Список рекомендованої літератури

1. КЗпП України (глава X).

2. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.

3. Закон України “Про кваліфікаційну комісію, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України” від 2 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 22. – Ст. 140.

4. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

5. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

6. Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 25. – Ст. 146.

7. Дисциплінарний статут прокуратури України: Затверджений постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 15.

8. Указ Президента України “Про відомчі заохочувальні відзнаки” від 18 листопада 1996 р. // Урядовий кур'єр. – 1996. – 28 листопада.

9. Примірне положення про відомчі заохочувальні відзнаки: Затверджене Указом Президента України від 13 лютого 1997 р. № 134/97 // Офіційній вісник України. – 1997. – Число 9. – С. 22.

10. Про практику розгляду судами трудових спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. № 4, від 26 жовтня 1995 р. № 18 та від 25 травня 1998 р. № 15) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. – К., 1995. – С. 373; Вісник Верховного Суду України. – 1998. – № 3.

11. Угрюмова Г. Загальна характеристика дисциплінарної відповідальності і дисциплінарного проступку за українським трудовим правом // Право України. – 2005. –№ 5. – С.78-81.

12. Крупнова Л. Правове регулювання юридичної відповідальності працівників державної виконавчої служби // Право України. – 2005. –№ 6. – С.75-79.

Тема 11. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору

Суб’єктами матеріальної відповідальності в трудовому праві у всіх випадках є, з одного боку, працівник а, з іншого, роботодавець. Матеріальна відповідальність сторін виникає тільки при завданні шкоди у зв’язку з виконанням трудових обов’язків.

Трудове законодавство встановлює такі види матеріальної відповідальності: обмежену і повну.

Курсанти, студенти, слухачі повинні знати порядок відшкодування збитків, заподіяних працівником. Працівник може добровільно покрити їх повністю або частково.

Підприємство відшкодовує працівникові збитки, заподіяні у зв’язку:

• з порушенням його права на працю;

• у разі ушкодження його здоров’я;

• незабезпеченням збереження особистих речей працівника під час роботи;

• невчасним або неправильним оформленням документів працівника про працю і заробітну плату.

Проблеми матеріальної відповідальності сторін трудового договору присвячені праці П.Р. Стависького, Л.А. Сироватської, Є.С. Белінського та інших відомих вчених, з роботами яких студенти повинні ознайомитися.