- •Навчальний посібник Гужва в. М.
- •Основні поняття і проблеми інформаційних систем та інформаційних ресурсів організації
- •1.1. Система управління
- •1.2. Інформація і дані
- •1.3. Інформаційні ресурси організації
- •1.4. Інформаційні технології
- •Зіставлення основних компонентів
- •Основні характеристики нових інформаційних технологій
- •1.4.1. Класифікація інформаційних технологій
- •Класифікація комп’ютерних інформаційних технологій
- •1.5. Інформаційні системи
- •1.5.1. Загальні положення
- •Інформаційна система як об’єкт управління
- •1.5.2. Класифікація автоматизованих інформаційних систем
- •2.1. Типова структура та склад інформаційних систем
- •2.1.1. Компоненти системи опрацювання даних
- •2.1.2. Організаційні компоненти інформаційної системи
- •2.2. Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств та його основні етапи
- •2.3. Сучасні підходи до створення інформаційних систем на підприємствах
- •2.3.1. Структурно-орієнтований підхід
- •2.3.1.1. Структурні методи аналізу
- •1) Dfd (Data Flow Diagrams) — діаграми потоків даних разом зі словниками даних і специфікаціями процесів (міні-специфікаціями);
- •2) Erd (Entity—Relationship Diagrams) — діаграми «суть—зв’язок»;
- •3) Std (State Transition Diagrams) — діаграми переходів станів.
- •2.3.1.2. Структурне проектування
- •2.3.2. Об’єктно-орієнтований підхід
- •2.3.2.1. Об’єктно-орієнтовані методи аналізу
- •2.3.2.2. Об’єктно-орієнтоване проектування
- •2.3.3. Процесно-орієнтований підхід
- •2.3.3.1. Реінжиніринг бізнесу як основа процесно-орієнтованого підходу до створення інформаційних систем
- •2.3.3.2. Методика інтегрованого процесно-орієнтованого проектування інформаційних систем (aris)
- •2.3.3.3. Процесно-орієнтоване (динамічне) моделювання підприємства на основі мереж Петрі
- •2.3.3.3.1. Методика та елементи імітаційного процесно-орієнтованого (динамічного) моделювання підприємства
- •Модель бізнес-процесів
- •Класифікація бізнес-процесів
- •Модель бізнес-функцій
- •Класифікація бізнес-функцій
- •Стандартна класифікація бізнес-функцій
- •Правила
- •1. Правила цілісності
- •2. Правила перетворення
- •3. Правила конфігурації
- •4. Правила статичного режиму
- •Ролі та обов’язки
- •Модель бізнес-організації
- •Мережі Петрі як засіб побудови динамічних моделей підприємства
- •2.4. Саsе-технології — інструментарій підтримки життєвого циклу інформаційних систем
- •Сучасні засоби створення автоматизованих інформаційних технологій на підприємствах
- •3.1. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- •3.2. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи кінцевого користувача на підприємстві
- •3.3. Сучасні засоби побудови комп’ютерних інформаційних технологій на підприємствах
- •3.3.1. Комп’ютерні мережі
- •3.3.2. Інтегровані технології у розподілених системах опрацювання даних
- •3.3.3. Глобальні комп’ютерні мережі
- •3.3.3.1. Архітектура internet
- •3.3.3.2. Правила роботи в internet
- •3.3.3.3. Способи доступу до internet
- •3.3.3.4. Ресурси internet
- •3.3.4. Електронна пошта на базі стандарту х.400
- •3.3.4.1. Принципи електронного обміну комерційними та фінансовими даними
- •3.3.4.2. Структура даних edifact. Загальні синтаксичні правила (стандарт іso — 9735)
- •Стандартні повідомлення
- •Довідники міжнародного стандарту
- •3.3.4.3. Архітектура х.400-систем
- •3.3.4.4. Впровадження un/edifact у діяльність підприємств (організацій)
- •3.3.5. Застосування штрихового кодування в інформаційних технологіях на підприємстві
- •3.3.6. Програмні агенти та використання їх в інформаційних системах на підприємствах
- •Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах
- •4.1. Системи планування матеріальних ресурсів (mrp)
- •4.2. Системи планування виробничих ресурсів (mrpii)
- •4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
- •Прогнозування економічних процесів
- •Управління проектами і програмами
- •Планування виробництва і складання графіка випуску продукції
- •4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
- •Інтеграція покупця в процес виробництва
- •Csrp — планування ресурсів, синхронізоване з вимогами покупців
- •Інтеграція на основі відкритих технологій
- •4.5. Розвинуті системи планування (aps)
- •Виробничий графік
- •4.6. Деякі особливості подальшого розвитку
- •Автоматизація управління проектами на підприємствах
- •5.1. Введення в управління проектами
- •Стислий опис процесу
- •Оновлення процесу
- •Оновлення циклу
- •План проекту
- •5.2. Базові функціональні можливості автоматизованих систем управління проектами
- •5.3. Загальні характеристики найбільш поширених автоматизованих систем управління проектами
- •5.4. Програмний продукт Primavera Project Planner (p3)
- •5.4.1. Загальна характеристика
- •5.4.2. Специфіка використання програмного продукту Primavera Project Planner (p3) для управління проектом
- •Наступні кроки
- •Визначення структури проекту Групи проектів
- •Проект у групі проектів
- •Управління групою проектів
- •Визначення тривалості робіт
- •Створення основного розкладу. Огляд процесу
- •Використання Fragnet’ів для створення проектів
- •Розрахунок розкладу
- •Перегляд розкладу за допомогою опції Лінійний графік
- •Розрахунок розкладу в р3
- •Визначення критичного шляху
- •Призначення кодів
- •Призначення ресурсів
- •Затримка і тривалість ресурсів
- •Нелінійний розподіл ресурсів
- •Організація і відбір макетів
- •Контроль проекту
- •Оновлення складного проекту
- •Створення цільового плану
- •Автоматичне оновлення ресурсних і вартісних даних
- •Запис інформації про виконання для робіт з керуючими ресурсами
- •Відстеження додаткових вартісних даних
- •Відображення підсумкових і детальних ліній
- •Багатопроектне управління й інтеграція
- •Засоби аналізу для безперешкодної реалізації проекту
- •5.4.3. Програмний додаток Primaplan Project Investigator
- •5.4.4. Аналіз ризику на основі програмного додатка Monte Carlo
- •5.4.5. Програмний додаток Webster
- •Збереження важливої інформації
- •Єдина система видачі завдань
- •5.4.6. Програмний додаток Ra
- •5.4.7. Програмний додаток Expedition 6.0
- •Автоматизація процесів бізнес-планування інвестиційних проектів та стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.1. Загальна характеристика програмних продуктів для бізнес-планування інвестиційних проектів на підприємствах
- •6.2. Програмні продукти comfar та propspin
- •6.3. Програмні продукти фірми «Альт»
- •6.4. Програмний комплекс «Інвестор»
- •6.5. Програмні продукти «Project Expert»
- •І. Блок моделювання:
- •Іі. Блок генерації фінансових документів
- •IV. Блок групування проектів
- •V. Блок контролю процесу реалізації проекту (рис. 6.6)
- •А) Актуалізація даних
- •Б) Контроль неузгоджень
- •VI. Блок-інтегратор
- •VII. Генератор звітів
- •Послідовність дій
- •1) Побудова моделі
- •2) Визначення потреб у фінансуванні
- •3) Розробка стратегії фінансування підприємства
- •4) Аналіз ефективності проекту
- •5) Формування звіту
- •6.6. Програмні продукти для стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.6.1. Продукт фарос
- •1) Витрати
- •4) Конкурентоспроможність
- •5) Віддача від реалізації різних видів продукції
- •6) Віддача покупців
- •6.6.2. Програмний продукт best
- •1) Ефективність бізнесу
- •2) Ефективність використання ресурсів
- •4) Контроль витрат
- •5) Фінансова ефективність
- •6) Забезпечення якості
- •6.6.3. Програмний продукт fit
- •Стратегічні індикатори бізнесу
- •Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень та використання їх на підприємствах
- •7.1. Еволюція інформаційних систем
- •7.2. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень
- •7.2.1. Стислий опис процесу прийняття рішень
- •Класифікація задач організаційного управління
- •Класифікація працівників організаційного управління
- •7.3. Розвиток та впровадження систем підтримки прийняття рішень на підприємствах
- •7.3.1. Суть і компоненти сппр
- •7.3.2. Галузі застосування та приклади використання сппр на підприємствах
- •7.3.2.1. Система «Сімплан»
- •7.3.2.2. Система ifps
- •7.3.2.3. Система підтримки прийняття рішень «Business Navigator 2.0»
- •7.3.2.4. Сппр Marketing Expert
- •7.3.2.5. Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •Експертні системи та використання їх на підприємствах
- •8.1. Організаційні основи експертних систем
- •8.2. Склад і функції експертних систем
- •8.2.1. Економічні експертні системи
- •8.2.2. Експертні системи внутрішнього аудиту на підприємстві
- •8.3. Приклади використання експертних систем на підприємствах
- •Інтегровані інформаційні системи управління підприємствами
- •9.1. Загальна характеристика сучасного стану інформаційних систем управління підприємствами
- •9.1.1. Фінансово-управлінські системи
- •9.1.2. Виробничі системи
- •9.2. Базова концепція і основні функціональні компоненти інтегрованої інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.1. Склад і характеристики іс «Галактика»
- •9.2.1.1. Налагодження інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.2. Контур адміністративного управління
- •9.2.2.1. Управління маркетингом
- •9.2.2.2. Фінансове планування
- •9.2.2.3. Господарське планування, управління проектами
- •9.2.2.5. Облік і управління кадрами
- •9.2.2.6. Управління документообігом
- •9.2.3. Контур оперативного управління
- •9.2.3.1. Управління закупівлею (матеріально-технічне постачання)
- •9.2.3.2. Управління продажем (збутом)
- •9.2.3.3. Складський облік
- •9.2.3.4. Управління консигнаційним товаром
- •9.2.3.5. Розрахунки з постачальниками та отримувачами
- •9.2.3.6. Роздрібна торгівля (управління продажем через торговий зал)
- •9.2.4. Контур управління виробництвом
- •9.2.4.1. Техніко-економічне планування
- •1. Підтримка нормативно-довідкової інформації:
- •2. Планування виробництва:
- •3. Розрахунок планової собівартості:
- •9.2.4.2. Облік витрат на виробництво
- •1. Облік фактичних обсягів випуску:
- •2. Розрахунок фактичних витрат:
- •9.2.4.3. Технічна підготовка виробництва
- •9.2.4.4. Оперативне управління виробництвом
- •9.2.5. Контур бухгалтерського обліку
- •9.2.5.1. Зв’язок бухгалтерського та оперативного контурів
- •9.2.5.2. Розрахунок зарплати
- •9.2.5.3. Головна книга. Баланс
- •9.2.5.4. Проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми
- •1. До бухгалтерської звітності для внутрішнього користування належать такі види документів:
- •2. Вихідна бухгалтерська звітність:
- •3. Розрахунки економічних показників.
- •9.2.5.5. Багатоплановість рахунків бухгалтерського обліку
- •9.2.5.6. Консолідована звітність корпорації
- •9.3. Інформаційна система управління підприємством Miracle V
- •9.3.1. Базові принципи побудови
- •9.3.2. Основні компоненти інформаційної системи Miracle V
- •9.3.2.2. Інструментарій для побудови бізнес-процесів
- •9.3.2.3 Робочі місця (WorkPlace)
- •Система запитів
- •9.3.3. Прикладні додатки Miracle V
- •10.2. Організаційна побудова корпорацій
- •10.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •10.4. Інтегрована інформаційна система для управління мнк r/3
- •10.4.1. Функціональність системи
- •10.4.2. Інформаційні підсистеми
- •10.4.3. Інструменти розробки
- •Література
Оновлення складного проекту
Менеджери проектів повинні координувати збір даних про виконання проектів від кожного з керівників груп. Періодичність може варіюватися залежно від інтенсивності проекту. При добре налагодженому механізмі збору інформації керівники проектів можуть вводити її безпосередньо в свої проекти. Це важливо для багатопроектного управління, особливо тоді, коли один менеджер відповідає за кілька проектів. Якщо між керуючими проектами є зв’язок через комп’ютерну мережу, то це може істотно спростити обмін інформацією. Можна користуватися електронною поштою, передавати дискети або ж просто друкарські звіти. Головний менеджер проекту повинен максимально використати наявні можливості.
Для кращого розуміння проблеми слід визначитися в таких питаннях:
Які саме дані необхідно збирати і яким чином?
Як часто потрібно оновлювати розклад проекту?
Ресурси місцеві чи привізні?
Хто саме в кожній команді збиратиме інформацію для коригування розкладу?
Кому і коли необхідно надавати «свіжу» інформацію?
Які звіти необхідно будувати після кожного оновлення і що треба аналізувати насамперед?
Відповіді на ці запитання важливі для визначення методу використання P3 під час оновлення інформації з проекту.
Які дані потрібно збирати? Насамперед це залежить від того, які роботи є в проекті: типу Завдання або Керовані ресурсами. Якщо ця робота — Завдання, то можна просто записувати фактичні дати і тривалість, що залишилася. Для роботи, керованої ресурсами, потрібно відмічати використання ресурсів: фактична кількість на дату і кількість до завершення.
Як буде відбуватися збір даних? На цьому етапі слід відповісти на такі запитання: Дані для оновлення проекту будуть надходити з віддалених майданчиків? Якщо так, то чи є з ними зв’язок через комп’ютерну мережу, модем або електронну пошту?
3) Аналіз і обмін даними. Введення інформації про виконання робіт в P3 є тільки початком процесу оновлення інформації. Після розрахунку розкладу необхідно проаналізувати результати. Найзагальніші результати можна побачити на екрані комп’ютера. Для детального аналізу даних будують необхідні звіти і графіки. Проаналізувати потенційні проблеми дозволить порівняння цільового плану і поточного розкладу. Аналіз «що—якщо» забезпечить вибір оптимального рішення.
Ефективний обмін даними між учасниками проекту також є основою для успішної реалізації всього проекту. Наочні звіти і графіки спростять розуміння іншими учасниками того, що відбувається з проектом. У них можна показати критичні роботи, перевитрати ресурсів і грошей або простої, роботи наступного періоду.
Створення цільового плану
Перед тим, як у перший раз оновити розклад, Primavera пропонує користувачеві створити цільовий план. Найпростіший цільовий план — це повна копія початкового розкладу. У міру реалізації проекту цільовий план використовується для порівняння запланованих спочатку і фактичних термінів, ресурсів і вартості. Крім ознаки продуктивності, цільовий план можна використати для оцінки статусу проекту.
В P3 можна створити необмежену кількість цільових планів, але порівнювати поточний розклад можна тільки з двома одночасно. Наприклад, можна визначити вихідний розклад як Ціль 1 і поточний розклад на момент останнього оновлення розкладу як Ціль 2. Порівняння поточного розкладу з кожним із цих цільових планів дасть можливість зрозуміти, як виконується проект з моменту його початку і за останній звітний період. У міру виконання проекту цільовий план можна оновлювати. При порівнянні це дозволить отримати точні дані.