1. Теоретичний розділ

У розділі надається визначення прямого маркетингу, вказуються фактори, що визначають можливість його застосування, зазначаються переваги та недоліки прямого маркетингу. Також визначається необхідність наявності адресних списків для проведення прямого маркетингу. Описуються технологічні та етичні аспекти прямого маркетингу, наводяться форми прямого маркетингу та їх характеристика. Причому форми прямого маркетингу, які будуть розглядатися в подальших розділах, наводяться детальніше. Наприклад, якщо це пряме поштове розсилання, то в роботі йому можна присвятити цілий підрозділ теоретичного розділу. Також доцільно зупинитися на сучасних формах прямого маркетингу.

2. Аналітичний розділ

2.1. Діагностика комунікаційної діяльності на товарному ринку

Досліджується ринок, на якому працює підприємство. Визначається його значення в економіці країни, простежуються темпи його розвитку за останні три-п’ять років, а також досліджуються основні тенденції розвитку. Зазначаються сучасні підходи організації маркетингової комунікаційної діяльності на даному товарному ринку.

Особливу увагу слід приділити прямому маркетингу на даному товарному ринку. Необхідно зазначити, які форми прямого маркетингу використовуються найчастіше і чому, на кого вони спрямовані, які особливості мають на даному товарному ринку?

2.2. Маркетингова та організаційно-економічна характеристика підприємства (див.стор.18)

2.3. Аналіз директ-мейлінгових кампаній підприємства

Аналізується застосування прямого маркетингу на підприємстві. Доречно це робити в рамках кампаній прямого маркетингу, що проводилися на підприємстві останнім часом (зазвичай це директ-мейлінгові кампанії). При цьому необхідно подати перелік директ-мейлінгових заходів, проаналізувати їх та зробити висновки. Директ-мейлінгові заходи доцільно аналізувати за наступною схемою: види робіт, параметри поштового розсилання, календарний план організації розсилання, вартість та результати поштового розсилання [32].

Визначається, чи відповідають директ-мейлінгові заходи маркетинговим цілям підприємства, чи зміцнюють вони його позицію на ринку? Розглядаються розділи маркетингового комунікаційного плану чи іншого документу, що відображає діяльність підприємства в області прямого маркетингу (маркетинговий план, рекламний план). Обов’язково вказується рекламний бюджет та спосіб його формування.

3. Проектний розділ

3.1. Обґрунтування видів прямого маркетингу

Метою вибору видів прямого маркетингу є покращення сприйняття підприємства та його продукції споживачами. Доцільно дослідити можливі позитивні та негативні наслідки проведення заходів прямого маркетингу.

На основі даних, отриманих у пункті 2.3, розглядаються основні напрями покращення заходів прямого маркетингу. Основна мета – визначити, чи залишити діючу на підприємстві політику прямого маркетингу, чи змінити її; чи використовувати ті самі види прямого маркетингу, чи запропонувати інші?

Доцільно розробити програму прямого маркетингу (директ-мейлінгового заходу) та зазначити, чим вона відрізняється від попередніх, якщо такі були наявні.

Не слід забувати, що цілі прямого маркетингу, а також заходи визначаються залежно від етапу життєвого циклу товару та підприємства.

3.2. Розробка плану маркетингових комунікацій (див.стор.12)

3.3. Оцінювання ефективності запропонованих заходів

За існуючими методиками проводиться розрахунок ефективності запропонованих заходів прямого маркетингу, обґрунтовується доцільність їх впровадження на підприємстві. За можливості, проводиться оцінка рівня комунікативної активності підприємства до і після проведення змін у політиці підприємства щодо прямого маркетингу. Проводиться тестування різних варіантів програм проведення заходів прямого маркетингу, варіанти оцінюються та визначається найбільш вдалий.

ВИСНОВКИ

У висновках необхідно подати результати виконаних у курсовій роботі досліджень. Розкриваються виявлені недоліки в комунікаційній політиці підприємства, особливо стосовно прямого маркетингу. Також описуються пропозиції щодо усунення виявлених недоліків у політиці прямого маркетингу. Формулюються рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної діяльності, отримані результати та рекомендації щодо впровадження.