Тема №3: Регулювання мев

1. Сучасна система МЕВ і їх класифікація.

2. Формування інституціональних механізмів, координація світових МЕВ.

3. Регулювання МТ (СОТ), регулювання валютних відносин.

4. Необхідність, методи, значення і економічні наслідки державного регулювання ЗЕД країни.

5. Проблеми співробітництва МЕО (міжн економ організацій).

1. Сучасна система мев і їх класифікація.

Класифікація МЕО здійснюється за критеріями:

1) За статусом:

• Міжурядові( Міжнародна тор;

• неурядові.

2) За географічним поширенням:

- глобальні;

- регіональні.

3) За умовами участі:

- відкриті;

- закриті.

4) За характером діяльності:

- консультаційні групи країн (це групи, які не мають жорсткої організаційної структури - Група 77, 7-ка, 8-ка, 20-ка);

- універсальні (ті, що охоплюють більшість країн світу – МОП, СОТ, МВФ);

- галузеві (створюються між суб’єктами, які опікуються тими чи іншими сферами).

- регіональні (ті, які концентруються на питаннях взаємного інтересу географічно і економічно близьких країн);

- фінансові (МВФ).

Розподіл організацій, які існують в рамках ООН, або поза ООН:

2. Формування інституціональних механізмів, координація світових мев.

Велика двадцятка – приходить поступово на зміну ООН; виникла в 1998 році в період кризи. В зв’язку з кризою почали збиратись періодично Міністри фінансів і керівники Центральних банків цих країн, під керівництвом МВФ (входять 27 (ЄС)+ 19 (Англія, Франція, Італія, Азія, Китай, Терція, Южная Корея, ЮАР, Саудівська Аравія, Росія) країн = 46 країн) Країни-учасники виробляють 90 % світового ВНП, охоплюють 80% світової торгівлі, 67 % - населення світу.

Не інтеграційне об’єднання.

Основні питання останньої зустрічі Великої 20-ки:

• наслідки жорстких заходів державного регулювання, з ціллю скорочення бюджетних дефіцитів;

• зростання цін на продовольство, загострення проблеми продовольчої безпеки;

• удосконалення глобального управління (потрібні нові консультаційні організації).

FATF – група по розробці фінансових мір(заходів) боротьби з відмиванням грошей.

Поза ООН, неурядова. Представники Міністерств фінансів, нац банків, входять 29 країн.

Зміст її діяльності: розробили, так звану, Базельську угоду з рекомендаціями( 40 рекомендацій): перша і яка визначають всі інші – ЗНАЙ СВОГО КЛІЄНТА! Банки і всі фінансові установи повинні знати свого клієнта.; друга рекомендація - фінансові установи повинні використовувати жорсткі методи відносно «ризикових» клієнтів (політично ув’язані персони, тобто політичні діячі).

ГРЕКО – група держав проти корупції (10 років). Ціль: прозорість фінансових операцій, наявність в кожній фін установі моніторингу за рахунками людей. Цю організацію створила організація економічного співробітництва і розвитку – 46 держав.

Європейська організація вищих органів фін контролю – входять 56 країн, практично всі європейські країни.

БРІКС , Всемирная туалетная организация,.

4. Необхідність, методи, значення і економічні наслідки державного регулювання зед країни.

30.10.2012

Модуль: включно до інтеграції 06.11.2012.

Глобальні проблеми і участь україни у їх вирішенні – реферат (можно с диплома выбрать, 7-8 сторінок).

Тема: Міжнародний рух технологій і сучасний техноглобалізм.

1. ТНК, сутність, види, значення, еволюція(розказати про виникнення, рік, особливості сучасності – злиття і поглинання).

2. Сучасний техноглобалізм: центр і периферія.

3. Міжнародний обмін технологіями. Методи і проблеми захисту інтелектуальної власності.

4. Проблеми включення України в міжнародний трансфер технологій.

2.

Початок 21 ст. економічний потенціал країн визначається станом науки в країні, техніки в кожній країні. Це обумовило появу на світовому ринку нового відносно предмету для торгівлі – це результат науково-дослідницьких робіт. Вони стають предметом або об’єктом торгових угод. Формується таким чином міжнародний трансфер технологій і він приймає глобальний характер – це називається техноглобалізм. Предметом торгівлі – є предмети галузей високих технологій. ОЕСР визначає 6 галузей високих технологій :

1. авіокосмічна;

2. виробництво орг техніки і електронно обчислювальних машин;

3. електронна;

4. фарфоро-фаянсова;

5. виробництво приладів приборо-будівництва;

6. електротехнічне машинобудування.

Всі інші галузі підрозділяються на середні і низькі(традиційні) технології(добувна промисловість).

Сам трансфер технологій розрізнюють в широкому і вузькому сенсі.

В вузькому сенсі: передача конструктивних рішень, знань, досвіду для виробництва товару, використання процесу або надання послуги, тобто це передача технології « в чистому вигляді».

В широкому сенсі: все попереднє + експорт обладнання, машин, комплектних технологічних ліній, які реалізують цінові технологічні процеси.

Види технологій, які передаються:

• знання і досвід в формі винаходів, моделей, промислових зразків, товарних знаків, які охороняються законом;

• знання і досвід, які не захищені охоронними документами(ноу-хау).

Базою технології є :

• новації (нові продукти (процеси) інтелектуальної діяльності і організаційного їх впровадження);

• інновації (нові товари як результат відтворення і комерціалізації новації).

Учасники цього ринку:

• міжнародні економічні організації;

• міждержавні установи;

• інтеграційні групи;

• самі держави;

• ТНК.

• Міжнародні корпорації;

• Національні фірми;

• Науково-технічні комплекси;

• Фенчурні фірми;

• Наукові заклади;

• Бізнес-центри;

• Технопарки або індустріальні парки(який стан у нас з цими автопарками- знати!)

Основні причини зростання масштабів міжнародного трансферу технологій:

А) Значне прискорення нерівномірності розвитку країн і як наслідок не однаковий рівень розвитку науки і техніки в них;

Б) Концентрація науково-дослідницких розробок в крупник компаніях.

В) Зростання конкуренції, при якій трансфер технологій є основним засобом транснаціональної експансії.

Сучасний техноглобалізм – це поєднання центру(США по експорту, дві третини всіх продажів патентів і ліцензій приходиться на них, Німеччина, ВБ, Франція, Японія) і периферії.

Основна частка ліцензій приходиться на ТНК, вони як розробники і власники цих технологій. В зв’язку з цим велика частка внутрішньо фірмових продажів.

Якщо брати чистих експортерів – США, ВБ, Швеція.

Периферія неоднозначна:

• країни реципієнти (приймає) міжнародної технологічної допомоги;

• нові індустріальні країни, які характеризуються значною покупкою патентів, ліцензій, технологій;

• країни перехідного стану.

Країни імпортери технології, при цьому несуть значні втрати із за свого технологічного відставання, їх додаткові витрати:

• прямі витрати (купівля патентів, ліцензій);

• непрямі витрати (переплати при купівлі обладнання, напівфабрикатів, на які постачальник завищує ціни);

• втрати від різних заборонних заходів, які нав’язують власники технологій .

4.

Україна як продавець: позиції мінімальні, технологіями практично не торгуємо, а якщо торгували, то це було 7-8 технологій на ринку зброї за 20 років. Основні покупці Китай, Росія.

Україна як покупець: не купляє новітніх технологій, якщо і купляє, то дуже мало. Грошей нема.

На сьогодні визначається питома вага підприємств які використовують новітні технології – 12 %.

Є надія, що якщо почнуть робити технопарки, то ми можемо стати на лідируючих позиціях.

Число проектів в технопарках за останні 7 років зменшилось з 55 до 11.

Число робітників зменшилось в три рази.

Освоєння нових видів техніки зменшилось в 14 разів.

Приріст ВВП за рахунок впровадження нових технологій 0, 7 %, розвинених країнах це 90 %.

Производительность труда промышленности в Украине в три раза меньше чем в США. Высоко технологическую продукцию выпускают 4% промышленных предприятий, 45 % предприятия используют технологию 10-ю, Украина занимает 83 место в использовании технологии и инновации.