8. Данія і швеція

Данія в’ XVI ст. У Тридцятилітній війні визначальну роль мали дві північні держави — Данія і Швеція. Це був час їх найбільшого розвитку й визначної участі у справах Середньої Європи.

Данія у середніх віках двічі мала провід у Північній Європі: раз за Кнута Великого (1016—1035), що володів Данією, Нор­вегією й Англією, і вдруге завдяки Кольмарській унії 1397 р., коли з Данією злучилися Швеція та Норвегія. Але при цих зверхніх успіхах Данія внутрішньо була слабою державою. Королівська влада стала вповні залежна від шляхти і духо­венства; престіл був елекційний; всі розпорядки короля вима­гали затвердження державної ради. Міщанство й селянство жили в недостатку, під гнітом шляхти. З господарського боку Данія довгий час стояла під виключним впливом Ганзи, пізніше торгівлю почали захоплювати нідерландці

Нову епоху в історії Данії розпочав король Христіан П (1513—1523). Він старався звільнитися від впливів шляхти і , шукав опори в містах. Дорадницею його була Сігбріт Вілюмс, нідерландська міщанка, мати королівської любки Дівеке («го­лубки»), Вона вказувала Христіанові на . могутність нідерландських міст і під'юджувала його проти могутньої 'шляхти. Вона залишилася при впливах навіть тоді, коли ко­роль оженився з Ізабеллою, сестрою цісаря Карла V, а його любку отруєно. Щоб скріпити данські міста, Христіан обмежив привілеї ганзейських міст і протегував місцевий прбмисел і торгівлю. За всяку ціну він намагався утримати унію із Швецією і Норвегією, щоб дайцям дати можливість ширшого

9