4. Структура і зміст курсової роботи

Курсова робота є завершеною науково-практичною працею і повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.

Рекомендується така структура курсової роботи:

• титульний лист (Додаток 1);

• зміст курсової роботи;

• вступ;

• перший (теоретичний) розділ;

• другий (аналітично-дослідницький) розділ;

• третій (проектно-рекомендаційний) розділ;

• висновки;

• список використаної літератури;

• додатки.

Курсова робота виконується державною мовою. Загальний обсяг курсової роботи зазвичай становить 35-40 сторінок формату А4 друкованого тексту (без додатків).

Курсова робота починається з титульного аркушу (див. додаток 1). На ньому вказуються міністерство; назва університету, у якому виконувалася курсова робота; назва кафедри, на якій вона виконувалась; повна назва теми роботи; прізвище та ініціали студента, курс, група, факультет, де він навчається; прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, рік і місце виконання роботи.

На наступній сторінці розміщується зміст курсової роботи, що визначається її темою. У ньому вказуються назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Зміст роботи має відображати сутність проблеми та логіку її дослідження.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюється мета та завдання, з’ясовується об'єкт і предмет дослідження. Розкривається практичне значення досліджуваної проблеми для конкретного підприємства, подаються основні джерела інформації, які були використані при написанні роботи. Обсяг вступу 2-3 сторінки.

При з’ясуванні об’єкта, предмета й мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв’язки. Об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення. Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Об’єктом дослідження в курсовій роботі є виробниче підприємство. Разом із тим предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт. Предметом дослідження в курсовій роботі виступають різні процеси, що відбуваються на виробничому підприємстві.

У першому розділі викладаються основні теоретичні й методичні положення за тематикою дослідження, зміст та розвиток відповідних категорій маркетингових комунікацій, їх місце серед інструментів комунікацій. Обсяг розділу – до 15 сторінок.

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами за темою курсової роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, провідних наукових бібліотек, електронні каталоги бібліотек тощо.

На підставі критичного аналізу літературних джерел розкриваються підходи різних авторів до вирішення досліджуваної проблеми та виокремлюються власні погляди студента.

Матеріали розділу повинні мати наскрізний характер та бути придатними для виконання аналітичної, проектної частин і формулювання висновків.

Другий розділ розпочинається з діагностики товарного ринку, на якому працює підприємство; особливу увагу необхідно звернути на ті елементи маркетингових комунікацій, які найчастіше застосовуються на даному ринку.

Далі необхідно надати маркетингову та організаційно-економічну характеристику об’єкту дослідження, провести аналіз комунікаційної діяльності, причому перевага надається тому елементу комунікацій, який є предметом дослідження.

У розділі необхідно обов’язково дати глибокий, детальний аналіз стану обраної проблеми на підприємстві. Розділ має бути максимально насиченим інформацією у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем тощо.

Використовуючи дані цього аналізу, виявляються існуючі недоліки в області маркетингових комунікацій, позначаються шляхи їх усунення з метою підвищення ефективності маркетингових комунікацій.

Загальний обсяг розділу 15-18 сторінок.

Третій розділ містить обґрунтовані заходи і пропозиції, які спрямовані на досягнення поставленої у вступі мети. Структурно він має вміщувати не менше 3 підрозділів. Обсяг розділу – не менше 20 сторінок.

Характер і зміст пропозицій мають базуватися на результатах проведеного в другому розділі аналізу.

Обов’язковим у даному розділі є розробка плану маркетингових комунікацій. У випадку, коли тема роботи пов’язана із одним з елементів маркетингових комунікацій, то в комунікаційному плані саме йому має бути надана значна перевага.

У кінці кожного розділу курсової роботи слід робити узагальнення і висновки, органічно їх пов’язувати, підпорядковувати основному спрямуванню теми, а також робити логічні переходи до наступних розділів роботи.

Висновки – завершальна частина курсової роботи. Вони містять стислий виклад оцінок та узагальнень, пропозицій автора та їх доцільності. Загальні висновки формуються з висновків по кожному розділу курсової роботи. Ознайомлення з ними має сформувати в читача чітке уявлення про ступінь реалізації автором роботи поставленої мети і завдань. Висновки мають бути конкретними та практичними. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень, рекомендацій. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного характеру, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Список використаної літератури відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є візитною карткою автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. У списку використаної літератури подається перелік літературних джерел, які були використані при написанні курсової роботи (підручники, посібники, монографії, методичні вказівки, газетні та журнальні статті).

Список повинен містити не менше 15 найменувань. Посилання в тексті на літературні джерела наводять у вигляді порядкового номера джерела за списком у квадратних дужках (наприклад, 5;10).

Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати в тексті, у додатки ж виносять таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць тощо. Кожний додаток починається з нової сторінки, має свій номер і заголовок. Нумерація аркушів із додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.