«Так» та «Ні» не говорити. ( л. Красильнікова)

Мета: визначити рівень розвитку довільного мовного спілкування і здатність дитини діяти відповідно до встановленого правила.

Обладнання: Методика має два варіанти питань. У кожному по п'ять питань, що провокують дитину на відповідь "так" і п'ять на запитання "ні", п'ять питань - нейтральні.

Інструкція: "Ми з тобою будемо грати в нову гру. Я буду задавати тобі питання, а ти - відповідати . Але домовимося так: ти не повинен, не маєш права, не будеш відповідати мені словами" так "і" немає ". Наприклад, якщо я питаю:" Чи є в тебе іграшки? ", ти не повинен відповідати так: "У мене є іграшки", - тобто ти не повинен говорити: "Так". Все зрозуміло? Домовилися? "

Оцінка результатів: Правильними є ті відповіді, які відповідають введеному правилом "так" і "ні" не говорити, неправильними - ті, в яких присутні заборонені слова. Прямим показником рівня розвитку довільності мовного спілкування є кількість відповідей відповідних правилам гри. Для дітей 6-7 років віковою нормою становить 51% правильних відповідей. При подальшому описі ми вводимо свою модифіковану 4-х бальну систему. 4 бали - 51% і більше правильних відповідей. 3 бали - 45% - 50% правильних відповідей 2 бали - 1% - 44% правильних відповідей 1 бал - 0 правильних відповідей

2. Діагностика інтелектуальної готовності

«Експрес-діагностика інтелектуальних здібностей» (і.С.Аверіна, є.І.Щебланова, є.І.Задоріна)

Мета: виявлення інтелектуальних здібностей дітей 6-7-річного віку. Тест дає хорошу орієнтовну інформацію про здатність до навчання у початковій школі і про індивідуальну структурі інтелекту дитини, тому може використовуватися в якості основної частини батареї методик для визначення готовності дітей до навчання в школі.

Інструкція: Перевага тесту МЕДІС полягає в тому, що його завдання представлені у вигляді малюнків, що дозволяє діагностувати дітей незалежно від їхнього вміння читати, а різноманітність завдань дозволяє вивчити багато сторін інтелектуальної діяльності в мінімальні проміжки часу.

МЕДІС складається з чотирьох субтестів, кожний з яких містить по 5 завдань:

I субтест спрямований на виявлення загальної обізнаності дітей, їхнього словникового запасу;

II субтест діагностує розуміння кількісних і якісних відносин;

III субтест - виключення зайвого - виявляє рівень сформованості логічного мислення;

IY субтест спрямований на виявлення математичних здібностей.

Крім того, за результатами виконання всіх чотирьох субтестів можна визначити загальний показник інтелектуальних здібностей.

МЕДІС може використовуватися індивідуально і в групах по 5-10 чоловік. Перед кожним субтестом дається два тренувальних завдання. МЕДІС має дві еквівалентні форми А і В, які можуть чергуватися при повторному тестуванні.

Обладнання: карточки із авторськими малюнками

Обробка результатів: обробка отриманих даних здійснюється відповідно до ключа

3. Діагностика особистісної готовності

«Бесіда про відношення до школи та навчання» (т.А.Нєжнова)

Мета: визначити ступінь розуміння особливостей навчальної діяльності, усвідомленість свого Я, рівень самостійності.

Інструкція: Важливо звернути увагу на те, як дитина пояснює своє бажання йти до школи щоб навчитися читати, писати тощо. Однак деякі діти відповідають, що вони хочуть іти до школи, тому що їм набридло в дитячому садку чи не хочеться спати після обіду, тобто бажання йти до школи не пов'язано зі змістом навчальної діяльності чи зміною соціального статусу дитини. Запитання 3-6 спрямовані на з'ясування пізнавального інтересу опитуваного, а також рівня його розвитку. Про дитину дає деяке уявлення запитання 6 про улюблені книжки. Відповідь на запитання 8 дає уявлення про те, як дитина ставиться до труднощів у будь-якій діяльності. Коли дитина ще не дуже бажає стати учнем, то її досить задовольняє ситуація, яка пропонується запитанням 10, і навпаки. Якщо дитина бажає вчитися, то вона, як правило, у грі в школу обирає роль учня, пояснює це бажанням учитися (запитання 11) і обирає, щоб у грі урок був довшим, ніж перерва, щоб більше працювати на уроці (запитання 12).

Обробка результатів: Аналіз відповідей на запитання демонструє сформованість (+) чи несформованість (-) внутрішньої позиції школяра.

«Намалюй себе»

Мета: визначити сформованість внутрішньої позиції школяра.

Обладнання: папір, ручка.

Інструкція: потрібно запропонувати дитині зобразити себе.

Обробка результатів: