Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

СУМ. Синтаксис складного речення доцент О.А. Малахова

Лекція 5 складні синтаксичні конструкції

1. Багатокомпонентні складні речення.

   1. СПР з неоднорідною супідрядністю.

   2. СПР з послідовною підрядністю.

   3. СПР з однорідною супідрядністю.

   4. Контаміновані багатокомпонентні СПР.

   5. Складні сполучникові речення з різними видами зв’язку.

   6. Складні безсполучникові багатокомпонентні речення.

   7. Складні сполучниково-безсполучникові речення.

2. Період.

3. Конструкції з чужим мовленням.

   1. Пряма мова. 3.2. Непряма мова. 3.3. Невласне пряма мова. 3.4. Цитата.

4. Текст і його складники.

4.1. Текст. 4.2. Абзац. 4.3. Складне синтаксичне ціле.

Рекомендована література:

1. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – 670 с.

2. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К.: Академія, 2004. – 408 с.

1. Багатокомпонентні складні речення.

З розвитком людського мислення й ускладненням концептуальної картини світу розширювалося й коло одиниць мовної картини світу, зокрема змінювалися й ускладнювалися синтаксичні конструкції, за допомогою яких люди фіксували в мові наявність кількох ситуацій дійсності та відношення між ними. У синтаксисі сучасної української мові функціонують багатокомпонентні (неелементарні) складні речення різноманітної будови.

1.3. Складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю – конструкції, у яких:

а

2

) підрядні речення різного типу пояснюють один і той самий член або все головне речення – СПР з причленною супідрядністю:

¹ Як би ми з тобою не говорили,| (← не зважаючи на що?) ² все рівно

н е зрозуміємо один одного, (чому? →) | ³ бо говоримо на різних мовах

(Григорій Тютюнник).

У таких реченнях підрядні завжди стосуються одного члена в головній частині чи всієї головної частини, по-різному пояснюючи її (підрядні завжди різновидові).

б) підрядні речення будь-яких типів пояснюють різні члени головної частини – СПР з різночленною супідрядністю:

¹ Слова – це ті ж зерна, (які? →) | ² що впали в родючу землю,| ¹ це хліб наш насущний, (який? →)| ³ без якого не мислиме саме життя (Ю.Мушкетик).

Підрядні у таких реченнях завжди стосуються різних членів головної частини і є одновидовими (якщо підрядні стосуються однорідних членів речення) чи різновидовими (якщо стосуються неоднорідних членів речення).

в) одне підрядне прислівне (внутрішнє), а друге – стосується усього складу головної частини (зовнішнє) – СПР з комбінованою супідрядністю:

¹ Ті гроші, (які? →) | ² що вирахувані,| ¹ ми вже заробили, (чому? →) | ³ бо оголошення тільки вчора прочитали (В. Канівець).

1.2. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю – такі конструкції, у яких лише перша підрядна частина перебуває в прямому, безпосередньому зв’язку з абсолютно незалежною у синтаксичному плані головною частиною, а кожне наступне підрядне синтаксично залежить від попереднього.

Класифікуючи СПР з послідовною підрядністю, учені беруть за основу різні критерії: кількість предикативних одиниць, характер зв’язку між компонентами, засоби зв’язку.

¹

1

 ᴓ Переживав таке саме відчуття,| ² якого ᴓ зазнав колись хлоп’яком, упавши в густу кропиву,| ³ яка обпалила шкіру на лобі, шиї, руках,| ⁴ якими ᴓ намагався захиститися (П. Гуріненко).

[ ᴓ відчуття], (якого ᴓ в кропиву), (яка на руках), (якими ᴓ )

1.3. Складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю – конструкції, в яких усі підрядні частини однаково пояснюють головну частину в цілому або якийсь один член головної частини.

1

¹ Так вийшло,| ² що в неї не було з собою дрібних грошей,|

³ а в мене взагалі тільки ᴓ карбованець у кишені (В. Кисельов).

[ ], ( що ), а (ᴓ карбованець)

¹

1

Я знову їхав по Вкраїні, по тих дорогах польових,| ² де вздовж цвітуть сокирки сині,| ³ (де) пливе гречок пахучий сніг,| ⁴ (де) шепочуть вівси сизостеблі і | ⁵ (де) верби хиляться до греблі (М. Рильський).

[ по дорогах], (де ), ( ), ( ) і ( ),

1.4. Контаміновані багатокомпонентні складнопідрядні речення – структури, в яких по-різному комбінуються однорідна супідрядність, неоднорідна супідрядність і послідовна підрядність.

1.5. Складні сполучникові речення з різними видами зв’язку – неелементарні сполучникові конструкції, у яких наявний і сурядний, і підрядний зв’язки. Такі речення становлять найчисельнішу групу складних сполучникових багатокомпонентних речень; вони здебільшого мають кілька рівнів членування (І – зовнішній, ІІ, ІІІ і т. д. – внутрішні), причому переважають конструкції з провідним сурядним синтаксичним зв’язком (на І-му рівні членування).

¹ Дівчина солодко спить і бачить найліпші рожеві ранкові сни, (І р.чл.) | ²  а електричний годинник, (ІІ р.чл.) | ³ який Альберт сам сконструював і (ІІ р.чл.) | ⁴ який показує час з точністю до кількох наносекунд, мільярдних частин секунди, | ² вже дав сигнал, (І р.чл.) | ⁵ і машина ввімкнула електричний чайник (В. Собко).

2

1

5

,а ,і

1.6. Складні безсполучникові багатокомпонентні речення – речення, що складаються з трьох і більше предикативних одиниць і являють собою багатокомпонентні безсполучникові утворення, частини яких можуть перебувати між собою у відношеннях однорідності або неоднорідності.

¹Чагарі, | ² долини, | ³на небі палкому ніде ні хмаринки (Леся Українка).

1.7. Складні сполучниково-безсполучникові речення – багатокомпонентні синтаксичні конструкції, між частинами яких можуть бути наявні різноманітні синтаксичні зв’язки – сполучниковий і безсполучниковий, сурядний і підрядний, залежно від чого мовознавці виокремлюють три типи утворень:

а) із сурядністю і безсполучниковістю

б) із підрядністю і безсполучниковістю

в) із сурядністю, підрядністю і безсполучниковістю.

2. Період.

Період (грец. periodos – кружний шлях, обертання) – а) складне, переважно багатокомпонентне, чи б) просте ускладнене речення, якому властива цілісність теми, повнота й динамізм змісту і яке характеризується чітким поділом на дві частини, поєднувані відповідним синтаксичним зв’язком: нанизування однорідних частин і стислий висновок.

Перша частина виголошується з поступовим наростанням інтонації до висновкової частини, якій передує пауза з наступним спадом інтонації (на письмі така пауза позначається комою і тире).

Період – стилістична фігура, за допомогою якої створюється експресія.

9

¹ Коли ще сни тихесенько ідуть

З околиць в ліс сховатись від зірниці, |

²  А в травах, мов зерно росу клюють

Ранкові, не сполохані ще птиці; |

³ Коли тополя сонце вигляда

За смугою рожево-голубою, |

⁴ Коли не скаламучена вода

Тече в струмках, щоб злитися з рікою; |

⁵ Коли, мов ангели – іконні, малюки

Крізь сон всміхаються у кожнім домі, |

⁶ Коли, спочивши, перші літаки

Знімаються в блакить з аеродромів; |

⁷ Коли світання тиха доброта

Мене звеличує над цілим світом, – |

(← коли?) ⁸ душа моя і справді золота

І озивається всьому і всім привітом...(М. Нагнибіда)

Розрізняють такі різновиди структури періоду:

• класичний період необрамлений (див. приклад вище),

• класичний період обрамлений:

Тільки тобою білий святиться світ,

Тільки тобою повняться брості віт,

Запарувала духом твоїм рілля,

Тільки тобою тішиться немовля,

Спів калиновий піниться над водою, –

Тільки тобою, тільки тобою! (В. Стус)

• обірваний період:

Хоч би злочинні гордощі чола,

Хоч би Кармен привабливо пройшла

І задзвеніли п’яні кастаньєти!

Хоч би чарок, хоч би пороків ряд,

Хоч би у персні золотому яд, –

Хоч би удар веселого стилета! (М. Рильський)

• аналог періоду:

Буває часто, як зайде мова про те, що треба б у школі по-українському вчити, або щоб у суді судії розуміли по-українському, або інше таке, – то дуже часто на те різні панки, до українства прихильні, починають казати, що це не потрібне (М. Грушевський).