
- •Методичні вказівки
- •Загальні положення та вимоги до курсового проекту
- •Вимоги до структури та змісту курсового проекту
- •1.1 Аналіз об’єкту для якого проектується мережа
- •2.2 Розробка технічного завдання
- •2.3 Вибір концепції побудови мережі
- •2.4 Апаратний синтез мережі
- •2.6 Оцінка якісних характеристик системи
- •Методики розрахунку параметрів мережі Методика розрахунку трафіку мультисервісної мережі
- •Побудова матриці інформаційних тяжінь.
- •Приклад розрахунку параметрів sdh-мережі
- •Розв’язання.
- •3.4 Методика розрахунку навантаження на класичну телефонну мережу
- •Для вхідного зовнішнього місцевого й міжміського зв'язку:
- •3.5 Методика розрахунку затримок у мережі
- •Загальні вимоги щодо побудови скс
- •Вимоги до оформлення курсового проекту Структура пояснювальної записки
- •Правила оформлення курсового проекту
- •Вимоги до оформлення графічної частини
- •Література
- •Курсовий проект
- •Курсовий проект
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
Для вхідного зовнішнього місцевого й міжміського зв'язку:
, (3.13)
де mвх - число цифр, що приймає станція при вхідних з'єднаннях;
tпц – середній час прийому цифри (1,2 с - декадний, 0,4 с – багаточастоний код і практично нуль при використанні ЗКС або внутрісистемного протоколу сигналізації; при різних значеннях у різних напрямках у формулу підставляють середньозважене);
tвс – тривалість встановлення вхідного з'єднання від закінчення прийому номера до включення в АЛ сигналу виклику ( 0,5 с у координатних АТС і практично нуль - на квазіелектронних та електронних).
Крок 2. Оскільки питомі інтенсивності абонентських навантажень неминуче задаються з більш-менш значною похибкою, а вихідні й вхідні навантаження прогнозуються незалежно, то необхідно перевіряти загальний баланс навантажень на мережі, тобто виконання умови:
. (3.14)
Тут
індекс z
пробігає номери всіх станцій мережі
без винятку. Якщо права й ліва частини
рівняння (3.14) розрізняються більш, ніж
на 10 %, то варто скорегувати інтенсивності
питомих навантажень і повторити всі
розрахунки. Рекомендується корегувати
задані вхідні навантаження. Якщо ж
зазначена різниця не перевищує 10 %, то
знайдені значення Yвх.z
уточнюють множенням їх на коефіцієнт
.
Крок 3. Розраховуємо інтенсивності всіх міжстанційних навантажень на МТС. Наприклад, від проектованої станції j до будь-якої іншої станції х і навпаки:
,
(3.15)
У знаменниках формул (3.15) індекс z послідовно пробігає номери всіх станцій мережі, крім тієї, від якої розподіляється навантаження. Нормовані коефіцієнти тяжіння nj-x (від станції j до станції х), nx-j (у зворотному напрямку) та інші оцінюють за даними вимірів, а через відсутність цих даних спочатку задають їх у такий спосіб: дорівнюють одиниці в напрямках з можливим максимальним тяжінням (звичайно це станції, розташовані біля вихідної або в центрі міста), а для залишку напрямків задають у межах 0,7...0,9 з урахуванням транспортної віддаленості станцій, їх розміщення, складу абонентів й інших можливих місцевих факторів впливу.
Задані в такий спосіб нормовані коефіцієнти тяжіння є початковими й далі повинні корегуватися після перевірки балансу міжстанційних навантажень.
Крок 4. Перевіряємо баланс міжстанційних навантажень. Потреба в цьому зумовлена можливими похибками коефіцієнтів тяжіння. Перевірку зводимо в таблицю 3.12. Буквою z у ній позначена остання за номером станція мережі.
Таблиця 3.12 - Матриця інтенсивностей міжстанційних навантажень
Д
Від |
j |
j1 |
… |
x |
… |
z |
Разом |
j |
- |
Yj-j1 |
… |
Yj-x |
… |
Yj-z |
Yис.j |
J1 |
Yj1-j |
- |
… |
Yj1-x |
… |
Yj1-z |
Уис.j1 |
… |
… |
… |
- |
… |
… |
… |
… |
x |
Yx-j |
Yx-j1 |
… |
|
… |
Yx-z |
Yис.х |
… |
… |
… |
… |
… |
- |
… |
… |
z |
Yz-j |
Yz-j1 |
… |
Yz-x |
… |
- |
Уис.z |
Разом |
Yвх.j |
Yвх.j1 |
… |
Yвх.x |
… |
Yвх.z |
- |
При відсутності помилок у розрахунках суми рядків табл. 3.12 повинні збігатися з відповідними значеннями Уис.x. При вірних нормованих коефіцієнтах тяжіння суми стовпців таблиці 3.12 повинні бути близькими до відповідних величин Yвх.x. При відхиленнях суми стовпців від Yвх.x у межах 10 % точність дотримання балансу навантажень є прийнятною. У протилежному випадку варто змінити коефіцієнти тяжіння, збільшивши їх у напрямках, які відповідають стовпцям з меншими, ніж Yвх.x сумами, та зменшити для напрямків, у стовпцях для яких це співвідношення є зворотнім (рекомендується процентні зміни коефіцієнтів тяжіння робити більшими ніж процентні відхилення навантажень).
Далі, використовуючи уточнені коефіцієнти, повторюють Крок 3 і знову перевіряють баланс навантажень. Іноді виникає необхідність ще раз виконати зазначені дії. Такі послідовні наближення дають надійний розподіл міжстанційних навантажень при відносно ненадійних початкових даних.
Крок 5. Підраховують інтенсивності навантажень всіх пучків СЛ проектованих станцій. Для цього варто скласти остаточний варіант таблиці 3.12 і розрахунки міжміських навантажень, зроблені на кроці 3, зі структурною схемою МТС і для кожного необхідного пучка СЛ (ЗСЛ, СЛМ) знайти суму всіх тих навантажень, які ними обслуговуються.
Спираючись на розрахунки навантажень та використовуючи першу формулу Ерланга, знаходять кількість ліній СЛ за відповідної норми втрат 0,005 та ЗСЛ і зовнішніх СЛ для норми втрат 0,001.