Тема 4: західна філософська парадигма.
№ 68,0,4,1,1,60
Загальною рисою філософських вчень досократичного періоду є:
людиноцентрична спрямованість;
гносеологічна спрямованість,
натурфілософська спрямованість,
аксіологічна спрямованість,
соціальна спрямованість.
№ 69,0,4,1,1,60
Загальною рисою досократичної доби давньогрецької філософії є:
пошуки першооснови буття;
аксіологічна спрямованість,
соціальна спрямованість,
гносеологічна спрямованість,
етична спрямованість.
№ 70,0,4,1,1,40
Під першоосновою світу давньогрецький філософ Анаксимандр розуміє:
воду;
повітря
вогонь,
апейрон,
землю.
№ 71,0,4,1,1,40
Поняття «апейрон», що запроваджене для пояснення початку світобудови, – позначає:
речовину,
матерію,
ідею,
нескінченість,
дух.
№ 72,0,4,1,1,40
Згідно з вченням Пітагора, першоосновою світу є:
якість,
ідея,
число,
дух,
атом.
№ 73,0,4,1,1,40
У філософській теорії Пітагора число 1 (Монос) є символом:
нескінченості,
досконалості,
скінченності,
розуму,
блага
№ 74,0,4,1,1,40
Закони логічних форм мислення вперше обґрунтовано у філософії:
Сократа
Платона
Аристотеля
Сенеки
Декарта
№ 75,0,4,1,1,50
Математика, як теоретична форма обґрунтування, вперше виникає в:
Індії,
Стародавньому Єгипті,
піфагорійській школі,
Китаї,
Вавілоні.
№ 76,0,4,1,1,60
Поняття «космос», «філософія», «гармонія» вперше були запроваджені:
Гераклітом,
Пітагором,
Фалесом,
Аристотелем,
Сократом.
№ 77,0,4,1,1,50
Філософія, як теоретичне обґрунтування буття вперше виникає приблизно:
3000 р. тому,
2 500 р. тому,
2000 р. тому,
1500 р. тому.
№ 78,0,4,1,1,50
Хто вперше серед античних філософів запровадив поняття «буття» і «небуття»:
Геракліт,
Фалес,
Пітагор,
Демокріт,
Парменід.
№ 79,0,4,1,1,50
Формулювання важливого філософського принципу «тотожності мислення і буття» вперше було запропоноване:
Аристотелем,
Парменідом,
Платоном,
Томою Аквінським,
Геґелем.
№ 80,0,4,1,1,40
Вислів «Я знаю лише те, що нічого не знаю» - належить:
Платону,
Демокріту,
Аристотелю,
Сократу,
Діогену.
№ 81,0,4,1,1,60
Атоми у вченні Демокріта перебувають у русі тому, що:
вони мають вагу,
так хочуть боги,
вони не мають ваги,
на них діє зовнішня причина,
вони піддаються силі тяжіння.
№ 82,0,4,1,1,50
Теоретичні міркування досократичної доби Античної філософії переважно стосувалися проблематики:
етичної,
естетичної,
гносеологічної,
антропологічної,
онтологічної.
№ 83,0,4,1,1,50
Хто з названих античних мисленників є автором концепції «ідеальної» держави?:
Демокріт,
Сократ,
Епікур,
Платон,
Пітагор.
№ 84,0,4,1,1,60
Сократичний спосіб пошуку істини одержав назву діалектики за:
застосування іронії і маєвтики;
математичне обґрунтування;
за уникання суперечностей у розмові,
за звертання до авторитету,
за натурфілософське обґрунтування.
№ 85,0,4,1,1,50
Сократична доба давньогрецької філософії визначається спрямуванням:
до буття,
до людини,
до натурфілософії,
до природи,
до гносеології.
№ 86,0,4,1,1,50
За Сократом, умовою доброчинності є:
воля людини,
правильне знання,
віра Боже одкровення,
визнання законів полісу,
визнання волі авторитету.
№ 87,0,4,1,1,30
Кому з давньогрецьких філософів належить імператив: «Пізнай самого себе»?
Пітагору,
Парменіду,
Сократу,
Платону,
Аристотелю.
№ 88,0,4,1,1,60
Поняття «Світова Душа» у філософії Платона слугує:
у якості космічного творчого принципу, що проймає собою світ ідей (форм) і світ речей;
у якості принципу, що виражає дієвість ідей (форм),
у якості принципу, що виражає волю деміурга,
як принцип, що виражає матеріальну властивість світу.
№ 89,0,4,1,1,50
Згідно з філософією Платона, найбільшими злом у суспільстві є:
наявність рабів,
матеріальні нестатки,
війна,
несправедливість,
смертна кара.
№ 90,0,4,1,1,30
Аристотель ставився до теорії свого вчителя Платона:
апологетично,
нейтрально,
критично,
байдуже.