або витрати втрачених можливостей (альтернативні витрати).

Калькулюванням називається сукупність прийомів обчислення собівартості одиниці вироблюваної підприємством продукції (робіт, послуг), а результат цього процесу називається калькуляцією.

Калькулювання собівартості як система вимірювання витрат на виробництво продукції сприяє ширшому впровадженню економічних методів управління виробництвом. За допомогою калькулювання витрати підприємства з'єднуються з його доходами і визначається рівень рентабельності виробництва в цілому по підприємству, по окремих галузях і видах продукції. Калькулювання дозволяє виявляти відхилення фактичної собівартості продукції від планової (очікуваної) або нормативної собівартості та встановлювати їх причини.

Залежно від технології і характеру продукції, що виготовляється об'єктами калькулювання можуть бути:

- один продукт або комплекс продуктів за витратами на виробництво в цілому або окремим процесам, зустрічається в металургії, хімічної, легкої (текстильної) промисловості;

- виріб, група однорідних виробів, серія одночасних виробів (замовлення) за витратами в цілому або витрат окремих цехів, дільниць, зустрічається в машинобудівному комплексі та в інших галузях обробної промисловості;

- вид робіт на підприємствах, що спеціалізуються на виконанні певних робіт (вантажно-розвантажувальних, транспортних).

22. Основа розробки виробничої програми підрозділів підприємства та характеристика її етапів.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва -- це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів. Виробнича програма є надзвичайно важливим розділом плану роботи підприємства і його виробничих підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети.

В основі обґрунтування виробничої програми підприємства лежить аналіз існуючої і планування перспективної виробничої структури, її характеризує система показників: структура валової і товарної продукції підприємства, структура посівних площ та поголів'я худоби і птиці.

Порядок розроблення виробничої програми підрозділів підприємства значною мірою залежить від призначення їх продукції та економічного статусу. Передусім тут має значення технологічний зв'язок між підрозділами, ступінь завершеності в них циклу виготовлення продукції, спрямування її на подальшу доробку, внутрішньогосподарські потреби чи на ринок, за межі підприємства .

У другому випадку розроблення планів виробництва підрозділів ґрунтується на їх планах продажу (поставки) продукції. Причому останні можуть випливати із плану продажу продукції підприємства (централізоване розроблення плану «зверху-вниз») або остаточно його формувати (метод «знизу-вверх»), що передбачає самостійне формування підрозділами -- центрами прибутку портфеля продажу продукції. Цей варіант планування близький до планування виробництва продукції самостійним підприємством.

У підрозділах центрах-витрат план виробництва охоплює виготовлення продукції за номенклатурою і загальним обсягом у певному вимірі. Завдання за номенклатурою на плановий період (рік, квартал, місяць) складається з переліку найменувань продукції, яку слід виготовити, та її обсяг у натуральному виразі. Це завдання конкретизується за часом виконання в оперативно-каледарних планах (планах-графіках).

При визначенні номенклатури й обсягу виробництва продукції підрозділами підприємства важливе значення має вирішення питання про співвідношення власного виробництва і купівлі на ринку окремих виробничих ресурсів (заготовок, деталей, вузлів, приладів тощо).

Ця проблема розв'язується з урахуванням таких чинників, як можливість власного виробництва (наявні виробничі потужності й кадри), якість виробів і їх вартість.

Планово-облікові одиниці, у яких встановлюється завдання внутрішньогосподарським підрозділам, мають різний ступінь деталізації для різних підрозділів і типів виробництва.

Виробнича програма центрів-прибутку визначає найменування й обсяг готових виробів згідно з планом виробництва підприємства. В центрах-витрат випуск продукції у номенклатурі встановлюється, як правило, у кількості продукції на замовлення, внутрігосподарських підрозділів.

З метою чіткого взаємоузгодження виробничі завдання підрозділам у натуральному виразі розробляються у порядку, зворотному до послідовності технологічного процесу, тобто від центрів прибутку до заготівельних. У плановому завданні кожного підрозділу враховуються поставки продукції, сировини, деталей, комплектів підрозділам центрам-витрат, на склад готової продукції і можлива зміна незавершеного виробництва з метою підтримання його величини на нормативному рівні .

Отже, виробнича программа є планом виробництва та реалізації продукції, основним та вихідним розділом плану господарсько-фінансової діяльності підприємства. Також виробнича програма підприємства визначає: обсяг випуску продукції, номенклатуру, асортимент, кількість, якість, строки, вартість. Виробнича програма підприємства визначає структуру підприємства, спеціалізацію і темпи розвитку та є основним розділом його плану. Крім того, вона є основою розробки показників усіх інших розділів плану.

23.Хараткеристика взаємозв’язку між виробничою потужністю та виробничою програмою підприємства. Елементи нормативно-чистої продукції та її призначення для обґрунтування виробничої програми підрозділів .

Виробнича потужність підприємства (цеху, дільниці) - це максимальний обсяг продукції, який може виготовити підприємство (цех, дільниця) протягом року (кварталу, місяця) за допомогою закріплених (наявних у нього) за ним засобів праці (технологічної сукупності машин, устаткування і виробничих площ) відповідно до встановленої спеціалізації, кооперації виробництва та режиму роботи.

Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) - це система адресних завдань виробництва і доставки продукції споживачам в розгорненій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.  Для того, щоб правильно сформувати виробничу програму підприємства, в його бізнес-плані необхідно представити таку важливу інформацію, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту і конкурентів

Виробнича потужність підприємства (цеху, дільниці) розраховується, як правило, в натуральних (умовно-натуральних) одиницях, іноді в верстато-годинах і, як виняток, у вартісному виразі. Різниця між виробничою потужністю й виробничою програмою (обсягом виробництва) є резервом підприємства, тобто виробнича програма показує ступінь використання виробничої потужності.

Взаємозв'язок виробничої потужності та виробничої програми зображений на рис. 13.1.

Чистая продукция, часть стоимости валовой продукции,которая создана живым трудом, т.е. усилиями данного коллектива (вновь созданная стоимость). Определяется путем исключения из стоимости валовой продукции стоимости потребленных в процессе производства средств производства 

Чистая продукция используется при оценке производительности труда и общей эффективности производства. Для большей сопоставимости показателей чистой продукции в динамике и оперативности расчетов на  промышленных предприятиях применяют нормативно-чистую продукцию. Уровень чистой продукции зависит от объема произведенной продукции, цен на нее и величины материальных затрат. Размеры ее свидетельствуют об эффективности использования затрат как овеществленного, так и живого труда.

Нормативно-чиста продукція- один із вартісних показників обсягу промислового виробництва, що характеризує внесок даного підприємства у виробництво новоство-реної вартості. Визначається у нормативах, що являють собою частину оптової ціни ви-робу, яка включає основну і додаткову заробітну плату робітників з відрахуванням на соціальне страхування і прибуток.