- •Навчальний посібник Гужва в. М.
- •Основні поняття і проблеми інформаційних систем та інформаційних ресурсів організації
- •1.1. Система управління
- •1.2. Інформація і дані
- •1.3. Інформаційні ресурси організації
- •1.4. Інформаційні технології
- •Зіставлення основних компонентів
- •Основні характеристики нових інформаційних технологій
- •1.4.1. Класифікація інформаційних технологій
- •Класифікація комп’ютерних інформаційних технологій
- •1.5. Інформаційні системи
- •1.5.1. Загальні положення
- •Інформаційна система як об’єкт управління
- •1.5.2. Класифікація автоматизованих інформаційних систем
- •2.1. Типова структура та склад інформаційних систем
- •2.1.1. Компоненти системи опрацювання даних
- •2.1.2. Організаційні компоненти інформаційної системи
- •2.2. Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств та його основні етапи
- •2.3. Сучасні підходи до створення інформаційних систем на підприємствах
- •2.3.1. Структурно-орієнтований підхід
- •2.3.1.1. Структурні методи аналізу
- •1) Dfd (Data Flow Diagrams) — діаграми потоків даних разом зі словниками даних і специфікаціями процесів (міні-специфікаціями);
- •2) Erd (Entity—Relationship Diagrams) — діаграми «суть—зв’язок»;
- •3) Std (State Transition Diagrams) — діаграми переходів станів.
- •2.3.1.2. Структурне проектування
- •2.3.2. Об’єктно-орієнтований підхід
- •2.3.2.1. Об’єктно-орієнтовані методи аналізу
- •2.3.2.2. Об’єктно-орієнтоване проектування
- •2.3.3. Процесно-орієнтований підхід
- •2.3.3.1. Реінжиніринг бізнесу як основа процесно-орієнтованого підходу до створення інформаційних систем
- •2.3.3.2. Методика інтегрованого процесно-орієнтованого проектування інформаційних систем (aris)
- •2.3.3.3. Процесно-орієнтоване (динамічне) моделювання підприємства на основі мереж Петрі
- •2.3.3.3.1. Методика та елементи імітаційного процесно-орієнтованого (динамічного) моделювання підприємства
- •Модель бізнес-процесів
- •Класифікація бізнес-процесів
- •Модель бізнес-функцій
- •Класифікація бізнес-функцій
- •Стандартна класифікація бізнес-функцій
- •Правила
- •1. Правила цілісності
- •2. Правила перетворення
- •3. Правила конфігурації
- •4. Правила статичного режиму
- •Ролі та обов’язки
- •Модель бізнес-організації
- •Мережі Петрі як засіб побудови динамічних моделей підприємства
- •2.4. Саsе-технології — інструментарій підтримки життєвого циклу інформаційних систем
- •Сучасні засоби створення автоматизованих інформаційних технологій на підприємствах
- •3.1. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
- •3.2. Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи кінцевого користувача на підприємстві
- •3.3. Сучасні засоби побудови комп’ютерних інформаційних технологій на підприємствах
- •3.3.1. Комп’ютерні мережі
- •3.3.2. Інтегровані технології у розподілених системах опрацювання даних
- •3.3.3. Глобальні комп’ютерні мережі
- •3.3.3.1. Архітектура internet
- •3.3.3.2. Правила роботи в internet
- •3.3.3.3. Способи доступу до internet
- •3.3.3.4. Ресурси internet
- •3.3.4. Електронна пошта на базі стандарту х.400
- •3.3.4.1. Принципи електронного обміну комерційними та фінансовими даними
- •3.3.4.2. Структура даних edifact. Загальні синтаксичні правила (стандарт іso — 9735)
- •Стандартні повідомлення
- •Довідники міжнародного стандарту
- •3.3.4.3. Архітектура х.400-систем
- •3.3.4.4. Впровадження un/edifact у діяльність підприємств (організацій)
- •3.3.5. Застосування штрихового кодування в інформаційних технологіях на підприємстві
- •3.3.6. Програмні агенти та використання їх в інформаційних системах на підприємствах
- •Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах
- •4.1. Системи планування матеріальних ресурсів (mrp)
- •4.2. Системи планування виробничих ресурсів (mrpii)
- •4.3. Системи планування ресурсів підприємства (erp)
- •Прогнозування економічних процесів
- •Управління проектами і програмами
- •Планування виробництва і складання графіка випуску продукції
- •4.4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами (csrp)
- •Інтеграція покупця в процес виробництва
- •Csrp — планування ресурсів, синхронізоване з вимогами покупців
- •Інтеграція на основі відкритих технологій
- •4.5. Розвинуті системи планування (aps)
- •Виробничий графік
- •4.6. Деякі особливості подальшого розвитку
- •Автоматизація управління проектами на підприємствах
- •5.1. Введення в управління проектами
- •Стислий опис процесу
- •Оновлення процесу
- •Оновлення циклу
- •План проекту
- •5.2. Базові функціональні можливості автоматизованих систем управління проектами
- •5.3. Загальні характеристики найбільш поширених автоматизованих систем управління проектами
- •5.4. Програмний продукт Primavera Project Planner (p3)
- •5.4.1. Загальна характеристика
- •5.4.2. Специфіка використання програмного продукту Primavera Project Planner (p3) для управління проектом
- •Наступні кроки
- •Визначення структури проекту Групи проектів
- •Проект у групі проектів
- •Управління групою проектів
- •Визначення тривалості робіт
- •Створення основного розкладу. Огляд процесу
- •Використання Fragnet’ів для створення проектів
- •Розрахунок розкладу
- •Перегляд розкладу за допомогою опції Лінійний графік
- •Розрахунок розкладу в р3
- •Визначення критичного шляху
- •Призначення кодів
- •Призначення ресурсів
- •Затримка і тривалість ресурсів
- •Нелінійний розподіл ресурсів
- •Організація і відбір макетів
- •Контроль проекту
- •Оновлення складного проекту
- •Створення цільового плану
- •Автоматичне оновлення ресурсних і вартісних даних
- •Запис інформації про виконання для робіт з керуючими ресурсами
- •Відстеження додаткових вартісних даних
- •Відображення підсумкових і детальних ліній
- •Багатопроектне управління й інтеграція
- •Засоби аналізу для безперешкодної реалізації проекту
- •5.4.3. Програмний додаток Primaplan Project Investigator
- •5.4.4. Аналіз ризику на основі програмного додатка Monte Carlo
- •5.4.5. Програмний додаток Webster
- •Збереження важливої інформації
- •Єдина система видачі завдань
- •5.4.6. Програмний додаток Ra
- •5.4.7. Програмний додаток Expedition 6.0
- •Автоматизація процесів бізнес-планування інвестиційних проектів та стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.1. Загальна характеристика програмних продуктів для бізнес-планування інвестиційних проектів на підприємствах
- •6.2. Програмні продукти comfar та propspin
- •6.3. Програмні продукти фірми «Альт»
- •6.4. Програмний комплекс «Інвестор»
- •6.5. Програмні продукти «Project Expert»
- •І. Блок моделювання:
- •Іі. Блок генерації фінансових документів
- •IV. Блок групування проектів
- •V. Блок контролю процесу реалізації проекту (рис. 6.6)
- •А) Актуалізація даних
- •Б) Контроль неузгоджень
- •VI. Блок-інтегратор
- •VII. Генератор звітів
- •Послідовність дій
- •1) Побудова моделі
- •2) Визначення потреб у фінансуванні
- •3) Розробка стратегії фінансування підприємства
- •4) Аналіз ефективності проекту
- •5) Формування звіту
- •6.6. Програмні продукти для стратегічної оцінки бізнесу на підприємствах
- •6.6.1. Продукт фарос
- •1) Витрати
- •4) Конкурентоспроможність
- •5) Віддача від реалізації різних видів продукції
- •6) Віддача покупців
- •6.6.2. Програмний продукт best
- •1) Ефективність бізнесу
- •2) Ефективність використання ресурсів
- •4) Контроль витрат
- •5) Фінансова ефективність
- •6) Забезпечення якості
- •6.6.3. Програмний продукт fit
- •Стратегічні індикатори бізнесу
- •Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень та використання їх на підприємствах
- •7.1. Еволюція інформаційних систем
- •7.2. Організаційно-технологічні основи прийняття рішень
- •7.2.1. Стислий опис процесу прийняття рішень
- •Класифікація задач організаційного управління
- •Класифікація працівників організаційного управління
- •7.3. Розвиток та впровадження систем підтримки прийняття рішень на підприємствах
- •7.3.1. Суть і компоненти сппр
- •7.3.2. Галузі застосування та приклади використання сппр на підприємствах
- •7.3.2.1. Система «Сімплан»
- •7.3.2.2. Система ifps
- •7.3.2.3. Система підтримки прийняття рішень «Business Navigator 2.0»
- •7.3.2.4. Сппр Marketing Expert
- •7.3.2.5. Виконавчі інформаційні системи (віс)
- •Експертні системи та використання їх на підприємствах
- •8.1. Організаційні основи експертних систем
- •8.2. Склад і функції експертних систем
- •8.2.1. Економічні експертні системи
- •8.2.2. Експертні системи внутрішнього аудиту на підприємстві
- •8.3. Приклади використання експертних систем на підприємствах
- •Інтегровані інформаційні системи управління підприємствами
- •9.1. Загальна характеристика сучасного стану інформаційних систем управління підприємствами
- •9.1.1. Фінансово-управлінські системи
- •9.1.2. Виробничі системи
- •9.2. Базова концепція і основні функціональні компоненти інтегрованої інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.1. Склад і характеристики іс «Галактика»
- •9.2.1.1. Налагодження інформаційної системи «Галактика»
- •9.2.2. Контур адміністративного управління
- •9.2.2.1. Управління маркетингом
- •9.2.2.2. Фінансове планування
- •9.2.2.3. Господарське планування, управління проектами
- •9.2.2.5. Облік і управління кадрами
- •9.2.2.6. Управління документообігом
- •9.2.3. Контур оперативного управління
- •9.2.3.1. Управління закупівлею (матеріально-технічне постачання)
- •9.2.3.2. Управління продажем (збутом)
- •9.2.3.3. Складський облік
- •9.2.3.4. Управління консигнаційним товаром
- •9.2.3.5. Розрахунки з постачальниками та отримувачами
- •9.2.3.6. Роздрібна торгівля (управління продажем через торговий зал)
- •9.2.4. Контур управління виробництвом
- •9.2.4.1. Техніко-економічне планування
- •1. Підтримка нормативно-довідкової інформації:
- •2. Планування виробництва:
- •3. Розрахунок планової собівартості:
- •9.2.4.2. Облік витрат на виробництво
- •1. Облік фактичних обсягів випуску:
- •2. Розрахунок фактичних витрат:
- •9.2.4.3. Технічна підготовка виробництва
- •9.2.4.4. Оперативне управління виробництвом
- •9.2.5. Контур бухгалтерського обліку
- •9.2.5.1. Зв’язок бухгалтерського та оперативного контурів
- •9.2.5.2. Розрахунок зарплати
- •9.2.5.3. Головна книга. Баланс
- •9.2.5.4. Проектування бухгалтерської та економічної звітності довільної форми
- •1. До бухгалтерської звітності для внутрішнього користування належать такі види документів:
- •2. Вихідна бухгалтерська звітність:
- •3. Розрахунки економічних показників.
- •9.2.5.5. Багатоплановість рахунків бухгалтерського обліку
- •9.2.5.6. Консолідована звітність корпорації
- •9.3. Інформаційна система управління підприємством Miracle V
- •9.3.1. Базові принципи побудови
- •9.3.2. Основні компоненти інформаційної системи Miracle V
- •9.3.2.2. Інструментарій для побудови бізнес-процесів
- •9.3.2.3 Робочі місця (WorkPlace)
- •Система запитів
- •9.3.3. Прикладні додатки Miracle V
- •10.2. Організаційна побудова корпорацій
- •10.3. Вимоги до проектування і впровадження інформаційних систем мнк
- •10.4. Інтегрована інформаційна система для управління мнк r/3
- •10.4.1. Функціональність системи
- •10.4.2. Інформаційні підсистеми
- •10.4.3. Інструменти розробки
- •Література
Оновлення процесу
Коли розклад проекту готовий, його учасники повинні знати свою роль в управлінні проектом. Отже, необхідно вста- новити зв’язок між усіма учасниками проекту для передачі інформації про виникаючі зміни в процесі роботи. Зміна роз- кладу на основі отриманих даних і порівняння його зі складеним планом гарантує ефективне використання ресурсів, відстеження вартості проекту і бюджету, збереже час виконання і вартості робіт з урахуванням виникнення непередбачених обставин.
Оновлення циклу
У процесі реалізації проекту слід встановити частоту, з якою необхідно контролювати процес (приблизно раз на тиждень або на два тижні). Для цього встановлюється точна дата, визначаються порядок і методи звітності про виконані роботи.
Введення фактичної інформації. Враховуючи, хто і які роботи виконував та вартість останніх, можна поліпшити кошторис майбутніх робіт. При визначенні фактично виконаної частини проекту записують фактично використаний обсяг ресурсів для кожної роботи і тривалість її виконання, а також те, що ще необхідно для її завершення. Дані, що використовуються для аналізу, повинні бути максимально точні.
Складання розкладу проекту. Після збору необхідних даних з різних місць, програм/бази даних складається розклад проекту.
Порівняння отриманих результатів з початковим планом — це найкращий спосіб виявити правильність реалізації проекту. Якщо є відставання в роботі, можна усунути його причину, змінивши при цьому розклад робіт і/або відкоригувавши їхній зміст. Якщо коригування за часом зробити неможливо, треба пересвідчитися в тому, що всі учасники проекту оповіщені про затримку для коригування власних планів. Чим раніше це буде зроблено, тим меншими будуть втрати часу в подальшому.
Вирівнювання ресурсів вирішує проблеми, пов’язані з плануванням робіт, на які використовуються одні і ті самі ресурси. Для підготовки реалістичного плану необхідно пересвідчитися, що розклад передбачає нормальну витрату ресурсів. Для цього вирівнюють графік використання ресурсів. Якщо на ньому виявляються важко керовані піки і западини, можна використати механізми стиснення, розтягнення і/або розбиття для кращого використання ресурсів на основі поточних вимог.
Аналіз продуктивності. Після складання розкладу і вирівнювання ресурсів проводиться аналіз даних: на екрані, у звітах по лінійних і логічних діаграмах, профілях використання ресурсів, а також інших табличних і графічних звітах. Звіти і графіки дозволять відстежувати процес робіт і фактичні витрати, порівнювати прогрес і витрати з директивним планом, а також передбачати тенденції розвитку для більш точного визначення подальших дій. Вони дозволять відповісти на першочергові питання: чи буде проект завершений вчасно в межах бюджету? чи будуть ресурси використані ефективно?
Коригування розкладу. Якщо після ретельного планування і введення фактичної інформації з’ясовується, що проект відстає від графіка, то це означає, що ресурси були неправильно розподілені, вартості перевищують існуючий бюджет, змінено графік фінансування або трапилася будь-яка з багатьох інших імовірних подій. У такому разі треба розпочати здійснення резервного плану і/або відкоригувати з урахуванням вимог, що змінилися, розклад.
Інформаційні потоки. Проектна документація повинна містити точну інформацію про те, яким чином здійснюватиметься передача інформації. Якщо робочі групи не знають, що відбувається, вони не зможуть ефективно зробити свою роботу. Тому на стадії проектування визначається, хто відповідатиме за передачу даних, що, де і коли має бути передано. Використання графічних звітів, діаграм і часових шкал полегшує розуміння. Для поліпшення наочності виділяють проблемні області. Проектні розбіжності слід зробити очевидними. Треба пам’ятати, що рівень деталізації в кожному повідомленні повинен відповідати рівню поінформованості того, для кого воно призначене.
Управління по звітних періодах. Слід забезпечити контроль у розрізі періодів часу. Це дозволяє відстежувати динаміку виконання проекту: що виконано за останній звітний період, за поточний період, на поточну дату тощо.