Поняття рівності

Поняття «рівність» багатозначне та невизначене, часто відносне. В одному контексті його ототожнюють із правом, в іншому воно визначає сутність тоталітарного режиму, часом воно містить негативний зміст, а інколи описує недосяжний ідеал.

Зважаючи на складність і особливий статус цього поняття по відношенню до права, справедливості та свободи, наведемо досить абстрактне його визначення та деякі виміри. Загалом рівність є таким відношенням між складниками будь-якої природи, що задовольняє умовам рефлексивності, симетрич­ності та транзитивності.

Рефлексивність: якщо А=В, тоді А=А і В^В.

Симетричність: якщо А=В, тоді В^А.

Транзитивність: якщо А^В і В=С. тоді А-'С⁶⁷.

Чимало документів історії (політичних звернень ї пам'яток гуманізму) починаються постулатом рівності. У Декларації незалежності СШ А його висловлено так — «Усі люди створені рівними». У Загальній декларації про права людини, ухваленій ООН у 1948 р., записано — «Усі люди народжуються вільними та рівними». Але, щоб збагнути суть рівності, треба уявити цей постулат рівності таким імперативом: «Стався до іншого як до рівного собі», а, отже, потрібен обмін позиціями. Це найваж-

Політична свобода

426

427

Права людини

_І

_II

ливіпіий постулат християнською вчення й одне з формулю­вань кантівського категоричного імперативу.

Сучасні трактування ідеалу рівності пояснюють та обгово­рюють його в межах двох напрямів, які можна означити як концепцію рівності можливостей і концепцію рівності підсум­ків. Що стосується першого, то головна думка тут така: якомога більше здобутків людини повинно припадати на її власні зусилля. Але через однакові можливості діяти та рівну свободу, антропологічне розмаїття та непередбачувані збіги обставин люди досягають неоднакових результатів. Справедливість вимагає визначити таку нерівність. Отже, єдність рівних можливостей і свободи призводить до нерівності, яку немож­ливо усунути, не усуваючи свободи. Концепція рівності підсумків передбачає свідоме створення не лише якомога однакових початкових умов життєвих можливостей, але й приблизний одночасний прихід учасників до фінішу. Коли цю концепцію схвалюють як засаду соціального ладу, то істотно підноситься роль держави. Держава сприяє створенню егалітаристського світогляду. Тому варто згадати поперед­ження лібералів щодо наслідків цієї концепції — «Суспільство, яке цінує рівність (як рівність підсумків) більше за свободу, зрештою, позбудеться і рівності, і свободи»⁶⁸.

Визначаючи рівність, можна згадати визначення П.Соро-кіна, що рівність треба розуміти не в сенсі тотожності, а в сенсі пропорційності соціальних благ щодо заслуг того або іншого індивіда⁶⁹. Тоді рівність політична — це рівний розподіл влади, який включає можливість для кожного громадянина форму­вати та вступати в політичні організації, свободу вираження власної думки, право голосу, право на обрання в органи державної влади тощо. Наявність усіх цих компонентів означає такий розподіл політичних ресурсів, який забезпечує рівні можливості доступу до влади для всіх соціальних груп та індивідів, їхню рівність перед законом і відсутність привілеїв. У політичній теорії домінують два уявлення про політичну рівність. По-перше, ліберальна традиція виходить із примату права, для якого иритаманні загальність І поширення рівною мірою на всіх громадян, державні та громадські інститути. Політична рівність полягає в забезпеченні різноманітності групових та індивідуальних поглядів і базується на принципах припустимості (толерантності) та плюралізму. По-друге, соціал-демократичне уявлення про політичну рівність харак­теризується критикою лібералів за абсолютизацію формальної

рівності та визнання необхідності гарантувати політичні права в матеріальному сенсі⁷". Тобто громадянам потрібно надати рівні умови не тільки в правовій та політичній сферах, але й у соціально-економічній сфері. Це не означає абсолютної рівності доходів, а передбачає лише компроміс між вимогами ефективності, неможливої без матеріального стимулювання добросовісної праці, ініціативи та рівності. Такий компроміс повинна знайти держава за рахунок оптимальної перероз-подільної політики, спрямованої на покрашення становища знедолених верств народу.

Права людини (Л.С.)