
- •Тема 3. Організація, як об’єкт вивчення менеджменту
- •Поняття організації. Основні види організацій.
- •2. Внутрішнє середовище організації.
- •3. Зовнішнє середовище організації
- •Характеристика факторів зовнішнього середовища організації прямої дії
- •Характеристика факторів зовнішнього середовища організації непрямої дії
- •Етапи життєвого циклу організації
- •Етапи життєвого циклу організації
3. Зовнішнє середовище організації
Зовнішнє середовище – це оточення організації, тобто сукупність елементів, що не входять до складу організації, але впливають на неї або можуть впливати на процес її функціонування.
Фактори зовнішнього середовища доцільно поділяти на фактори прямої дії, які безпосередньо впливають на діяльність організації та залежать від цієї діяльності, та непрямої дії, які впливають не безпосередньо, а через певні механізми та взаємовідносини.
Оцінюючи фактори зовнішнього середовища, менеджер має враховувати такі їхні характеристики:
Взаємозалежність усіх факторів зовнішнього середовища.
Складність зовнішнього середовища (численні фактори, великий спектр способів впливу).
Рухомість зовнішнього середовища (швидкість зміни оточення організації).
Динамічність зовнішнього середовища (змінність оточення організації).
Невизначеність зовнішнього середовища (обмеженість інформації).
Взаємозалежність факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ.
Багатогранність зовнішнього середовища.
Фактори зовнішнього середовища прямої дії представлені у таблиці 1, а фактори непрямої дії у таблиці 2.
Таблиця 1
Характеристика факторів зовнішнього середовища організації прямої дії
Фактори |
Вплив фактора на організацію |
Вплив організації на фактор |
1. Споживачі |
Будь-яка організація у ринкових умовах орієнтується у своїй діяльності на забезпечення потреб споживачів. Тобто організації займаються виробництвом таких товарів та послуг, на які з боку споживачів існують незадоволені потреби. |
Організація може впливати на формування попиту та смаків споживачів через проведення продуманої рекламної кампанії, надання додаткового спектра послуг, більш привабливих пропозицій тощо.
|
2. Постачальники |
Постачальники забезпечують організацію необхідними вхідними елементами (ресурсами). При цьому несвоєчасні поставки, підвищення цін на ресурси, недотримання вимог постачальниками знижує ефективність діяльності організації. |
Організація може застосовувати диверсифікаційний підхід до постачальників і таким чином захистити себе від певних ризиків та висувати свої вимоги до них.
|
3. Конкуренти |
Заохочують організацію постійно вдосконалювати свою виробничо-господарську діяльність з метою досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності. |
Якщо організація вдосконалить споживчі, економічні, технологічні, естетичні характерристики своєї продукції, то вона може істотно впливати на своїх конкурентів. |
4. Державні органи влади |
До них належать ВРУ, Секретаріат Президента, КМУ, НБУ, ДПА, регіональні органи управління тощо. Усі ці структури розробляють, формулюють та затверджують засади функціонування організацій в державі та контролюють виконання та дотримання необхідних вимог. |
Організації можуть вносити певні пропозиції стосовно діяльності державних органів влади, оскаржувати окремі інструкції державних органів влади, через що вимагати здійснення певних дій, тощо.
|
5. Інфраструк-тура |
Містить фінансові інституції, транспортні сполучення, зв'язок, консалтингові служби тощо. Впливає на швидкість та якість розрахунків, перевезень, отримання необхідної інформації, що визначає ділові відносини організації. |
Може бути задіяна у розбудові інфраструктури регіону, подавати конкретні пропозиції щодо удосконалення конкретних складових інфраструктури. |
6. Законодавчі акти |
Будь-яка організація в Україні функціонує на засадах базових законодавчих актів, серед яких можна виділити: Господарський кодекс, Закон України „Про господарські товариства", Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" та багато інших. |
Можуть пропонувати певні зміни до законодавчих актів, виступати ініціаторами прийняття конкретних законів, критикувати законодавчу базу. |
7. Профспілки, партії та інші громадські організації |
Контроль за дотриманням трудового законодавства, дбають про покращання умов праці та її оплати, охорони здоров'я та відпочинку, розвитку спортивної та художньої самодіяльності. Профспілки укладають із керівництвом підприємства колективний договір, де обумовлюються усі питання, пов'язані з умовами, оплатою та організацією праці тощо. Партії беруть безпосередню участь в законотворчому процесі, результати якого надалі безпосередньо впливають на організацію. |
Керівництво організації може відхиляти умови профспілок, не погоджуватися з окремими вимогами, вести переговори з профспілковими організаціями. Організації можуть лобіювати свої інтереси в законодавчих та виконавчих органах влади через представників партійних організацій. |
8. Система економічних відносин у країні |
Формує умови, правила та принципи функціонування організації. В ринкових умовах підприємство працює за законами попиту, пропозиції, конкуренції тощо. |
Якщо умови функціонування підприємств в окремій економічній системі стають нестерпними, то організації можуть добиватись покращання ситуації, вимагати створенні інших умов діяльності. |
9. Організації сусіди |
Впливають на організацію, працюючи з нею на одних площах, використовуючи спільні комунікації, склади, приміщення тощо. |
Організація може відокремити комунікації, викупити приміщення, що орендуються організаціями-сусідами, тощо.
|
Таблиця 2