- •1. З іменем Клісфена пов’язана подальша демократизація афінського політичного ладу. У 509 р. До н.Е. Він провів державні реформи, які призвели до остаточної ліквідації залишків родового ладу.
- •2. Реформи Ефіальта і Перікла в Афінах
- •3. Афінська демократія — етап в історії Стародавніх Афін, що охоплює період з 500 по 321 р. До н. Е., коли у місті-державі Афіни існувала демократична форма правління.
- •4. Суспільний лад Афін
3. Афінська демократія — етап в історії Стародавніх Афін, що охоплює період з 500 по 321 р. До н. Е., коли у місті-державі Афіни існувала демократична форма правління.
У добу Афінської демократії будь-який громадянин мав право брати участь у роботі суверенних зборів. Розробка порядку денного зборів і повсякденне керівництво містом здійснювалися радою. Судові й аудиторські функції — великим журі. Членство як в раді, так і в журі надавалося за жеребом. Будь-який громадянин мав рівні шанси бути сьогодні правителем Афін, а завтра — верховним суддею.
Повноправним афінським громадянином міг бути житель Аттики, батьки якого мали громадянські права, а його ім'я було занесено до особливих списків. У такі списки заносились імена юнаків та дівчат з 18 років, які впродовж року проходили спеціальне військово-тренувальне навчання і рік були охоронцями державних кордонів. Тільки в 20 років вони ставали повноправними громадянами.
Громадянство передбачало певні права й обов'язки. Серед перших - право на свободу, особисту недоторканність, на землю, на участь у виборних органах тощо, других - обов'язок берегти своє майно, працювати на землі, захищати рідний поліс, дотримуватися законів тощо.
Перший ідеолог демократії, Перикл, відстоював цю форму правління на тій підставі, що вона сприяє прояву терпимості і громадянськості. Він ввів плату за роботу в журі, яка дорівнювала приблизно денному доходу працівника. Пізніше такий порядок був розповсюджений на членів ради та асамблеї.
Структура органів влади:
· народні збори - це найважливіший орган влади. У зборах брали участь тільки чоловіки від 20 років, громадяни Афін. Діяльність зборів впродовж року була поділена на десять циклів, кожен з яких тривав 36 днів, а збори відбувалися один раз на дев'ять днів. На збори збиралося близько 6-8 тис. осіб. Скликалися збори спочатку раз на місяць, а потім - чотири рази на місяць, у разі потреби скликалися позачергові збори. Голосували криком, а згодом - підняттям руки, чорними та білими камінцями. За порядком стежили 30 наглядачів, які мали у розпорядженні поліцейський загін. Перед початком зборів приносили жертви, читали. Збори розглядали будь-які питання щодо внутрішньої та зовнішньої безпеки, були найвищою судовою інстанцією (антидержавні злочини, справи про хабарництво державних урядовців).
· буле (Рада-500). Робочий орган народних зборівЦе своєрідний уряд країни. члени якої обирались від кожної із десяти адміністративних одиниць (філ) на один рік (по 50 членів). Рада попередньо заслуховувала і обговорювала усі питання, які виносилися на обговорення Народних зборів. Без рішення Ради-500 Народні збори не могли прийняти жодного закону, постанови. Рада мала широкі повноваження у фінансовій сфері. Рада відала випуском грошей, наглядала за військом, флотом. Вона здійснювала дипломатичні відносини з іншими державами. Рада піклувалася про храми, громадські будівлі, влаштовувала свята.
· службові особи. Їх обирали на ці посади на Народних зборах чи зборах племен. Обраний на посаду не міг відмовитися від неї. Службових осіб обирали голосуванням чи жеребкуванням на один рік. Не можна було займати одну і ту ж посаду два рази підряд або дві посади одночасно. Усі службові особи проходили спеціальну перевірку, в ході якої з'ясовувалися їх професійні здібності, моральність, відсутність боргів. До службових осіб відносилися командир кінноти, державний скарбник, завідувач театральними виставами та ін. Службові особи були підзвітні, їх постійно контролювали. До рис афінських урядовців відносилися: безоплатність (до реформ Перікла), колегіальність, виборність, підзвітність, короткотерміновість.
· колегія архонтів. Деякий час були найвищими посадовими особами. Спочатку архонт був 1, потім - 10, потім - 40. Їх компетенція зводилася до релігійних, культових функцій, судочинства. Вони приймали , справи до розгляду і потім передавали їх у відповідні суди.
· колегія стратегів. Входило 10 осіб. Спочатку були тільки військовими вождями, а потім стали найвищими посадовими особами в державі. Стратеги мали право судити своїх воїнів.
· геліея (суд присяжних). Складалася із 6 тис. осіб, чоловіків, громадян Афін від 30 років. В кожній із 10 філ було по 600 суддів (500 основних, 100 - запасних). Геліея контролювала діяльність службових осіб, могла змінити законопроект, який вже прийнятий Народними зборами. Це був суд найвищої інстанції.
· ареопаг. У ранню епоху був найважливішим органом Афін, але потім був перетворений на судовий, і частково - у релігійний орган. Його члени із середовища афінських аристократів кооптувалися на довічний термін Ареопаг стежив за громадською мораллю, дотриманням звичаїв.
