- •Навчальний посібник Гужва в. М.
- •Основні поняття і проблеми інформаційних систем та інформаційних ресурсів організації
- •1.1. Система управління
- •1.2. Інформація і дані
- •1.3. Інформаційні ресурси організації
- •1.4. Інформаційні технології
- •Зіставлення основних компонентів
- •Основні характеристики нових інформаційних технологій
- •1.4.1. Класифікація інформаційних технологій
- •Класифікація комп’ютерних інформаційних технологій
- •1.5. Інформаційні системи
- •1.5.1. Загальні положення
- •Інформаційна система як об’єкт управління
- •1.5.2. Класифікація автоматизованих інформаційних систем
- •2.1. Типова структура та склад інформаційних систем
- •2.1.1. Компоненти системи опрацювання даних
- •2.1.2. Організаційні компоненти інформаційної системи
- •2.2. Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств та його основні етапи
- •2.3. Сучасні підходи до створення інформаційних систем на підприємствах
- •2.3.1. Структурно-орієнтований підхід
- •2.3.1.1. Структурні методи аналізу
- •1) Dfd (Data Flow Diagrams) — діаграми потоків даних разом зі словниками даних і специфікаціями процесів (міні-специфікаціями);
- •2) Erd (Entity—Relationship Diagrams) — діаграми «суть—зв’язок»;
- •3) Std (State Transition Diagrams) — діаграми переходів станів.
- •2.3.1.2. Структурне проектування
- •2.3.2. Об’єктно-орієнтований підхід
- •2.3.2.1. Об’єктно-орієнтовані методи аналізу
- •2.3.2.2. Об’єктно-орієнтоване проектування
- •2.3.3. Процесно-орієнтований підхід
- •2.3.3.1. Реінжиніринг бізнесу як основа процесно-орієнтованого підходу до створення інформаційних систем
- •2.3.3.2. Методика інтегрованого процесно-орієнтованого проектування інформаційних систем (aris)
- •2.3.3.3. Процесно-орієнтоване (динамічне) моделювання підприємства на основі мереж Петрі
- •2.3.3.3.1. Методика та елементи імітаційного процесно-орієнтованого (динамічного) моделювання підприємства
- •Модель бізнес-процесів
- •Класифікація бізнес-процесів
- •Модель бізнес-функцій
- •Класифікація бізнес-функцій
- •Стандартна класифікація бізнес-функцій
- •Правила
- •1. Правила цілісності
- •2. Правила перетворення
- •3. Правила конфігурації
- •4. Правила статичного режиму
- •Ролі та обов’язки
- •Модель бізнес-організації
- •Мережі Петрі як засіб побудови динамічних моделей підприємства
- •2.4. Саsе-технології — інструментарій підтримки життєвого циклу інформаційних систем
- •Сучасні засоби створення автоматизованих інформаційних технологій на підприємствах
- •3.1. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- •3.2. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи кінцевого користувача на підприємстві
- •3.3. Сучасні засоби побудови комп’ютерних інформаційних технологій на підприємствах
- •3.3.1. Комп’ютерні мережі
- •3.3.2. Інтегровані технології у розподілених системах опрацювання даних
- •3.3.3. Глобальні комп’ютерні мережі
- •3.3.3.1. Архітектура internet
- •3.3.3.2. Правила роботи в internet
- •3.3.3.3. Способи доступу до internet
- •3.3.3.4. Ресурси internet
- •3.3.4. Електронна пошта на базі стандарту х.400
- •3.3.4.1. Принципи електронного обміну комерційними та фінансовими даними
- •3.3.4.2. Структура даних edifact. Загальні синтаксичні правила (стандарт іso — 9735)
- •Стандартні повідомлення
- •Довідники міжнародного стандарту
- •3.3.4.3. Архітектура х.400-систем
- •3.3.4.4. Впровадження un/edifact у діяльність підприємств (організацій)
- •3.3.5. Застосування штрихового кодування в інформаційних технологіях на підприємстві
- •3.3.6. Програмні агенти та використання їх в інформаційних системах на підприємствах
- •Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах
- •4.1. Системи планування матеріальних ресурсів (mrp)
- •4.2. Системи планування виробничих ресурсів (mrpii)
- •4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
- •Прогнозування економічних процесів
- •Управління проектами і програмами
- •Планування виробництва і складання графіка випуску продукції
- •4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
- •Інтеграція покупця в процес виробництва
- •Csrp — планування ресурсів, синхронізоване з вимогами покупців
- •Інтеграція на основі відкритих технологій
- •4.5. Розвинуті системи планування (aps)
- •Виробничий графік
- •4.6. Деякі особливості подальшого розвитку
- •Автоматизація управління проектами на підприємствах
- •5.1. Введення в управління проектами
- •Стислий опис процесу
- •Оновлення процесу
- •Оновлення циклу
- •План проекту
- •5.2. Базові функціональні можливості автоматизованих систем управління проектами
- •5.3. Загальні характеристики найбільш поширених автоматизованих систем управління проектами
- •5.4. Програмний продукт Primavera Project Planner (p3)
- •5.4.1. Загальна характеристика
- •5.4.2. Специфіка використання програмного продукту Primavera Project Planner (p3) для управління проектом
- •Наступні кроки
- •Визначення структури проекту Групи проектів
- •Проект у групі проектів
- •Управління групою проектів
- •Визначення тривалості робіт
- •Створення основного розкладу. Огляд процесу
- •Використання Fragnet’ів для створення проектів
- •Розрахунок розкладу
- •Перегляд розкладу за допомогою опції Лінійний графік
- •Розрахунок розкладу в р3
- •Визначення критичного шляху
- •Призначення кодів
- •Призначення ресурсів
- •Затримка і тривалість ресурсів
- •Нелінійний розподіл ресурсів
- •Організація і відбір макетів
- •Контроль проекту
- •Оновлення складного проекту
- •Створення цільового плану
- •Автоматичне оновлення ресурсних і вартісних даних
- •Запис інформації про виконання для робіт з керуючими ресурсами
- •Відстеження додаткових вартісних даних
- •Відображення підсумкових і детальних ліній
- •Багатопроектне управління й інтеграція
- •Засоби аналізу для безперешкодної реалізації проекту
- •5.4.3. Програмний додаток Primaplan Project Investigator
- •5.4.4. Аналіз ризику на основі програмного додатка Monte Carlo
- •5.4.5. Програмний додаток Webster
- •Збереження важливої інформації
- •Єдина система видачі завдань
- •5.4.6. Програмний додаток Ra
- •5.4.7. Програмний додаток Expedition 6.0
- •Автоматизація процесів бізнес-планування інвестиційних проектів та стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.1. Загальна характеристика програмних продуктів для бізнес-планування інвестиційних проектів на підприємствах
- •6.2. Програмні продукти comfar та propspin
- •6.3. Програмні продукти фірми «Альт»
- •6.4. Програмний комплекс «Інвестор»
- •6.5. Програмні продукти «Project Expert»
- •І. Блок моделювання:
- •Іі. Блок генерації фінансових документів
- •IV. Блок групування проектів
- •V. Блок контролю процесу реалізації проекту (рис. 6.6)
- •А) Актуалізація даних
- •Б) Контроль неузгоджень
- •VI. Блок-інтегратор
- •VII. Генератор звітів
- •Послідовність дій
- •1) Побудова моделі
- •2) Визначення потреб у фінансуванні
- •3) Розробка стратегії фінансування підприємства
- •4) Аналіз ефективності проекту
- •5) Формування звіту
- •6.6. Програмні продукти для стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.6.1. Продукт фарос
- •1) Витрати
- •4) Конкурентоспроможність
- •5) Віддача від реалізації різних видів продукції
- •6) Віддача покупців
- •6.6.2. Програмний продукт best
- •1) Ефективність бізнесу
- •2) Ефективність використання ресурсів
- •4) Контроль витрат
- •5) Фінансова ефективність
- •6) Забезпечення якості
- •6.6.3. Програмний продукт fit
- •Стратегічні індикатори бізнесу
- •Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень та використання їх на підприємствах
- •7.1. Еволюція інформаційних систем
- •7.2. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень
- •7.2.1. Стислий опис процесу прийняття рішень
- •Класифікація задач організаційного управління
- •Класифікація працівників організаційного управління
- •7.3. Розвиток та впровадження систем підтримки прийняття рішень на підприємствах
- •7.3.1. Суть і компоненти сппр
- •7.3.2. Галузі застосування та приклади використання сппр на підприємствах
- •7.3.2.1. Система «Сімплан»
- •7.3.2.2. Система ifps
- •7.3.2.3. Система підтримки прийняття рішень «Business Navigator 2.0»
- •7.3.2.4. Сппр Marketing Expert
- •7.3.2.5. Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •Експертні системи та використання їх на підприємствах
- •8.1. Організаційні основи експертних систем
- •8.2. Склад і функції експертних систем
- •8.2.1. Економічні експертні системи
- •8.2.2. Експертні системи внутрішнього аудиту на підприємстві
- •8.3. Приклади використання експертних систем на підприємствах
- •Інтегровані інформаційні системи управління підприємствами
- •9.1. Загальна характеристика сучасного стану інформаційних систем управління підприємствами
- •9.1.1. Фінансово-управлінські системи
- •9.1.2. Виробничі системи
- •9.2. Базова концепція і основні функціональні компоненти інтегрованої інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.1. Склад і характеристики іс «Галактика»
- •9.2.1.1. Налагодження інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.2. Контур адміністративного управління
- •9.2.2.1. Управління маркетингом
- •9.2.2.2. Фінансове планування
- •9.2.2.3. Господарське планування, управління проектами
- •9.2.2.5. Облік і управління кадрами
- •9.2.2.6. Управління документообігом
- •9.2.3. Контур оперативного управління
- •9.2.3.1. Управління закупівлею (матеріально-технічне постачання)
- •9.2.3.2. Управління продажем (збутом)
- •9.2.3.3. Складський облік
- •9.2.3.4. Управління консигнаційним товаром
- •9.2.3.5. Розрахунки з постачальниками та отримувачами
- •9.2.3.6. Роздрібна торгівля (управління продажем через торговий зал)
- •9.2.4. Контур управління виробництвом
- •9.2.4.1. Техніко-економічне планування
- •1. Підтримка нормативно-довідкової інформації:
- •2. Планування виробництва:
- •3. Розрахунок планової собівартості:
- •9.2.4.2. Облік витрат на виробництво
- •1. Облік фактичних обсягів випуску:
- •2. Розрахунок фактичних витрат:
- •9.2.4.3. Технічна підготовка виробництва
- •9.2.4.4. Оперативне управління виробництвом
- •9.2.5. Контур бухгалтерського обліку
- •9.2.5.1. Зв’язок бухгалтерського та оперативного контурів
- •9.2.5.2. Розрахунок зарплати
- •9.2.5.3. Головна книга. Баланс
- •9.2.5.4. Проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми
- •1. До бухгалтерської звітності для внутрішнього користування належать такі види документів:
- •2. Вихідна бухгалтерська звітність:
- •3. Розрахунки економічних показників.
- •9.2.5.5. Багатоплановість рахунків бухгалтерського обліку
- •9.2.5.6. Консолідована звітність корпорації
- •9.3. Інформаційна система управління підприємством Miracle V
- •9.3.1. Базові принципи побудови
- •9.3.2. Основні компоненти інформаційної системи Miracle V
- •9.3.2.2. Інструментарій для побудови бізнес-процесів
- •9.3.2.3 Робочі місця (WorkPlace)
- •Система запитів
- •9.3.3. Прикладні додатки Miracle V
- •10.2. Організаційна побудова корпорацій
- •10.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •10.4. Інтегрована інформаційна система для управління мнк r/3
- •10.4.1. Функціональність системи
- •10.4.2. Інформаційні підсистеми
- •10.4.3. Інструменти розробки
- •Література
5.4. Програмний продукт Primavera Project Planner (p3)
5.4.1. Загальна характеристика
Центральний програмний продукт сімейства Primavera Primavera Project Planner (P3) добре відомий професійним менеджерам проектів у всьому світі. Сьогодні P3 застосовується для управління середніми і великими проектами у найрізноманітніших галузях, хоча найбільше поширення цей продукт одержав у сфері керування будівельними та інженерними проектами. Primavera Project Planner дає досить стандартний для всіх подібних систем графічний інтерфейс, але в P3 є декілька додаткових можливостей. По-перше, це можливість групування й упорядкування робіт за різними ознаками на різних рівнях деталізації проекту, що дозволяє подати інформацію у більш зручному вигляді для конкретної управлінської ситуації. Наприклад, використовуючи дані засоби, всю інформацію з проекту можна згрупувати по фазі проекту на першому рівні ієрархії, по відповідальному ресурсу — на другому і відсортувати по даті початку робіт — на третьому. Для кожної групи можуть бути задані власні шрифт і колір (тексту і файла), посторінкова розбивка.
Інша корисна особливість — це можливість розбивки екрана по горизонталі на дві частини, кожна з яких може бути переглянута незалежно. Це дає можливість одночасно переглядати різні частини проекту. Крім того, P3 має певні відмінності від інших пакетів у засобах ресурсного планування. Під час опису ресурсу можуть бути зазначені нормальна і максимальна кількість наявного ресурсу, а також його ціна в шести часових інтервалах. Ресурс може бути позначений як керуючий (об’єм призначення керуючого ресурсу на задачу впливатиме на тривалість її виконання). Наприклад, вказавши, що робітники — це керуючий ресурс, а бригадир — ні, можна домогтися скорочення термінів виконання задачі прокладки траншеї призначенням більшої кількості робітників. Збільшення ж кількості бригадирів не вплине на тривалість роботи.
Під час планування завантаження ресурсів може виникнути необхідність в описі нелінійного профілю споживання ресурсу окремою задачею. P3 дає можливість описати різні криві розподілу ресурсу, пропонуючи дев’ять стандартних кривих і змогу визначити власний профіль споживання, розбивши часову фазу задачі на 10 періодів.
Засоби автоматичного перепланування задач з обліком обмежень на ресурси набувають особливої ваги для великих проектів, коли менеджер не в змозі самостійно проаналізувати причини нестачі ресурсів і знайти рішення для кожної конкретної роботи. P3 дозволяє вибрати режим перерахунку розкладу і дібрати критерій перепланування робіт, що забезпечує одержання більш стислого розкладу. Серед режимів перерахунку можна виділити вирівнювання вперед (визначення можливої дати закінчення проекту за заданої початкової дати); вирівнювання назад (визначення найпізнішої припустимої дати початку проекту); згладжування перевантажень ресурсів у межах часових резервів робіт або в межах заданого інтервалу. Крім того, є можливість перерозподіляти призначення робіт між згрупованими ресурсами. До недоліків засобів ресурсного планування можна віднести обмеження на кількість календарів. Крім головного календаря проекту, P3 дозволяє описати лише 30 додаткових календарів, тимчасом як можливість складання індивідуальних графіків роботи для кожного ресурсу вже стала нормою в сучасних пакетах управління проектами. Інше обмеження пов’язане з кількістю ресурсів (не більш як 120), що контролюються під час вирівнювання профілю завантаження обмежених ресурсів.
Засоби підтримки багатопроектного середовища управління в P3 передбачають можливість визначення ієрархії і права доступу до майстер-проекту і підпроектів. Менеджер-координатор проекту має право редагувати майстер-проект і всі підпроекти. Менеджер підпроекту має право додавати ресурси в словник ресурсів, але не вилучати їх і не змінювати їхньої ціни. Якщо дозвіл ресурсних конфліктів у межах підпроекту вимагає даних іншого підпроекту, менеджер може це зробити тільки за умови надання йому додаткових повноважень з боку менеджера—координатора проекту. Однак ресурсне планування по всьому проектові в цілому може здійснюватися тільки менеджером-координатором. Тільки він може визначити зв’язок між підпроектами. Порівняно з багатьма іншими програмними продуктами, що також роблять можливим багатопроектне управління, відмітною рисою P3 є докладний опис принципів багатопроектного управління в документації, де вони розглядаються з двох точок зору: менеджера—координатора проекту і менеджера підпроекту (хоча вважається, що тема мультипроектного управління вимагає додаткового підручника).