- •Житлово-комунальний технікум
- •Методичні рекомендації
- •1. Загальні положення
- •2. Рекомендована тематика курсових проектів
- •3. Структура курсового проекту
- •1. Графічна частина:
- •2. Пояснювальна записка:
- •4. План-графік виконання курсового проекту
- •2 Години.
- •5. Графічна частина курсового проекту
- •6. Приклади компонування креслень на ватманах
- •7. Робота з укладання пояснювальної записки
- •Загальна частина
- •Природно-кліматичні умови.
- •Існуюче положення.
- •Спеціальна частина
- •2.1 Архітектурно-планувальне рішення
- •2.2 Дендрологічне рішення
- •2.3 Квіткове оформлення. Газон
- •2.4 Охорона навколишнього середовища
- •3. Розрахункова частина
- •8. Критерії оцінювання
- •9. Рекомендована література
- •Житлово-комунальний технікум
- •Курсовий проект
- •Житлово - комунальний технікум
- •(Прізвище, ім’я, по батькові)
- •Зміст пояснювальної записки
- •Загальна частина
- •Спеціальна частина
- •3. Розрахункова частина
- •Житлово - комунальний технікум Циклова комісія «Зелене будівництво і садово-паркове господарство»________
- •(Шифр і назва)
- •(Шифр і назва)
- •На курсовий проект
- •(Прізвище, ім’я, по батькові)
2.4 Охорона навколишнього середовища
Цей розділ –складова частина пояснювальної записки, тому що він має спрямування розгорнути суть створення об’єкта зеленого будівництва з точки зору ролі благоустрою території для людини і всього живого, що її оточує.
Тут необхідно розкрити важливість зелених насаджень у регулюванні температурного режиму та їх здатність істотно впливати на мікроклімат. Висвітлювати даний аспект покращення навколишнього середовища необхідно конкретно, торкаючись рішень даного проекту, описати значення застосованих видів рослин.
Має значення для створення сприятливих умов існування і відпочинку вологість повітря. Рослинність виявляє значний вплив на позитивне тепловідчуття людини. Підвищення відносної вологості повітря завжди сприймається людиною як деяке пониження температури. Тому необхідно розкрити значення запроектованих порід як елементів, здатних відрегулювати вологість повітряного простору.
Рух повітря сприятливо впливає на людину в міських умовах, особливо в літній період. Зелені насадження сприяють утворенню постійних повітряних потоків, здатних переміщувати і освіжувати повітря. З цієї позиції необхідно розкрити значення запроектованих зелених насаджень. Групи, які мають конструкцію, що не продувається, здатні створювати захист від несприятливих явищ, ажурні конструкції ефективні для захисту від вітрів пішохідних трас тощо.
Насадження впливають на процес газообміну. Дослідженнями доведено, що в середньому на 1га зелених насаджень поглинає за 1 годину біля 8 літрів вуглекислоти (стільки ж виділяють за цей же час 200 чоловік). Показники газообміну різних дерев не однакові. Необхідно показати значення застосованих рослин у покращенні складу повітря.
Від забруднення повітря страждає людина і все, що її оточує: рослинність, тваринний світ, архітектурні пам’ятники, метал, будівельні матеріали, тканини тощо.
У складі забрудненого повітря є тверді частки: пил, сажа, зола, аерозолі, гази, пари, дим, квітковий пилок тощо. В суміші ці частки збільшують негативні наслідки. Необхідно засвідчити значення запроектованих порід у поглинанні вищевказаних часток забрудненого повітря. Наприклад, встановлено, що акація біла, бузина червона, бирючина звичайна поглинають сполуки сірки, верба – стійка до фтору.
Дерева з шерехатим, зморшкуватим, складчастим, волохатим листям краще за все затримують пил.
Ялицевий ліс на площі 1га в змозі затримувати 32тонни пилових часток, буковий – 68тонн. Значна роль у покращенні стану повітря відводиться іонам. У сприятливих умовах розвитку рослини підвищують у повітрі та на прилеглих територіях число легких негативно заряджених іонів – носіїв електричних зарядів, які характеризують стан чистоти повітря. Помірно підвищена іонізація повітря (до 2-3тисяч іонів на 1см3) відбивається позитивно на здоров’ї та самопочутті людини.
З точки зору оздоровлення повітря необхідно розкрити значення застосованих проектом рослин (сосна звичайна, ялина звичайна, туя західна, дуб червоний і черешковий, верба плакуча, клен сріблястий та червоний, тополя чорна тощо, які дають найбільший ефект іонізації).
Серед множини факторів, які впливають на мікрофлору повітря, особливе місце відводиться фітонцидам. Це летючі та нелетючі речовини, які виділяються рослинами та їх захищають, спроможні пригнічувати ріст, гальмувати розвиток шкідливих хвороботворних бактерій і мікроорганізмів і, таким чином, оздоровлювати повітря.
Автор проекту повинен описати застосовані рослини, які покликані оздоровити повітря на об’єкті. Фітонциди дубового листя знищують збудників дизентерії, фітонциди ялівця – збудників черевних захворювань, сосна кримська, кипарис вічнозелений і гімалайський затримують ріст туберкульозної палички.
З розвитком міст проблема боротьби із шумом набуває все більшої гостроти. Шум негативно впливає на організм людини, він є причиною часткової або навіть повної глухоти, викликає серцево-судинні захворювання. Порушує обмін речовин. Шум міст складається із шумів різних джерел – промпідприємств, транспорту, будівель, роботи обладнання, побутових приборів тощо.
Для захисту селітебної території від шуму максимально використовують зелені насадження, що здатні значно знизити його рівень. Звукові хвилі, натикаючись на хвою, листя, гілки, стовбури дерев, розсіюються або поглинаються. Крони листяних дерев поглинають приблизно 25% енергії сонця.
В пояснювальній записці необхідно подати обґрунтування дендрологічного рішення з точки зору покращення шумового режиму об’єкта.