1. Пошкодження слизової верхньощелепової пазухи

2. Пошкодження виличної артерії

3. Пошкодження виличної вени

4. Пошкодження підочної артерії

5. Пошкодження підочної вени

263. Хворий А. отримав удар у вилицеву ділянку з появою наступних клініч­них симптомів: деформацію бокового відділу обличчя, його оніміння, обме­жене відкривання рота. Рентгенологічно виявлено зміщення відламків вили­цевої дуги досередини. Яка причина затрудненого відкривання рота?

1. Защемлення відламками вінцевого відростка нижньої щелепи, травма скро­невого та власне жувального м’язів

2. Розрив сухожилку власне жувального м’язу в ділянці вилицевої дуги

3. Рефлекторний спазм жувальних м’язів

4. Пошкодження під час травми вилицевого нерва

5. Розрив сухожилку скроневого м’язу в ділянці вінцевого відростка нижньої щелепи

264. Назвіть найголовнішу відмінність зламу виличної кістки від зламу верх­ньої щелепи?

1. Збереження прикусу

2. Порушення чутливості шкіри обличчя

3. Зміна прозорості верхньощелепової пазухи

4. Деформація лиця

5. Крововилив у слизову оболонку перестінку рота

265. Через тиждень після зламу виличної кістки хворий відмітив зниження гостроти зору. При обстеженні очного дна виявлено пігментацію і атрофію зорового нерва, появу рубцевих змін в сітківці ока. Для якого синдрому характерні вказані симптоми?

1. Синдром Пургера

2. Синдром Оппенгейма

3. Синдром Бернара-Горнера

4. Синдром Чарліна

5. Синдром Редера

266. Яким інструментом репонують відламки виличної дуги у правильне по­ложення?

1. Елеватором Карапетяна

2. Елеватором Леклюза

3. Щипцями Баронова

4. Однозубим гачком Лімберга

5. Лопаточкою Буяльського

267. Хворий 40 років госпіталізований в стаціонар після автоаварії зі скаргами на асиметрію обличчя після травми та обмеження відкривання рота. Об’єктивно: клінічно та рентгенгологічно відмічається перелом виличної кістки. Який з інструментаріїв можна використати для репозиції виличної кістки?

1. Гачок Лімберга

2. Елеватор Леклюза

3. Кісткові кусачки

4. Прямий елеватор

5. Елеватор під кутом

268. У хворого діагностовано злам виличної кістки. Скарги на оніміння верхньої губи та крила носа. Чому при зламі виличної кістки зі зміщенням констатується оніміння?

1. Перетискається виличний нерв

2. Перетискається носо-різцевий нерв

3. Перетискається щічний нерв

4. Перетискається підочний нерв

5. Перетискається лицевий нерв

269. Хворий, 37 років, скаржиться на западання бокової ділянки обличчя зліва, обмежене відкривання рота після перенесеної травми. Об’єктивно: чутливість підочної ділянки збережена. З анамнезу: носової кровотечі не було. Яким інструментом потрібно провести репозицію кістки?

1. Щипцями Лімберга

2. Гачком Лімберга

3. Елеватором Карапетяна

4. Лопаткою Буяльського

5. Ретрактором Ходоровича

270. Для вправлення переломів якої кістки використовується гачок Лімберга?

1. Суглобового паростка нижньої щелепи

2. Верхньої щелепи

3. Кісток носа

4. Нижньої щелепи у ментальному відділі

5. Виличної дуги та виличної кістки

271. Хворий 28 років звернувся зі скаргами на деформацію обличчя, оніміння шкіри підочної ділянки, обмежене відкривання рота. При обстеженні встановлено діагноз: травматичний злам виличної кістки зі зміщенням. На Rtg-грамі: оскольчастий злам виличної кістки зі зміщенням, зниження прозорості верхньощелепового синусу. Який метод лікування найдоцільніше застосувати у вказаному випадку?

1. Репозиція та фіксація виличної кістки через верхньощелеповий синус за допомогою йодоформного тампону

2. Репозиція виличної кістки за допомогою гачка Лімберга

3. Репозиція за допомогою лопатки Буяльського

4. Остеосинтез мініпластинами

5. Репозиція виличної кістки за допомогою щипців Ходоровича-Баринової

272. Скільки часу слід утримувати йодоформний тампон після операції репозиції виличної кістки з ревізією верхньощелепової пазухи?

1. 7-9 днів

2. 9-11 днів

3. 12-14 днів

4. 16-18 днів

5. 18-20 днів

273. У хворого, який отримав 2 місяці тому травму обличчя, діагностовано закритий злам виличної кістки із значним зміщенням до середини. Для її репозиції вибрано позаротовий апаратний метод. Який пристрій для цього слід застосувати?

1. Апарат Ю.Брагіна

2. Апарат В.Рудько

3. Апарат Я. Збаржа

4. Пристрій Ю. Гершуні

5. Арарат А.Скагера

274. Хворому 25 років із свіжим травматичним переломом виличної кістки з незначним зміщенням рекомендовано операцію неоперативної (безкровної) репозиції фрагментів. Який з вказаних інструментів найдоцільніше застосовувати у вказаному випадку?

1. Лопатка Буяльського

2. Гачок Лімберга

3. Щипці Ходоровича-Баринової

4. Елеватор Леклюза

5. Щипці Duchange

275. Хворого госпіталізовано у відділення щелепово–лицевої хірургії через 30 годин після отримання травми під час епілептичного припадку. При клінічному огляді діагностовано забійно–рвану рану підборіддя. Яку хірургічну обробку рани потрібно провести?

1. Первинну відстрочену хірургічну обробку рани

2. Первинну хірургічну обробку рани

3. Вторинну хірургічну обробку рани

4. Ранню хірургічну обробку рани

5. Пізню хірургічну обробку рани

276. Яка причина виникнення пульсуючої кровотечі при рваній рані щоки?