3.2. Підготовка машин до роботи і садіння розсади

^{Організація машинного садіння розсади передбачає підготовку} ділянки, трактора і садильної машини, виділення та підготовку людей, підвезення розсади і води на поле та садіння розсади.

3.2.1. Підготовка трактора

До початку складання саджалки визначають марку трактора, з яким вона агрегатуватиметься. При цьому беруть до уваги кліматичні, рельєфні та ґрунтові умови, а також зону і схему садіння.

Передні та задні колеса тракторів МТЗ і ЮМЗ розставляють на потрібну ширину колії залежно від схеми садіння. При садінні розсади з міжряддями 70 та 50 + 90 см колеса трактора встановлюють на колію 140 см, при міжряддях 60 та 50 + 70 см — на колію 120 см.

На трактори, що не мають передачі для роботи зі зменшеними швидкостями, встановлюють ходозменшувач.

Баки для води, всмоктувальний шланг з трійником, ежектор, стелажі встановлюють на рамі трактора згідно з технічним описом та інструкцією з експлуатації.

Розкоси начіпного пристрою трактора з'єднують з нижніми тягами за допомогою болта, що вставляється у проріз нижньої вилки розкосу. Нижні тяги начіпного пристрою трактора кріплять на пальці кронштейнів бруса робочої частини. Верхню тягу начіпного пристрою трактора з'єднують з кронштейном, розміщеним у середній частині стояка бруса. Довжину верхньої тяги регулюють таким чином, щоб стояк бруса саджалки набув вертикального положення. Машину піднімають у транспортне положення за допомогою гідропідйомника трактора і регулюють довжину розкосів та блокованих ланцюгів начіпного пристрою. Брус садильної машини має перебувати у горизонтальній площині та бути перпендикулярним до поздовжньої осі трактора. У транспортному положенні блокувальні ланцюги повинні бути натягнутими.

3.2.2. Підготовка саджалки

При підготовці машини до роботи проводять щозмінне технічне обслуговування. Сошники, прикочувальні котки, диски із захватами, опорно-приводні колеса і поміст очищають від пилу, бруду та рослинних решток. Перевіряють правильність складання основних вузлів і підтягують болтові з'єднання кріплення садильних апаратів, прикочувальних котків, сошників. Диски садильного апарата із захватами повинні обертатися без радіального та осьового биття так, щоб рослини під час садіння проходили по центру сошника. Перевіряють кріплення баків, водополивну систему, дозувальний пристрій, стан проводів сигналізації тощо.

Підготовку саджалки до роботи завершують під час пробного заїзду на підготовленій ділянці. Перевіряють і в разі потреби регулюють ширину міжряддя, відстань між рослинами в рядку (крок садіння), глибину ходу сошників, дозувальний пристрій, закриття захватів та інших вузлів.

3.2.3. Основні технологічні регулювання саджалки

Садильні апарати та опорно-приводні колеса на несучому брусі машини розміщують згідно із заданою схемою садіння. При ширині міжрядь 60; 70 і 50 + 90 см на машині встановлюють шість садильних апаратів, при міжряддях 80; 90 і 60 + 120 см - чотири.

Для розставлення садильних апаратів попускають хомути кронштейнів начіплювання апаратів і затискачі зірочок на роздавальному валу та пересувають їх уздовж бруса. Розставлення починають із середніх апаратів. Користуючись лінійкою, відкладають від центра половину ширини міжряддя і встановлюють два середні апарати. Потім на відстані заданого міжряддя встановлюють крайні апарати.

Заданий крок садіння регулюють встановленням у відповідне положення важеля коробки зміни передач, зміною кількості захватів на садильних дисках і добором змінних зірочок (табл. 7.1).

Таблиця 7.1 - Крок садіння залежно від передачі та кількості захватів на диску машини СКН-6А

Положення важеля коробки зміни передач	Кількість зубців передавальної шестірні	Кількість зірочок на приводному валу	Кількість зубців зірочки на ведучому валу коробки зміни передач	Крок садіння, см, при кількості захватів на садильному диску
				12	8	6	4
І	34			10	14	20	-
II	32			10,5	15	21	-
III	30	36	20	11	16	23	-
IV	28			12	17	24	-
V	26			13	18	26	-
І	34			30	45	59	87
II	32			32	48	62	92
III	30	20	36	34	51	66	98
IV	28			36	54	71	103
V	26			40	58	76	113

Крок садіння перевіряють під час пробного заїзду. З цією метою висаджують 101 або 51 рослину. Вимірюють довжину пройденого шляху та, поділивши її на 100 або на 50, визначають середній крок садіння для даного встановлення і в разі потреби переставляють важіль коробки зміни передач або кількість захватів на диску.

Щільність закриття захватів регулюють переміщенням лекал у горизонтальному напрямку; при щільному закритті захватів - від центра апарата, при слабкому - до центра. Момент розкриття захватів розсади регулюють переміщенням лекал у пазах кронштейнів рами.

Сошник по висоті встановлюють так, щоб коріння правильно укладеної в захвати розсади ледь торкалося дна борозни. При великій глибині садіння та сипкому ґрунті сошники ставлять ближче до осі садильного диска, використовуючи для цього отвори в рамі апарата.

Для садіння горщечкової розсади ширину сошника збільшують, для чого в отвори пластин вставляють палець більшої довжини, який кріпиться до жолоба, встановленого всередині сошника.

Відстань між прикочувальними котками встановлюють залежно від типу ґрунту.

Поливну систему саджалки регулюють залежно від виду поливу. При порційному поливі момент виливу порції води регулюють повертанням поливного диска на маточині. Величину порції води регулюють, змінюючи вісь важеля вздовж паза в брусі рами садильного апарата. При суцільному поливі норму виливу води регулюють кранами садильних апаратів.

Встановлюють правий та лівий маркери.

Швидкість руху агрегату перевіряють і встановлюють під час пробного заїзду. Вона залежить від кроку садіння та кількості вкладень розсади в захвати садильного апарата. Швидкість руху агрегату V, км/год, визначають за формулою:

υ = па 60 / 1000,

де п - кількість рослин, що вкладаються у захвати двома робітниками протягом хвилини;

а - крок садіння, м.

Кількість вкладень розсади залежить від досвіду робітників і для безгорщечкової розсади може коливатися в межах 36-50 вкладень за хвилину кожним робітником.