- •Навчальний посібник Гужва в. М.
- •Основні поняття і проблеми інформаційних систем та інформаційних ресурсів організації
- •1.1. Система управління
- •1.2. Інформація і дані
- •1.3. Інформаційні ресурси організації
- •1.4. Інформаційні технології
- •Зіставлення основних компонентів
- •Основні характеристики нових інформаційних технологій
- •1.4.1. Класифікація інформаційних технологій
- •Класифікація комп’ютерних інформаційних технологій
- •1.5. Інформаційні системи
- •1.5.1. Загальні положення
- •Інформаційна система як об’єкт управління
- •1.5.2. Класифікація автоматизованих інформаційних систем
- •2.1. Типова структура та склад інформаційних систем
- •2.1.1. Компоненти системи опрацювання даних
- •2.1.2. Організаційні компоненти інформаційної системи
- •2.2. Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств та його основні етапи
- •2.3. Сучасні підходи до створення інформаційних систем на підприємствах
- •2.3.1. Структурно-орієнтований підхід
- •2.3.1.1. Структурні методи аналізу
- •1) Dfd (Data Flow Diagrams) — діаграми потоків даних разом зі словниками даних і специфікаціями процесів (міні-специфікаціями);
- •2) Erd (Entity—Relationship Diagrams) — діаграми «суть—зв’язок»;
- •3) Std (State Transition Diagrams) — діаграми переходів станів.
- •2.3.1.2. Структурне проектування
- •2.3.2. Об’єктно-орієнтований підхід
- •2.3.2.1. Об’єктно-орієнтовані методи аналізу
- •2.3.2.2. Об’єктно-орієнтоване проектування
- •2.3.3. Процесно-орієнтований підхід
- •2.3.3.1. Реінжиніринг бізнесу як основа процесно-орієнтованого підходу до створення інформаційних систем
- •2.3.3.2. Методика інтегрованого процесно-орієнтованого проектування інформаційних систем (aris)
- •2.3.3.3. Процесно-орієнтоване (динамічне) моделювання підприємства на основі мереж Петрі
- •2.3.3.3.1. Методика та елементи імітаційного процесно-орієнтованого (динамічного) моделювання підприємства
- •Модель бізнес-процесів
- •Класифікація бізнес-процесів
- •Модель бізнес-функцій
- •Класифікація бізнес-функцій
- •Стандартна класифікація бізнес-функцій
- •Правила
- •1. Правила цілісності
- •2. Правила перетворення
- •3. Правила конфігурації
- •4. Правила статичного режиму
- •Ролі та обов’язки
- •Модель бізнес-організації
- •Мережі Петрі як засіб побудови динамічних моделей підприємства
- •2.4. Саsе-технології — інструментарій підтримки життєвого циклу інформаційних систем
- •Сучасні засоби створення автоматизованих інформаційних технологій на підприємствах
- •3.1. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- •3.2. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи кінцевого користувача на підприємстві
- •3.3. Сучасні засоби побудови комп’ютерних інформаційних технологій на підприємствах
- •3.3.1. Комп’ютерні мережі
- •3.3.2. Інтегровані технології у розподілених системах опрацювання даних
- •3.3.3. Глобальні комп’ютерні мережі
- •3.3.3.1. Архітектура internet
- •3.3.3.2. Правила роботи в internet
- •3.3.3.3. Способи доступу до internet
- •3.3.3.4. Ресурси internet
- •3.3.4. Електронна пошта на базі стандарту х.400
- •3.3.4.1. Принципи електронного обміну комерційними та фінансовими даними
- •3.3.4.2. Структура даних edifact. Загальні синтаксичні правила (стандарт іso — 9735)
- •Стандартні повідомлення
- •Довідники міжнародного стандарту
- •3.3.4.3. Архітектура х.400-систем
- •3.3.4.4. Впровадження un/edifact у діяльність підприємств (організацій)
- •3.3.5. Застосування штрихового кодування в інформаційних технологіях на підприємстві
- •3.3.6. Програмні агенти та використання їх в інформаційних системах на підприємствах
- •Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах
- •4.1. Системи планування матеріальних ресурсів (mrp)
- •4.2. Системи планування виробничих ресурсів (mrpii)
- •4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
- •Прогнозування економічних процесів
- •Управління проектами і програмами
- •Планування виробництва і складання графіка випуску продукції
- •4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
- •Інтеграція покупця в процес виробництва
- •Csrp — планування ресурсів, синхронізоване з вимогами покупців
- •Інтеграція на основі відкритих технологій
- •4.5. Розвинуті системи планування (aps)
- •Виробничий графік
- •4.6. Деякі особливості подальшого розвитку
- •Автоматизація управління проектами на підприємствах
- •5.1. Введення в управління проектами
- •Стислий опис процесу
- •Оновлення процесу
- •Оновлення циклу
- •План проекту
- •5.2. Базові функціональні можливості автоматизованих систем управління проектами
- •5.3. Загальні характеристики найбільш поширених автоматизованих систем управління проектами
- •5.4. Програмний продукт Primavera Project Planner (p3)
- •5.4.1. Загальна характеристика
- •5.4.2. Специфіка використання програмного продукту Primavera Project Planner (p3) для управління проектом
- •Наступні кроки
- •Визначення структури проекту Групи проектів
- •Проект у групі проектів
- •Управління групою проектів
- •Визначення тривалості робіт
- •Створення основного розкладу. Огляд процесу
- •Використання Fragnet’ів для створення проектів
- •Розрахунок розкладу
- •Перегляд розкладу за допомогою опції Лінійний графік
- •Розрахунок розкладу в р3
- •Визначення критичного шляху
- •Призначення кодів
- •Призначення ресурсів
- •Затримка і тривалість ресурсів
- •Нелінійний розподіл ресурсів
- •Організація і відбір макетів
- •Контроль проекту
- •Оновлення складного проекту
- •Створення цільового плану
- •Автоматичне оновлення ресурсних і вартісних даних
- •Запис інформації про виконання для робіт з керуючими ресурсами
- •Відстеження додаткових вартісних даних
- •Відображення підсумкових і детальних ліній
- •Багатопроектне управління й інтеграція
- •Засоби аналізу для безперешкодної реалізації проекту
- •5.4.3. Програмний додаток Primaplan Project Investigator
- •5.4.4. Аналіз ризику на основі програмного додатка Monte Carlo
- •5.4.5. Програмний додаток Webster
- •Збереження важливої інформації
- •Єдина система видачі завдань
- •5.4.6. Програмний додаток Ra
- •5.4.7. Програмний додаток Expedition 6.0
- •Автоматизація процесів бізнес-планування інвестиційних проектів та стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.1. Загальна характеристика програмних продуктів для бізнес-планування інвестиційних проектів на підприємствах
- •6.2. Програмні продукти comfar та propspin
- •6.3. Програмні продукти фірми «Альт»
- •6.4. Програмний комплекс «Інвестор»
- •6.5. Програмні продукти «Project Expert»
- •І. Блок моделювання:
- •Іі. Блок генерації фінансових документів
- •IV. Блок групування проектів
- •V. Блок контролю процесу реалізації проекту (рис. 6.6)
- •А) Актуалізація даних
- •Б) Контроль неузгоджень
- •VI. Блок-інтегратор
- •VII. Генератор звітів
- •Послідовність дій
- •1) Побудова моделі
- •2) Визначення потреб у фінансуванні
- •3) Розробка стратегії фінансування підприємства
- •4) Аналіз ефективності проекту
- •5) Формування звіту
- •6.6. Програмні продукти для стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.6.1. Продукт фарос
- •1) Витрати
- •4) Конкурентоспроможність
- •5) Віддача від реалізації різних видів продукції
- •6) Віддача покупців
- •6.6.2. Програмний продукт best
- •1) Ефективність бізнесу
- •2) Ефективність використання ресурсів
- •4) Контроль витрат
- •5) Фінансова ефективність
- •6) Забезпечення якості
- •6.6.3. Програмний продукт fit
- •Стратегічні індикатори бізнесу
- •Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень та використання їх на підприємствах
- •7.1. Еволюція інформаційних систем
- •7.2. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень
- •7.2.1. Стислий опис процесу прийняття рішень
- •Класифікація задач організаційного управління
- •Класифікація працівників організаційного управління
- •7.3. Розвиток та впровадження систем підтримки прийняття рішень на підприємствах
- •7.3.1. Суть і компоненти сппр
- •7.3.2. Галузі застосування та приклади використання сппр на підприємствах
- •7.3.2.1. Система «Сімплан»
- •7.3.2.2. Система ifps
- •7.3.2.3. Система підтримки прийняття рішень «Business Navigator 2.0»
- •7.3.2.4. Сппр Marketing Expert
- •7.3.2.5. Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •Експертні системи та використання їх на підприємствах
- •8.1. Організаційні основи експертних систем
- •8.2. Склад і функції експертних систем
- •8.2.1. Економічні експертні системи
- •8.2.2. Експертні системи внутрішнього аудиту на підприємстві
- •8.3. Приклади використання експертних систем на підприємствах
- •Інтегровані інформаційні системи управління підприємствами
- •9.1. Загальна характеристика сучасного стану інформаційних систем управління підприємствами
- •9.1.1. Фінансово-управлінські системи
- •9.1.2. Виробничі системи
- •9.2. Базова концепція і основні функціональні компоненти інтегрованої інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.1. Склад і характеристики іс «Галактика»
- •9.2.1.1. Налагодження інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.2. Контур адміністративного управління
- •9.2.2.1. Управління маркетингом
- •9.2.2.2. Фінансове планування
- •9.2.2.3. Господарське планування, управління проектами
- •9.2.2.5. Облік і управління кадрами
- •9.2.2.6. Управління документообігом
- •9.2.3. Контур оперативного управління
- •9.2.3.1. Управління закупівлею (матеріально-технічне постачання)
- •9.2.3.2. Управління продажем (збутом)
- •9.2.3.3. Складський облік
- •9.2.3.4. Управління консигнаційним товаром
- •9.2.3.5. Розрахунки з постачальниками та отримувачами
- •9.2.3.6. Роздрібна торгівля (управління продажем через торговий зал)
- •9.2.4. Контур управління виробництвом
- •9.2.4.1. Техніко-економічне планування
- •1. Підтримка нормативно-довідкової інформації:
- •2. Планування виробництва:
- •3. Розрахунок планової собівартості:
- •9.2.4.2. Облік витрат на виробництво
- •1. Облік фактичних обсягів випуску:
- •2. Розрахунок фактичних витрат:
- •9.2.4.3. Технічна підготовка виробництва
- •9.2.4.4. Оперативне управління виробництвом
- •9.2.5. Контур бухгалтерського обліку
- •9.2.5.1. Зв’язок бухгалтерського та оперативного контурів
- •9.2.5.2. Розрахунок зарплати
- •9.2.5.3. Головна книга. Баланс
- •9.2.5.4. Проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми
- •1. До бухгалтерської звітності для внутрішнього користування належать такі види документів:
- •2. Вихідна бухгалтерська звітність:
- •3. Розрахунки економічних показників.
- •9.2.5.5. Багатоплановість рахунків бухгалтерського обліку
- •9.2.5.6. Консолідована звітність корпорації
- •9.3. Інформаційна система управління підприємством Miracle V
- •9.3.1. Базові принципи побудови
- •9.3.2. Основні компоненти інформаційної системи Miracle V
- •9.3.2.2. Інструментарій для побудови бізнес-процесів
- •9.3.2.3 Робочі місця (WorkPlace)
- •Система запитів
- •9.3.3. Прикладні додатки Miracle V
- •10.2. Організаційна побудова корпорацій
- •10.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •10.4. Інтегрована інформаційна система для управління мнк r/3
- •10.4.1. Функціональність системи
- •10.4.2. Інформаційні підсистеми
- •10.4.3. Інструменти розробки
- •Література
2.1. Типова структура та склад інформаційних систем
Практично всі розглянуті різновиди інформаційних систем незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір компонентів (рис. 2.1):
функціональні компоненти;
компоненти системи опрацювання даних;
організаційні компоненти.
Рис. 2.1. Декомпозиція інформаційної системи
При цьому під функцією управління слід розуміти спеціальний постійний обов’язок однієї або декількох осіб, виконання якого забезпечує досягнення певного ділового результату.
Під функціональними компонентами мають на увазі систему функцій управління — повний набір (комплекс) взаємопов’язаних у часі й просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей.
Справді, будь-яка складна управлінська функція розчленовується на ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.
Саме від того, як буде виконане те або інше завдання окремим працівником, залежить успіх вирішення кінцевих завдань підприємства загалом. Таким чином, уся складна сукупність управлінських впливів повинна мати своїм кінцевим результатом доведення загальних завдань, що стоять перед підприємством, до кожного конкретного виконавця незалежно від його службового становища.
Природно, наведені положення підкреслюють не тільки індивідуальний, а й груповий характер функції управління, а діловий (практичний) результат утворюється не епізодично, а постійно.
Увесь процес управління підприємством зводиться або до лінійного (наприклад адміністративного) управління підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального (матеріально-технічне забезпечення, бухгалтерський облік тощо) управління.
Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою (рис.2.1) містить у собі виділення її окремих частин, які мають назву функціональних підсистем (ПС) (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання і функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем.
На рис. 2.2 наведена функціональна декомпозиція інформаційних систем промислового підприємства. Залежно від складності конкретного підприємства кількість функціональних підсистем коливається від 10 до 50 найменувань. Специфічні особливості кожної функціональної підсистеми містяться в так званих «функціональних задачах» підсистеми. Зазвичай управлінський персонал або пов’язує це поняття з досягненням певних цілей функції управління, або визначає його як роботу, що повинна
Рис. 2.2. Узагальнена функціональна декомпозиція інформаційної системи промислового підприємства
бути виконана певним способом у певний період. Однак із появою нових інформаційних технологій поняття «задача» розглядається ширше — як закінчений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися як елемент системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних.
Вибір складу функціональних задач функціональних підсистем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування; обліку, контролю й аналізу; регулювання (виконання).
Планування — це управлінська функція, що забезпечує формування планів, відповідно до яких буде організоване функціонування об’єкта управління. Традиційно виділяють перспективне (5-10 років), річне (1 рік) і оперативне (доба, тиждень, декада, місяць) планування.
Облік, контроль і аналіз — функції, що забезпечують одержання даних про стан керованої системи за певний проміжок часу, визначення факту та причини відхилення фактичного стану об’єкта управління від його планованого стану, а також виявлення розмірів цього відхилення. Облік ведеться за показниками плану в обраному діапазоні планування (оперативний, середньостроковий і т.ін.).
Регулювання (виконання) — це функція, що забезпечує порівняння планованих та фактичних показників функціонування об’єкта управління і реалізацію необхідних керуючих впливів за наявності відхилень від запланованих у заданому діапазоні (відрізку). Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління і визначається склад задач функціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система управління персоналом підприємства може містити такі функціональні підсистеми:
планування чисельності персоналу підприємства;
розрахунок фонду заробітної плати персоналу;
планування та організація навчання персоналу;
управління кадровими переміщеннями;
статистичний облік і звітність;
довідки за запитом.
Вибір та обґрунтування складу функціональних задач є одним із найважливіших елементів створення інформаційних систем. Аналіз функціональних задач показує, що практична реалізація їх в умовах використання інформаційних систем є різноманітною. Одна й та сама задача може бути вирішена (реалізована) різними математичними методами, моделями й алгоритмами (рис. 2.1). Іноді цю функціональну підсистему називають підсистемою математичного забезпечення.
Серед багатьох варіантів реалізації є, як правило, найкращий, зумовлений можливостями обчислювальної системи і системи опрацювання даних у цілому.
У сучасних системах автоматизації проектування інформаційних систем цей компонент входить до складу так званих банків моделей і алгоритмів, з яких під час розробки інформаційних систем вибираються найефективніші для конкретного об’єкта управління.
