1. Виповнити лунку йодоформним тампоном

2. Призначити протизапальну терапію

3. Виповнити лунку гемостатичною губкою

4. Промити верхньощелеповий синус розчином антисептиків

5. Провести пластичне закриття оро-антрального сполучення.

196. Після видаленого 26 зуба у хворого наступило оро-антральне з’єднання. Впродовж якого часу після оро-антрального з’єднання рекомендується проводити пластичне закриття з’єднання?

1. До 48 годин

2. На 3-й день

3. На 4-й день

4. На 5-й день

5. На 7-й день

197. Через який термін після операції радикальної гайморотомії слід видалити йодоформний тампон з верхньощелепової пазухи?

1. Через 3-4 дні

2. Через 1 день

3. Через 5-6 днів

4. Через 7-8 днів

5. Через 9-10 днів

198. У хворого, в якого проводилась радикальна гайморотомія, з метою попередження кровотечі порожнину верхньощелепового синусу тампо­новано за методом Ю.Д.Гершуні. Який матеріал при цьому використовується?

1. Йодоформний тампон

2. Гемостатична губка

3. Хлорований амніон

4. Тонкостінний, еластичний гумовий балон

5. Тампон із ксеногенної очеревини

199. Препарати якої групи включають в комплексне лікування фурункулів ще­лепно-лицевої ділянки для профілактики тромбофлебітів лицевих вен?

1. Антибіотики

2. Протеолітични ферменти

3. Антикоагулянти

4. Десенсибілізуючі препарати

5. Вітаміни

200. Яка з патології щелепно-лицевої ділянки найчастіше супроводжується тромбозом та тромбофлебітом вен?

1. Гострий гнійний періостит

2. Остеомієліт

3. Карбункул

4. Флегмона

5. Абсцес

201. Для якого захворювання характерним є наявність ксантомних клітин при мікроскопії?

1. Актиномікоз

2. Туберкульоз

3. Сифіліс

4. Сибірська виразка

5. Бешиха

202. Виявлені при гістологічному дослідженні м’яких тканини патологічні во­гнища ксантомних клітин характерні для?

1. Мігруючої гранульоми обличчя

2. Актиномікозу щелепно-лицевої ділянки

3. Туберкульозного процесу щелепно-лицевої ділянки

4. Сифілітичного процесу щелепно-лицевої ділянки

5. Хронічного остеомієліту нижньої щелепи

203. До хірурга стоматолога звернувся хворий зі скаргами на біль, печію в язику. Вважає себе хворим на протязі 2 місяців. Знаходився на лікуванні у фтізіодиспансері, але курс лікування не завершив, зловживає алкоголем. При огляді щілиноподібна виразка по серединній лінії кореня язика з казеозним розпадом, при контакті кровить. Яке лікування показане в першу чергу хворому?

1. Загальне лікування у фтізіатра та симптоматичне місцеве

2. Некротомія країв виразки, загоєння вторинним натягом

3. Електрокоагуляція, симптоматичне лікування

4. Освіження країв виразки, накладання вузлових швів

5. Симптоматичне лікування обволокуючі та епітелізуючі засоби , санація порожнини рота

204. У дитини після стоматиту підвищилась температура тіла до 39° С, з’явилась припухлість в привушножувальній ділянці з обох боків, сухість в роті, посилився біль при жуванні, нудота, пронос. Яке захворювання можна діагностувати у пацієнта?

1. Епідемічний паротит

2. Несправжній паротит Герценберга

3. Паренхіматозний паротит

4. Хвороба Мікулича

5. Синдром Гужиро-Шегрена

205. Яке найчастіше ускладнення виникає після епідемічного паротиту?

1. Орхіт

2. Нагноєння слинової залози

3. Слинові нориці

4. Некроз слинової залози

5. Пошкодження лицевого нерва

206. Хворий скаржиться на при пухлість привушної ділянки справа, загальну слабкість, підвищення температури до 37,5. Об’єктивно: пальпаторно визначається щільний болючий інфільтрат обмежено рухомий. Із протоки привушної залози виділяється прозора слина. Який найбільш ймовірний діагноз?

1. Гострий серозний паротит

2. Несправжній паротит Герценберга

3. Слино-кам’яна хвороба привушної залози

4. Епідемічний паротит

5. Аденома привушної залози

207. Які дії хірурга при локалізації каменя у протоці слинової залози?

1. Висічення протоку разом з каменем

2. Розрізання протоку і видалення каменя

3. Призначити розсмоктуючу терапію

4. Видалення залози з протоком і каменем

5. Проведення розтину для відтоку слини

208. Який патологічний процес може викликати симптоми несправжнього па­ротиту?

1. Запальне пошкодження жувального м’язу

2. Запальний процес у навколовушній клітковині

3. Запальний процес лімфовузлів у товщі привушної слинової залози

4. Запальний процес лімфовузлів привушно-жувальної ділянки

5. Запальний процес зовнішнього вуха

209. Хворий звернувся зі скаргами на сухість слизової порожнини рота, губ, сухість очей, відчуття “засипаючого піску” в очах, часті кон’юнктивіти, су­хість шкіри, припухлість в привушно-жувальних та позаду щелепових ділян­ках. Крім цього, хворий хворіє ревматоїдним артритом. Про яке захворювання слід подумати?

1. Синдром Шегрена

2. Синдром Хеєрфордта

3. Синдром Сладера

4. Епідемічний паротит

5. Неепідемічний паротит

210. Хвора, 38 років, звернулася до стоматолога зі скаргами на сухість в роті, припухлість м’яких тканин у позадущелеповій ділянці з обох боків, хвилеподібне підвищення температури тіла. Об’єктивно: у хворої виявлено збільшення привушних слинних залоз, парез лицевого нерва, іридоцикліт. При гістологічному обстеженні виявлено заміщення ацинусів залози епітеліоїдними клітинами, гранульоми з гігантськими багатоядерними клітинами Пірогова-Лангханса. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Епідемічний паротит

2. Лімфогенний паротит

3. Саркоїдоз слинних залоз

4. Хвороба Мікуліча

5. Синдром Шегрена

211. Яка рентгенологічна картина характерна для гострого артриту скроне-нижньощелепового суглобу?

1. Відсутність рентгенологічних змін

2. Розширення суглобової щілини

3. Звуження суглобової щілини

4. Деформація суглобової щілини

5. Остеосклероз суглобової щілини

212. Хворий звернувся зі скаргами на періодичні болі в обох скронево-нижньощелепових суглобах, під час яких підвищувалась температура тіла до 37,5° С. Об’єктивно: температура – 37,2° С, при пальпації в ділянці скронево-нижньощелепових суглобів незначний біль, відкривання рота дещо обмежене, болюче, відчувається хруст з обох боків, в крові С-реактивний білок. Яке захворювання можна діагностувати в пацієнта?

1. Хронічний інфекційний неспецифічний артрит

2. Хронічний ревматоїдний артрит

3. Хронічний ревматичний артрит

4. Хронічний травматичний артрит

5. Хронічний паротит

213. У хворого А. через півроку після видалення зруйнованих 36, 37, 38,47 зубів з’явились болі в привушно-жувальній ділянці зліва та хруст скронево-нижньощелепових суглобів. Яке лікування слід призначити хворому, щоб попередити розвиток больової дисфункції СНЩ суглобу?

1. Провести раціональне протезування зубного ряду

2. Обмежити рухи нижньої щелепи за допомогою апарату Бургонської

3. Призначити міогімнастику та аутомасаж привушно-жувальної ділянки

4. Призначити блокади по Берше-Дубову чи Єгорову

5. Призначити електрофорез 10% розчином йодиту калію на ділянку суглобів

214. Хвора 68 років скаржиться на головний біль, головокружіння, пониження слуху, біль у шийному відділі хребта, хрускіт у скронево-нижньощелепових суглобах під час їжі, печію в ділянці язика. Об’єктивно визначається зниження висоти нижньої третини обличчя, зуби на верхній та нижній щелепах відсутні. Який вид лікування показаний даній хворій?

1. Блокади крило-піднебінного ганглія

2. Протизапальна терапія

3. Раціональне протезування

4. Електрофорез з анестетиками в ділянку СНЩС

5. Внутрішньо суглобове введення преднізолону

215. Хвора Н. 45 років скаржиться на сильні головні болі, запаморочення, шум у вухах, зниження слуху, печію язика. При огляді виявлено ксеростомію і патологічне стирання зубів обох щелеп. Який найбільш ймовірний діагноз?

1. Гострий отит

2. Гострий ревматоїдний артрит СНЩС

3. Остеоартроз

4. Невралгія III гілки трійчастого нерва

5. Синдром Костена

216. Пацієнт періодично скаржиться на біль, що посилюється при відкриванні рота та жуванні. В анамнезі травма (отримана 2 місяці тому). При огляді не значна припухлість спереду козелка вуха та біль при глибокій пальпації в цій ділянці. Відкривання рота обмежене до 2.0 см. Хруст при пальпації в слуховому проході. На рентгенограмі – звуження суглобової щілини. Який попередній діагноз в даному випадку?

1. Хронічний постравматичний артрит

2. Загострення хронічного неспецифічного артриту

3. Дисфункція скронево- нижньощелепового суглоба

4. Хронічний артрито- артроз

5. Гострий постравматичний артрит

217. Хвора А. 45 років скаржиться на тупий, ниючий біль у ділянці СНЩС, постійні тупі, ниючі головні болі, клацання в СНЩС, зниження слуху, шум у вухах, скрегіт і стиснення зубів у сні, біль в ділянці СНЩС при відкриванні та закриванні рота. При відкриванні рота відмічається: клацання та крепітація в ділянці СНЩС, нижня щелепа зміщується вбік, роблячи S-подібні рухи. Пальпація білявушної ділянки болюча. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку клінічну картину?

1. Артрит СНЩС

2. Артроз СНЩС

3. Больова дисфункція СНЩС

4. Артрито-артроз СНЩС

5. Гангліоніт вушного вузла

218. У хворої 29 років на Rtg-грамі скронево-нижньощелепних суглобів виявлено нечуткість контурів суглобової поверхні кісток, які є нерівними, із зубцями та виїмками, наявна деформація суглобової голівки та остеофіти. Для якого захворювання скронево-нижньощелепного суглоба характерна вищенаведена Rtg-логічна картина?

1. Гострий артрит

2. Артроз

3. Синдром больової дисфункції

4. Анкілоз

5. Хронічний артрит

219. У дівчинки 12 років виявлено затримку росту та деформацію нижньої щелепи справа, кут роту зліва зсунений униз, щока справа округлої форми, а зліва плиската, розтягнена. Прикус у дитини – патологічний (перехресний). На рентгенограмі по Шюллеру виявлено деформацію суглобової голівки з наявністю крайових кісткових розростань, остеофілітів, гіперостозів. Який найбільш ймовірний діагноз?

1. Деформівний артроз СНЩС

2. Ревматоїдний артрит СНЩС

3. Хронічний травматичний артрит СНЩС

4. Односторонній вивих нижньої щелепи

5. Гострий артрит СНЩС

220. У дитини 9 років, виявлено прогресуючу деформацію обличчя. Спостерігається затримка росту нижньої щелепи, обмеження її рухів в СНЩС з деформацією суглобової головки, що підтверджується рентгенологічно. М’які тканини щоки на недорозвиненому боці розташовані з надлишком, щока має вигляд округлості, а на здоровому боці – розтягнута. Кут рота зміщений донизу. Яке захворювання супроводжується вказаними клініко-рентгенологічними симптомами?

1. Параліч лицевого нерва

2. Деформуючий артроз СНЩС

3. Міофаціальний больовий синдром

4. Прогресуючя геміатрофія обличчя

5. Мандібулофаціальний дизостоз

221. Хворий, 58 років, звернувся до стоматолога зі скаргами на клацання у СНЩС, біль в ділянці жувальних м’язів, що посилюється при русі щелепи, зниження прикусу. Об’єктивно: при пальпації – крипітація в СНЩС, біль в жувальних м’язах. При відкриванні рота нижня щелепа здійснює S-подібні рухи. Зниження прикусу внаслідок патологічної стертості зубів. Rtg-логічно: асиметрія розташування суглобової головки та суглобової щілини. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Больова дисфункція СНЩС

2. Гострий артрит СНЩС

3. Хронічний артрит СНЩС

4. Артроз СНЩС

5. Невралгія трійчастого нерва

222. Хвора М. 31р. звернулась до хірурга стоматолога зі скаргами на постійні іррадіюючі болі в ділянці СНЩС зліва, що посилюються при рухах нижньої щелепи. З анамнезу відомо, що тиждень тому хвора одержала травму: удар кулаком в обличчя. При огляді: загальний стан середньої важкості, температура тіла 37,6^оС, свідомість ясна. Місцево: асиметрія обличчя за рахунок припухлості м’яких тканин попереду козелка вуха зліва. Шкіра над припухлістю дещо гіперемійована, в згортку береться. відкривання рота обмежене до 1,5 см. При спробі більшого відкривання рота – різкий біль. Проба непрямого навантаження нижньої щелепи позитивна, біль в ділянці СНЩС зліва. При пальпації кісток лицевого скелету патологічної рухомості фрагментів не виявлено. Загальний аналіз крові L 9,910, ШОЕ 28мм/год. На рентгенограмі за Шулером розширення суглобової щілини СНЩС зліва. Поставте діагноз?

1. Гострий артрит СНЩС зліва

2. Перелом суглобового відростка. нижньої щелепи зліва

3. Больова дисфункція СНЩС зліва

4. Остеоартроз СНЩС зліва

5. Внутрішньо суглобовий анкілоз СНЩС зліва