2. Пожежна небезпека борошномельного виробництва.

Пожежна небезпека технологічного процесу борошномельного виробництва характеризується можливістю виникнення горючих поло-повітряних сумішей, як всередині обладнання, так і в приміщеннях, великих кількостях горючих матеріалів (зерно, відкладення пилу, галузеві елементи обладнання і т.і.) джерелами запалювання та розвиненою мережею транспортних комунікацій, що сприяє швидкому розповсюдженню пожежі.

Пожежна небезпека зерна та борошна.

Зерно є органічною сполукою, що складається з верхньої оболонки, зародишу та серцевини.

Теплопровідність та теплоємність зерна залежить від його пористості і вологості.

Пористість – об'єм міжзернового простору, що виражений у відсотках до загального об'єму зерна.

Пористість зерна нормальної вологості (менш 15%) находиться у залежності від його виду і коливається від 35% для гречки і до 68% для вівса. Нагрівання зерна до температури більше 100^оС викликає виділення летючих компонентів і звуглювання. При температурі 400^оС зерно самозапалюється . Температура запалення сухого зерна (вологістю менш 15%) дорівнює 210^оС. Через відносно невелику пористість зернової маси і, як наслідок, малу кількість кисню, горіння зерна здійснюється на стадії тління, в основному на поверхні маси з температурою близько 700^оС.

В звішеному стані зерно горить інтенсивніше, температура горіння достигає при цьому 900-1000^оС.

Через малу теплопровідність і теплоємність зернова маса під час горіння прогрівається на глибину повільно, щоб при відповідних умовах може призвести до самозатухання зерна.

Під час збереження зерна, внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів в глибині зернової маси може мати місце процес саморозігріву та акумуляції тепла. Але через нестачу кисню температура джерела саморозігріву за цих умов не досягає температури самозапалення зерна. Коли ці умови задовольняються – виникає його самозапалення.

При транспортуванні та обробці зерна виділяється значна кількість пилу – зернового і борошняного.

В залежності від розмірів частинок пил може знаходитись як в підвішеному стані (аерозоль), так і в осівшому (аерогель). Розміри частинок коливаються від 0,5 до 250 мікрон. Зерновий пил з’являється під час очистки зерна від домішок та оболонок і має найбільш крупні розміри.

НКМРП пшеничного пилу становить 30,2 г/м³.

Борошняний пил більш дисперсний, чим зерновий, і тому більш небезпечний.

80% борошняного пилу складають частинки розміром від 2 до 25 мікрон.

Борошно пшеничне – горючий порошок Т_всп = 250^оС. Т_св = 380^оС. Т_тління = 310^оС. Має схильність до самозапалення.

НКМРП = 10 – 35 г/м³. Мінімальна енергія запалення 6,4 кДж при вологості 2%.

Пожежна небезпека зернового та борошняного пилу характеризується: групою горючості, температурою запалення, температурою самозапалення, КПРП температурою тління, умовами теплового самозапалення, мінімальною енергією запалення, здібністю вибухати та горіти, максимальним тиском вибуху.

Підвішений пил у повітрі характеризується показниками вибухонебезпечності – НПРП, температурою самозапалення.

Осівший пил – температурою тління, загорання, самозагорання.

Запалення і вибух органічного пилу, що знаходиться у стані аеровзвісі, залежить від її концентрації (кількість пилу в грамах на 1 м³ повітря), фізико-хімичних властивостей – розмірами частинок, зольності, вологості, температури самозапалення, довжині дії і температури джерела запалення.

Зольність - зола складається з окислів і солей калія, фосфора, натрія, магнія та ін. У складі золи вміст фосфору і калія складає відповідно близько 60 і 30%. Найбільшу зольність мають оболонки.

Вибухонебезпечні ситуації на борошномелному виробництві виникають при умовах:

• концентрація пилу у повітрі на рівні нижнього рівня запалення і більше з урахуванням ефективності безпеки УПВ  УПНВ.

• виникнення ДЗ з температурою не нижче температури самозапалення пилу; Т_ДЗ  Т_{ССп ПИЛУ}.

• наявність кисню у горючому середовищі не менш 11%.

Вибух борошняної пилеповітряної суміші має значну силу, велику швидкість поширення вогню і ударною хвилею, що випереджує полум’я. Що призводить до переходу на ділянках осівшого пилу у підвішений стан і утворює в суміші з повітрям нову вибухонебезпечну суміш. Початковий тиск вибуху Р_поч - 520 кПа.