Практичні завдання План

1. Поняття “трудові правовідносини”.

2. Види трудових правовідносин.

3. Суб’єкти трудових правовідносин.

4. Підстави для виникнення і припинення трудових правовідносин.

5. Зміст трудових правовідносин.

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс Законів про працю України // Кодекс Законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп. ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 1040 с.

3. Закон України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 р. (із змінами, внесеними згідно із Законами України

4. Закон України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 р. (із змінами, внесеними Законом України

5. Барабаш О. Щодо властивостей трудових правовідносин // Право України. – 1998. – № 2. – С. 64-69.

6. Гаращенко Л. Правові проблеми регулювання трудових відносин на підприємствах недержавних форм власності // Право України. – 1998. – № 6. – С. 51-53.

7. Єрьоменко В. Вольовий характер підстав виникнення трудових правовідносин // Право України. – 1998. – № 11. – С. 96-98.

8. Єрьоменко В. Підстави виникнення трудових правовідносин у колективних сільгосппідприємствах, селянських (фермерських) господарствах, кооперативах // Право України. – 1997. – № 6. – С. 51-55.

9. Жернаков В. Соціально-трудові відносини: поняття, суб’єкти, правове регулювання // Право України. – 1999. – № 10. – С. 41.

10. Сільченко С. Трудові правовідносини з молодими спеціалістами // Право України. – 1998. – № 9. – С. 56-59, 71.

11. Яремчук О. Проблеми дефініції трудового колективу напередодні прийняття нового кодексу про працю України // Право України. – 2003. – № 12. – С. 103-.

12. Іншин М. Суб”єкти службово-трудових відносин: погляд на проблему // Право України. – 2004. – № 3. – С. 78-.

13. Процевський В. Правове регулювання трудових відносин державних службовців: деякі проблеми // Право України. – 2004. – № 12. – С. 96

Тема 5. Колективний договір та угоди з соціально-економічних питань

Серед локальних нормативних актів, що розробляються на підприємствах, на перше місце слід поставити колективний договір. Відповідно до ст. 17 Закону України “Про підприємства в Україні”, колективний договір повинен укладатися на всіх підприємствах, що використовують колективну працю, між роботодавцем і трудовим колективом і не може суперечити чинному законодавству. Дещо ширше трактується сфера укладення колективного договору в Законі України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 року, де вказується, що колективний договір укладається незалежно від форм власності і господарювання на підприємствах, в установах, організаціях, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Своєрідність колективного договору як правової форми створення умов праці на підприємстві полягає у тому, що він комплексно регулює різноманітні питання щодо сторін трудових відносин.

Характеризуючи колективний договір, слід звернути увагу на аспект колективних угод.

Співвідношення угод з чинним законодавством і колективними договорами досить чітко визначене ст. 5, 7 Закону України “Про колективні договори та угоди”. Цими статтями передбачено, що умови угод не повинні погіршувати становище працівників, передбачене чинним законодавством; у противному разі вони визнаються недійсними. З огляду на це угоди посідають підлегле місце щодо законодавства, виступаючи підзаконними актами. Умови угод обов’язкові для підприємств, на які вони поширюються. З цього випливає, що при опрацюванні і укладенні колективних договорів необхідно враховувати положення, що містяться в угодах, і те, що колективні договори не повинні знижувати рівень гарантій прав працівників, погіршувати їхнє становище порівняно з угодами, якщо можливість встановлення іншого прямо не передбачена ними.