2. Фази ділового циклу
У ринковій економіці обсяг реального ВВП, реальні доходи та зайнятість то зростають, то спадають. Такі зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості й доходах називають економічними коливаннями. Вони пов’язані з неоднаковим рівнем ділової активності в різні періоди. Тому для характеристики економічних коливань уживають поняття “діловий цикл”, яке відбиває рівень ділової активності впродовж кількох чи кільканадцяти років. Але цей термін має певні недоліки. Він передбачає, що економічні коливання відбуваються регулярно і їх можна прогнозувати. Насправді вони є нерегулярними, і їх практично не можна передбачити з високим ступенем точності.
Ділові цикли неоднакові в часі. Вони тривають від двох-трьох років до двох десятиліть, але всі економічні цикли мають одні й ті ж фази:
піднесення;
2) спад;
3) вершину;
4) дно.
Піднесення і спад є головними фазами ділового циклу, а вершина і дно – його поворотними пунктами (рис. 1).
Спад – це фаза ділового циклу, в якій обсяг національного виробництва скорочується протягом не менш як двох кварталів поспіль. У фазі спаду домогосподарства купують менше споживчих товарів, особливо тривалого користування. Як наслідок, зростають запаси цих товарів на складах. Бізнес реагує скороченням виробництва на згортання закупівель і збільшення запасів. Тому реальний ВВП починає зменшуватися. Скорочуються інвестиції в будівництво, машини та устаткування.
Одночасно спадає попит на робочу силу. Спочатку скорочується середня тривалість робочого дня, частину працівників відправляють у примусові відпустки, а надалі й зовсім звільняють, збільшується безробіття. У фазі спаду заробітна плата може знижуватися, зменшуються прибутки ділових підприємств.
Спад болісно вражає національну економіку, передовсім галузі промисловості, які виробляють капітальні блага та споживчі товари тривалого користування. У роки спаду в цих галузях відбувається значне зниження обсягів виробництва і зайнятості, зокрема у важкому машинобудуванні, виробництві сільськогосподарських знарядь, автомобілів, холодильників, а також у будівельній галузі.
Інша справа – продукти харчування, взуття, одяг та інші споживчі товари щоденного вжитку. Їх закупівлю не можна відкладати надовго. Щоправда, у фазі спаду обсяг закупівель навіть цих продуктів зменшується.
Піднесення є дзеркальним відображенням спаду. Кожна з названих ознак спаду виявляється у протилежній формі: відбувається зростання ВВП і прибутків, зменшується чисельність безробітних тощо. Причина: наприклад – більший випуск грошей в обіг, скорочення процентної ставки за користування ними, що сприяло вкладу грошей у виробництво.
Вершина – найвища точка піднесення, коли в національній економіці досягається повна зайнятість, а виробництво працює на повну потужність.
Дно – найнижча точка спаду. Початок піднесення, що настає за спадом, називають пожвавленням, а глибокий і тривалий спад – депресією.
Тепер можна сказати, що діловий цикл триває від одного спаду до іншого, або що одне й те ж – від одного піднесення до іншого. У фазі спаду реальний ВВП зменшується, а рівень безробіття зростає, і навпаки, у фазі піднесення реальний ВВП збільшується, а рівень безробіття – знижується.
Американський економіст Артур Оукен виявив кількісну залежність між зміною обсягу реального виробництва і зміною рівня безробіття. Цю залежність нині називають законом Оукена для багатьох країн з розвинутою ринковою економікою. Його можна записати за даним рівнянням:
Зміна рівня безробіття = -1/2 (% зміни реального ВВП - 3)
Згідно з цим рівнянням, коли темп приросту реального ВВП становить 3 % за рік, то рівень безробіття не змінюється і дорівнює природному. За темпу приросту реального ВВП, що перевищує 3%, рівень безробіття знижується приблизно на 0,5%, на кожний відсоток цього перевищення. Якщо, наприклад, реальний ВВП зростає на рік на 5%, то рівень безробіття знизиться приблизно на 1% щодо природного.
За темпів зростання реального ВВП, що нижчі 3% за рік, рівень безробіття зростатиме. Якщо, наприклад, національна економіка перебуває у фазі спаду і реальний ВВП зменшився а 1%, то, згідно з законом Оукена, рівень безробіття зросте на 2%.
У перехідній економіці України дія закону Оукена поки що не простежується.