2.3.3.3. Процесно-орієнтоване (динамічне) моделювання підприємства на основі мереж Петрі

В основі будь-якого моделювання лежить теорія, яка стверджує: абсолютна подібність може мати місце лише за умови заміни одного об’єкта таким самим іншим. А це означає, що при моделюванні подібність не має місця — основна мета моделювання полягає в тому, щоб модель досить добре відображала досліджуваний аспект функціонування. Класифікація методів моделювання детально розглянута в 12. З наведеного там переліку нас найбільше цікавитимуть ті методи, які є найприйнятнішими для моделювання бізнесу (наприклад, діяльності підприємства), тобто для побудови бізнес-моделей, що описують функціонування підприємства. До числа таких методів слід віднести: а) систем­но-структурне моделювання; б) ситуаційне моделювання; в) імітаційне моделювання. У подальшому основна увага зосереджуватиметься на останньому.

2.3.3.3.1. Методика та елементи імітаційного процесно-орієнтованого (динамічного) моделювання підприємства

Загалом процес динамічного моделювання підприємства (Dynamic Enterprise Model) можна виразити таким чином: підприємство зводиться до ієрархічної моделі, яка формується з еле­ментарних функціональних модулів (бізнес-функцій), що поєднуються в інформаційні потоки (бізнес-процеси), та організаційної структури підприємства (бізнес-організації). Сукупність моделей бізнес-функцій, моделей бізнес-процесів і моделі бізнес-організації являє собою імітаційну бізнес-модель підприємства (рис. 2.11).

Бізнес-моделі складаються з таких компонентів:

• Модель бізнес-функцій — до її складу входять:

• дерево бізнес-функцій;

• відношення оптимізації;

• «ноу-хау» в галузі удосконалення бізнесу;

• ключові показники діяльності.

• Модель бізнес-процесів складається з:

• основних бізнес-процесів;

• детальних бізнес-процесів.

• Модель бізнес-організації.

• База даних по певній галузі промисловості.

Рис. 2.11. Рівні динамічного моделювання підприємства

В основі концепції динамічного моделювання лежить побудова (моделювання) підприємства в термінах і методами мереж Пет­рі. При цьому використовуються такі підходи:

• діяльність підприємства поділяється на види відповідно до функціонально-організаційної структури;

• види діяльності пов’язані двома типами каналів — інформаційним і керуючим. Перший передає необхідну вхідну інформацію для ініціації діяльності, а другий передає право дії (знак виконання, під час надходження якого на вхід починається виконання бізнес-процесів, які становлять сутність діяльності);

• якщо діяльність має більш ніж одну бізнес-функцію в бізнес-процесі, керування переходами відбувається таким самим чи­ном — передачею вхідних даних і знаку каналами, якими пов’я­зуються бізнес-функції в бізнес-процеси;

• після виконання діяльності і за її результатами знак копіюється в один (чи декілька) відповідних каналів для передачі факту здійснення діяльності;

• після виконання діяльності і за її результатами (або за сукупністю результатів декількох видів діяльності) визначається один і тільки один новий напрямок знаку.

Для розуміння процедури динамічного моделювання підприємства слід розглянути сутність та властивості елементів динаміч­ної моделі підприємства.