Модель бізнес-процесів

Модель бізнес-процесу — це опис загального виробничого процесу в термінах конкретної корпоративної системи. Така модель описує, які бізнес-процеси у певному напрямі діяльності можуть підтримуватися конкретною корпоративною системою і як це може бути здійснено. У моделі можна створити ієрархію, у результаті чого, наприклад, потік замовлень усередині організації може бути змодельований у так звану «основну» процедуру, тимчасом як подробиці про даний потік замовлення рекомендуються в схемах детальних процедур.

Модель бізнес-процесу має такі цілі:

• дати наочне уявлення того, яким чином корпоративна система працює з бізнес-процесами найвищого рівня, особливо для певного напряму або виду діяльності (основні процедури), наприклад: «Потік замовлень основної процедури в моделі комерційної діяльності»;

• дати наочне уявлення і задокументувати загальні бізнес-про­цеси (детальні процедури), що підтримуються системою (наприклад: «Надходження від продажу»);

• дати наочне уявлення і задокументувати періодичні детальні бізнес-процеси (наприклад: «Рознесення фінансових операцій» і «Підрахунок циклів»);

• дати наочне уявлення і задокументувати процедури початкового запуску і настановні процедури, необхідні для впровадження системи (наприклад: «Ввести модуль опрацювання повідомлень банку» або «Визначити точки фінансових операцій»);

• зафіксувати розробку процесу (особливо для детальних бізнес-процесів) для надання руху операційному робочому процесові;

• задокументувати адміністративні процеси, за яких можливо приписати власників до бізнес-процесів залежно від роду діяльності, посади, повноважень, посадових інструкцій тощо;

• розробити й задокументувати перетворення корпоративною системою бізнес-процесів, пов’язаних з конкретним проектом.

• Бізнес-процеси мають такі характеристики:

• бізнес-процеси складаються з ряду компонентів, як-от станів, видів діяльності і контролю. Робота є основною частиною біз­нес-процесів. Стан передує кожному виду діяльності і визначається ним. Діяльність може являти собою сеанс роботи з корпоративною системою, бути прикладним програмним забезпеченням, що не належить до неї, та неавтоматизовану діяльність або вмонтований бізнес-процес;

• бізнес-процеси моделюються на основі мереж Петрі і можуть мати декілька ієрархічних рівнів;

• посадові інструкції, документи аналогового виводу і коди утиліт (сервісних програм) можуть бути співвіднесені з видами діяльності. Посадові інструкції можуть містити особливу допоміжну інформацію для сеансу в межах конкретного бізнес-про­цесу. У рамках певного виду діяльності можливе співвіднесення з документом аналогового виводу, створеним у межах даного виду діяльності. Коди утиліт — це блоки сеансів, що можуть бути використані як допоміжні сеанси (сеанс виводу на екран, роздруківки) під час здійснення певного виду діяльності;

• вивід бізнес-процесу на екран у графічному вигляді може використовуватися як інтерфейс користувача замість структури меню;

• працівники і виконувані ними функції можуть бути співвіднесені з видами діяльності бізнес-процесу;

• посилання на інший бізнес-процес можуть бути застосовані до такого компонента, як стан, у результаті чого може бути дане визначення бізнес-процесу з декількох переходів;

• будь-який вузол контролю може мати декілька вихідних стрілок. Кожній стрілці може відповідати певна умова. За допомогою так званих «правил» даним умовам може бути надане значення. Коли бізнес-процес виводиться на екран, відбувається оцін­ка значення умови, і, якщо умова не виконується, частина діаграми виводиться на екран у затемненому вигляді. Залежно від моделі бізнес-функції або встановлених параметрів схема бізнес-процесу може бути скомпонована динамічно. В результаті з самого початку загальна схема буде конкретно зорієнтована на одну з визначених бізнес-моделей.

Роботи

Роботи є основною частиною бізнес-процесів. Виділяють такі типи робіт:

• ручна робота — робота, не пов’язана з прикладною програмою;

• бізнес-процес — робота як процес, що є складовою поточного процесу;

• сеанс;

• прикладна програма — програма, що запускається за допомогою виклику оболонки операційної системи;

• керуюча робота — позначає момент ухвалення рішення в процесі, після чого процес може розгалужуватися.

При описі роботи вибирається тип роботи, тип керуючого елемента (якщо робота є керуючою роботою), код (якщо робота є бізнес-процесом, сеансом, прикладною програмою), аргумент (для сеансу аргумент визначає набір дій користувача, які йому дозволено виконувати під час роботи в потоці робіт), опис, категорія робіт, адміністративно-організаційний документ (пов’язує тип до­кумента з роботою), утиліта, вибір типу події: подія користувача, зовнішня подія (робота чекає спрацьовування зовнішнього тригера), подія таймера (робота чекає настання визначеного часу), автоматична подія (якщо робота може бути виконана без втручання користувача).