2. Внутрішнє середовище організації.

Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми фактора­ми, тобто ситуаційними рушійними силами всередині організації. Основ­ними факторами внутрішнього середовища в будь-якій організації є цілі, структура, завдання, технологія, працівники та ресурси. Рис.2. Внутрішнє середовище організації

До факторів внутрішнього середовища організації належать:

1. Цілі – це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації. Цілі повинні відображати потреби зовнішнього середовища, які можуть визначати засоби або обмеження на процес досягнення організацією своїх цілей. Щонайменше можна виділити 4 основні цілі: виробнича, технологічна (розвитку), економічна, соціальна. Найважливішими характеристиками цілей як елемента внутрішнього середовища є:

1. взаємозалежність, що забезпечує несуперечність різних цілей і спрямованість їх на спільну мету;

2. досяжність, що визначає рівень обмеженості можливостей організації через недостатність ресурсів або через зовнішні чинники, захищаючи організацію від катастрофічних наслідків.

   2. Структура організації – це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних областей (підрозділ), побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілі організації. Два основних моменти структури:

1. спеціалізований розподіл праці – закріплення роботи за тими, хто може виконати її краще за інших в організації спеціалісти.

2. сфера контролю – та кількість працівників, які внаслідок горизонтального поділу праці підпорядковуються одному керівнику.

3. Завдання – це види робіт, які мають бути виконані у передбачувані строки і встановленим способом. Завдання в організації визначаються не працівнику, а посаді. Завдання поділяються на 3 категорії: робота з людьми; робота з предметами; робота з інформацією.

4. Технологія – це спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сирвини) у вихідні (продукт, виріб) шляхом виконання операцій. Історично технологія формувалась у процесі трьох переворотів: промислової революції, стандартизації, механізації та автоматизації із застосуванням конвеєрних складальних систем.

Британська дослідниця Джоан Вудворд поділила технології на три групи:

1) технології дрібносерійного та індивідуального (одиничного) виробництва;

2) технології масового або великосерійного виробництва;

3) технології безперервного виробництва.

Згідно з підходом американського соціолога Джеймса Томпсона можна виділити:

1)багатоланкові технології (наприклад, складання автомобіля);

2) посередницькі технології (банківська справа);

3) інтенсивні технології (монтаж кінофільму).

В Україні існують індивідуальні, дрібносерійні, серійні, великосерійні, масові та масово-потокові технології.

Основною характеристикою технології є її мінливість. Виділяють чотири основних резуль­тати зміни технології.

1) використання нової технології дає змогу організації випускати про­дукцію з якісно новими споживчими властивостями і новою вартістю;

2) нова технологія веде до підвищення продуктивності праці й значної економії виробничих ресурсів;

3) різко змінюються вимоги до працівників, що застосовують нові техно­логії;

4) в організації виробництва й в управлінні відбуваються якісні зміни. З

5. Люди – це конкретні працівники організації, які займають певні посади. Люди можуть відрізнятися за індивідуальним здібностями, талантом, потенціалом, потребами, очікуваннями, сприйняттям, точкою зору, цінностями, впливом середовища на особистість та поведінку, приналежність до групи, лідерство, та ін.

6. Ресурси (від фр. - допоміжний засіб, від лат. - підіймаюсь, поновлююсь знову) - це природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані в разі потреби для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів. Тут маються на увазі ті ресурси, які організація має у власності, але ще не використовує у своїй діяльності. Основними ресурсами для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства є такі:

• трудові (робоча сила);

• матеріальні (сировина, матеріали, комплектування тощо);

• фінансові (власні кошти, кредити, інвестиції та ін.);

• інформаційні (результати маркетингових досліджень, замовлення, запити, оферти, повідомлення тощо);

• енергетичні (паливо, мастила та ін.) тощо.