Висновки
Всебічний
аналіз різноманітних аспектів економічного
розвитку зарубіжних країн показує, що
сучасна глобальна економіка поступово,
але неухильно набуває рис єдиної,
цілісної системи, котра характеризується
взаємозалежністю та взаємодоповнюваністю
її складових елементів і ланок.
Домінантними ознаками гомогенності
світової економічної системи є ринкова
парадигма як загальна субстанція,
поглиблення й розширення процесів
інтернаціоналізації та транснаціоналізації
сучасного господарського життя.
Об'єднуючою основою практично для всіх
зарубіжних економік є також їхня спільна
трансформація у нові цивілізаційні
виміри суперіндустріального,
антропогенно-інтелектуального суспільства
третього тисячоліття.
Зміст
суспільного виробництва, його економічні
форми, механізми регулювання і управління
макро- й мікропроцесами дедалі більше
визначаються параметрами прийдешньої
ноосферно-космічної цивілізації, яка
змінить аграрну та індустріальну моделі
розвитку. Таким чином, цивілізаційні
закономірності посилюють тенденцію до
формування спільних рис та ознак
господарського розвитку світової
економіки. Водночас відбувається
диференціація між різними країнами та
регіонами залежно від рівня їхнього
соціально-економічного розвитку, ступеня
втягнутості у міжнародний поділ та
кооперацію праці, забезпеченості
головними факторами виробництва,
територіально-географічних та інших
особливостей. Обидві тенденції спонукають
країни до найширшого використання як
внутрішніх, так і зовнішніх джерел і
факторів економічного зростання, до
гармонізації національної та міжнародної
економічної політики, взаємопристосування
господарських механізмів й інституціональних
структур на міждержавному і міжнародному
рівнях, уніфікації господарського
законодавства.
