1. Назвіть види міжособистісного впливу.

1.Психологічний вплив — застосування у міжособистісній взаємодії винятково психологічних засобів з метою впливу на стан, думки, почуття, дії Іншої людини.

2. Особистий вплив — властивість, особистісна якість, сутнісна сила людини, які виявляються у здатності впливати на іншу особу спонукальним, стримуючим, заспокійливим або іншим розвивальним способом, змінюючи не тільки її поведінку, а й погляди, мотиви, свідомість, характер.

3. Функціонально-рольовий вплив — вид міжособистісного впливу, характер, спрямованість та Інтенсивність якого зумовлюються не особистісними властивостями партнерів, а їх рольовими позиціями.

4. Індивідуально-специфічний вплив — трансляція індивідом іншим людям своїх особистісних рис у формі взірців особистісної активності.

5. Комунікативний вплив — внутрішня комунікативна установка комунікатора стосовно себе і реципієнта, вербальні і невербальні особливості повідомлення, характеристики комунікативного простору спілкування, складові соціально-психологічного середовища.

2. Назвіть відомі вам точки зору на конфлікт.

1.Традиційна точка зору, що панувала в основному до кінця 1940-х рр. Тоді дослідники виходили з положення про виключно негативну роль будь-якого міжособистісного конфлікту. У зв’язку з цим рекомендувалося всіляко уникати конфліктів, зокрема, здійснювати відповідну корекцію взаємодії людей.

2.Поведінковий підхід, що домінував до середини 1970-х рр. Відповідно до нього конфлікт є цілком природним явищем, властивим усім групам. Оскільки конфлікти неминучі, їх слід сприймати як належне. Більше того, іноді конфлікт може призводити до підвищення групової продуктивності.

3. На основі сучасної – інтеракціоністичної точки зору, деколи слід навіть підтримувати конфлікт. Це пояснюється тим, що група, яка знаходиться в стані спокою і врівноваженості, характеризується статистичністю. Конфлікт дозволяє групам зберігати життєздатність, самокритичність і творчий потенціал.

3. Назвіть групи моделей дискомфортно-психологічного спілкування.

належать ті, до яких люди вдаються, намагаючись впоратися з негативними наслідками стресу:

- модель запобігливого спілкування;

- модель звинувачувального спілкування;

- модель розважливого спілкування;

- модель відстороненого спілкування.

4. Назвіть групи моделей комфортно-психологічного спілкування.

- Пізнавальна модель, в якій реалізується мета передати інформацію, значущу для іншого суб'єкта спілкування.

- Експресивна модель, коли реалізується мета передати почуття, оцінки, стани одне одного.

- Сугестивна модель спілкування, яка має на меті справити навіювання і переконливий вплив.

- Переконлива модель спілкування, в якій через систему логічних доказів справляється взаємовплив суб'єктів один на одного.

- Ритуальна модель, необхідність якої пов'язана з формуванням системи психологічної підтримки норм стосунків.

5. Назвіть ознаки спільної діяльності (за Журавльовим).

1. Наявність єдиних цілей для учасників взаємодії.

2. Спільна мотивація.

3. Розподіл діяльності на функціонально пов'язані складові.

4. Об'єднання індивідуальних діяльностей.

5. Погоджене виконання розподілених і об'єднаних індивідуальних діяльностей.

6. Наявність управління як атрибутивної функції спільної діяльності.

7. Єдиний кінцевий результат.

8. Наявність єдиного простору й одночасність виконання індивідуальних діяльностей.

6. Назвіть ознаки такого явища як «когнітивний конфлікт».

В основі якого знаходиться суперечність несумісних уявлень.

Згідно з ідеями когнітивної психології, людина прагне несуперечності, узгодженості своєї внутрішньої системи уявлень, переконань, цінносте та відчуває дискомфорт у разі винекнення суперечностей, неузгоджень.

7. Назвіть ознаки такого явища як «медіаторство».

- добровільність;

- конфіденційність;

- наявність структурованої процедури проведення;

- часткове втручання третьої сторони (медіатора) :

а) допомога у налагодженні спілкування;

б) сприяння проходженню справи.

8. Назвіть ознаки такого явища як «мотиваційний конфлікт»

Курт Левін розрізняе 3 основні типи мотиваційний конфлікт:

1. коли людина постае перед необхідністю вибору між однаково привабливими, але несумісними альтернативами.

2.припускае вибір між двома однаковими непривабливими можливостями.

3.коли одна і та ж мета однаково і приваблива, і неприваблива, має «і плюси і мінуси»

9. Назвіть ознаки такого явища як «соціальна роль»

Розрізняють 2 основні види рольових конфліктів:

- міжрольові конфлікти, коли різні рольові позиції особистості виявляються несумісними.

- внутрішньорольові конфлікти, тобто суперечності, що виникають між вимогами ролі та можливостями особистості.

10. Назвіть ознаки такого явища як взаємодія в процесі практичної соціальної роботи.

Норми можуть мати прихований характер(наприклад, дотримання норм етикету, про що не обов’язково домовлятися) або бути результатом особливих домовленостей, іноді навіть письмових, але у будь-якому випадку їх порушення може спричинити винекнення розбіжностей , конфліктів між учасниками взаємодії.

11. Назвіть ознаки такого явища як візуально – кін естетичні знакові системи.

Візуально - кінестетичні: погляд, жести, міміка, пантоміміка,. В Цілому ця система постає як більш-менш виразно сприймана властивість загальної моторики різних частин тіла (рук, і тоді ми маємо жестикуляцію; обличчя, і тоді ми маємо міміку; пози і тоді ми маємо пантоміміку).

12.Назвість ознаки такого явища як внутрішньогруповий конфлікт.

Внутнішньогруповий конфлікт – порушення (дисгармонія) міжособистісних взаємин у групі, руйнація рівноваги між структурами групи (комунікативною, статусною, рольовою, владною).

Внутрішньо групові процеси зароджуються або як діадний міжособистісний конфлікт, я кий переростає діадні межі, втягуючи всіх членів групи, створюючи нестерпну психологічну атмосферу, або як розбіжність принаймні двох точок зору стосовно певної проблеми. Якщо проблема має ділову основу, то другий шлях позитивно характеризує конфлікт, оскільки він каталізує пошук нових ідей і рішень.

З практичної точки зору проблема регулювання групових конфліктів формується у вітчизняній психології як мета зміни стереотипів. Тобто це заміна деструктивних, ворожих, негативних стереотипів такими, які б не актуалізували між групову агресію та конфлікт, не перешкоджали б встановленню взаємовідносин і використовуванню компромісних стратегій при прийнятті рішень.