Застосування автоматичних систем при виконанні технологічних операцій.

Автоматичне управління висотою зрізу кормових трав, кукурудзи і іншої зеленої маси на корм худобі застосовують на силосозбиральних комбайнах і сінокосарках. Висота зрізу повинна бути мінімально допустимою, що підвищує збір кормів з полів і лугів.

Для цього використовують полозковий щуп (рис. 10), що копіює рельєф поля. Щуп 2 до поверхні поля притискається пружиною 3. Якщо висота зрізу відповідає заданій, то вікна а і б золотника 5 закриті, а поршень силового циліндра 6 і ріжучий апарат 1, що жорстко з’єднаний з поршнем, знаходяться на постійній висоті від поверхні поля. При зміні рельєфу поля полозковий датчик 2 відкриває вікна а і б золотника 5, і за допомогою силового гідроциліндра 6 відбувається відновлення заданої висоти ріжучого апарату 1. При цьому вікна золотника закриваються, оскільки щуп повертається в початкове положення. Запобіжний пристрій 4 запобігає поломкам золотника при наїзді полозкового щупа на перешкоду.

Рис.10. Схема пристрою для управління висотою зрізу.	Рис.11. Схема пристрою для вирівнювання корпуса комбайна.

Автоматичне управління вирівнюванням корпуса зернозбирального комбайна при роботі на схилах дозволяє зберігати паралельність хедера комбайна поверхні ґрунту і горизонтальність положення молотильного барабана і очисних пристроїв. Вручну ці операції виконувати дуже складно, оскільки кут нахилу поверхні горбистої і гірської місцевості міняється безперервно.

При роботі комбайна без системи автоматичного управління положенням корпуса на поперечних схилах з кутом ухилу більше 8^о маса, що переробляється, накопичується на похилій частині комбайна, внаслідок цього порушується технологічний процес обмолоту зерна: збільшується до 20...30% невимолот, до 30% — пошкодження зерна і трапляються забивання молотильних барабанів хлібною масою. Для вирівнювання корпус гірського комбайна встановлюють на параллелограмній ходовій частині 4 (рис. 11) і комбайн обладнують гідросистемою управління. При нахилі корпусу 1 комбайна, наприклад, вліво вантажний маятник 3 також відхиляється вліво і відкриває вікна а і б золотника 6. Масло під тиском поступає у вікно а і діє на поршень силового гідроциліндра 5. Оскільки цей поршень закріплений жорстко з ходовою частиною комбайна, то повертається корпус комбайна за годинниковою стрілкою щодо точки його кріплення. Коли корпус займає горизонтальне положення, поршні золотника під дією маятника перекривають вікна золотника і жорстко фіксують положення гідроциліндра. Демпфуючі пристрої 2 призначені для виключення помилкових спрацьовувань системи при поштовхах і короткочасному відхиленні корпуса від горизонтального положення.

Автоматичне управління оптимальним завантаженням молотарки зернозбирального комбайна здійснюється регулюванням швидкості руху комбайна за допомогою зміни передавального числа варіатора 2, передаючого обертаючий момент від валу двигуна 1 комбайна на привід коліс 3 (рис. 12).

Рис. 12. Схема устройства для управления загрузкой комбайна.

Наприклад, при збільшенні товщини хлібної маси на хедері 4 полозковий датчик товщини маси замикає верхні контакти 5, і включається електромагніт УА1, який пересуває поршень золотника 6 і відкриває вікна а і б. Масло під тиском через вікно а поступає в гідроциліндр 7 і пересуває поршень силового циліндра вниз. В результаті цього у варіатора 2 збільшується передавальне число, комбайн знижує швидкість руху, і, отже, зменшується подача хлібної маси в молотильний барабан. При цьому розмикаються контакти 5, а поршні золотника 6 під дією пружини закривають вікна а і б. Є. інші схеми регулювання завантаження молотильного барабана, наприклад, по вимірюванню крутного моменту на його валу, а також по вимірюванню товщини хлібної маси під ланцюгами похилого транспортера жниварки. САУ завантаженням молотильного барабана забезпечує зменшення втрат зерна і кращу якість обмолоту.

В гичкорізальних машинах використовують автоматичну систему копіювання в подовжньо-вертикальній площині ряду коренеплодів, щоб ніж зрізав тільки бадилля з головками і не зачіпав продуктивну частину коренеплодів. Для цієї цілі в машинах застосовують автоматичну систему з аддитивною дією (рис. 13), що має копіюючий щуп-полозок 1 з параллелограмним механізмом 2 і пружиною 3, кінематичний зв'язок 4 і ніж 5. При підйомі або опусканні полозка 1 ніж 5 завдяки механізму 2 і зв'язки 4 також підіймається і опускається, але на меншу відстань по висоті, ніж те, яке може регулюватися ланкою 4.

Рис. 13. Автоматична система з аддитивною дією, що копіює рядок буряка в подовжньо-вертикальній площині

Приклад системи з широким використовуванням кінематичних ланок — САР швидкісного режиму двигуна зернозбирального комбайна, інваріантна до навантаження (рис. 14). Завантажувальні режими двигуна (М_д) визначає вимірник 2 моменти, виробляючий сигнал h на переміщення штока 1, а швидкісні режими ( ) — відцентровий маятник регулятора 3, вал якого обертається з кутовою швидкістю і виробляє сигнал z на переміщення муфти регулятора. Після того, як сигнали h і z пройдуть відповідні кінематичні ланки, вони підсумовуються втулкою 5. Причому на вісь 4 її діє перетворений сигнал z вимірника 3 швидкості, який передавається далі на рейку 6 паливного насоса 7. Втулка 15 обертається навкруги своєї осі під дією перетвореного сигналу h завантаження, сприйманого від колеса 8. При зміні моменту опору на валу споживача 9 (навантаження двигуна) вимірник 2 фактичного завантаження виробляє інформаційний сигналл , пропорційний , внаслідок чого втулка 5 повертається на кут . Втулка 5, закручуючись або відкручуючись на хвостовиках штока 4 і рейки 6, переміщає останні в осьовому напрямі. Шток 4 може залишатися і нерухомим (при ); в цьому випадку рейка 6 переміщається на .

Рис. 14. Принципова схема інваріантної САР зернозбирального комбайна