- •Методологічні принципи побудови снр.
- •2. Основні макроекономічні показники та їх розрахунки
- •Номінальний та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •Показники продукту та доходу в снр. Чисті показники.
- •Інфляція. Механізм антиінфляційної політики.
- •Побудова кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції. Чинники сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •Рівновага на ринку заощаджень-інвестицій.
- •Неокласична модель рівноваги товарного ринку.
- •Неокласична модель рівноваги грошового ринку.
- •Виробнича функція та її вплив на формування сукупної пропозиції.
- •Кейнсіанська модель сукупних видатків.
- •Кейнсіанська модель рівноваги товарного ринку.
- •Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку.
- •Модель простого мультиплікатора. Мультиплікатор видатків та його гранична інтерпретація.
- •Графічна та математична інтерпретація рецесійного та інфляційного розривів.
- •Кейнсіанська критика неокласичного положення про державне невтручання в економіку.
- •Неокласична модель загальної економічної рівноваги.
- •Кейнсіанська модель загальної економічної рівноваги.
- •Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку.
- •Дискреційна фіскальна політика.
- •Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор збалансованого бюджету.
- •Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •Автоматична фіскальна політика.
- •Фіскальна політика спрямована на пропозицію.
- •Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Механізм функціювання грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати.
- •Банківська система та грошова пропозиція.
- •Грошова база, грошовий мультиплікатор та пропозиція.
- •Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.
- •Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції.
- •Комбінація фіскальних і монетарних дій.
- •Ліквідна та інвестиційна пастка у моделі is-lm.
- •Модель рівноваги товарного ринку у відкритій економіці.
- •Платіжний баланс та його складові.
- •Валютний курс і валютний ринок. Валютні системи розвитку.
- •Регулювання валютних курсів.
- •Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •Модель рівноваги Манделла-Флемінга.
- •Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої функції.
- •Модель економічного зростання Солоу.
2. Основні макроекономічні показники та їх розрахунки
Модель загальної рівноваги передбачає рівність обсягів кінцевої продукції,що являє собою сукупну пропозицію товарів і послуг і попиту на них. Сукупна пропозиція товарів визначається обсягами їх виробництва в межах країни Y та імпорту із-за кордону IM. Сукупний попит складається з видатків домогосподарств на особисте споживання C, попиту на інвестиційні товари з боку реального сектору економіки I, видатків уряду G та експорту із-за кордону X: Y+IM=C+I+G+X. Найбільш загальним показником випуску є валовий випуск, який являє собою сукупну вартість товарів і послуг, вироблених в економіці за певний період часу. ВВП – валова вартість товарів і послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду за відрахуванням проміжного споживання. ВВП розраховують 3 способами: 1) за джерелами виробництва: ВВП складається з доданої вартості + непрямі податки - субсидії. 2) за витратами виробництва:ВВП складається з з/п найманих працівників + споживання основного капіталу + підприємницький прибуток + сальдо податків і субсидій виробникам. 3) за напрямками використання: ВВП= державне споживання + приріст запасу обігових коштів, капіталовкладень + сальдо експорту та імпорту: GDP=Y=C+I+G+(X-IM). Чистий факторний дохід Уn – різниця між доходам від використання факторів виробництва, які знаходяться за кордоном і є власністю резидентів, та виплат нерезидентам за використання факторів виробництва, які знаходяться у даній країні і є їхньою власністю. ВНД (валовий національний дохід) GNI=GDP + Yn. Відомо, що поширена практика роботи за кордоном вітчизняними працівниками. Якщо працівники-мігранти є резидентами тієї країни, де вони працюють, то їх грошові перекази на батьківщину вважаються зовнішніми трансфертами. До поточних зовнішніх трансфертів зараховують усі трансферти, що надаються за рахунок первинних доходів резидентів – нерезидентам та первинних доходів нерезидентів - резидентам. Чисті зовнішні трансферти Tn – різниця між переказами робітників-мігрантів, які вважаються резидентами, із даної країни та трансфертами до неї. ВНД/валовий наявний дохід/GDI - валовий національний дохід, який використовується на споживання та нагромадження і включає чисті трансферти із-за кордону: GDI=GNI + Tn. ЧВП /чистий внутрішній продукт/ - показник рахунка виробництва зведених національних рахунків України. Розраховується я к різниця між ВВП і величиною споживання основного капіталу /або = ВВП - амортизація основного капіталу/. Особистий дохід PI – сума факторних або первинних доходів домогосподарств з урахуванням отриманих внаслідок перерозподілу первинних доходів вторинних доходів у вигляді чистих соціальних трансфертів, як внутрішніх так і зовнішніх. Дохід після сплати податків DI, який надалі використовується на споживання C і заощадження S.
Номінальний та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
Номінальний ВВП – ВВП розрахований у поточних цінах. Реальний ВВП – ВВП розрахований у цінах базового періоду. Номінальний ВВП/ Індекс цін ВВП = Реальний ВВП. За допомогою показника реального ВВП вимірюється вартість обсягу виробництва у різні роки за умови незмінних цін. Реальний ВВП є більш точною характеристикою функціонування економіки у порівнянні з номінальним ВВП, бо включає зміни цін інфляційного характеру. Показники номінального ВВП відображають як зміни обсягу виробництва так і цін. Показники реального ВПП відображають лише реальний обсяг виробництва. Якщо довгостроковою економічною тенденцією, починаючи з базового року, є тенденція до зростання цін, то слід збільшити, тобто інфлювати показники ВВП для років, які передують базовому року. Зростання рівня цін у наступні роки призведе до завищення оцінок реального виробництва. Ці показники слід зменшити або дефлювати, щоб оцінити рівень реального ВВП в цінах базового року. Індекс цін – співвідношення між ціною певного набору товарів і послуг для даного часового періоду і ціною такого ж набору товарів і послуг в минулому /базовому/ періоді. Наприклад, індекс цін у даному році: Ціна споживчого кошику у даному році/ Ціна аналогічного кошика у базовому періоді * 100%. Використання індексів цін не дає можливості аналізувати динаміку розвитку національної економіки в цілому, однак дозволяє досліджувати динаміку розвитку економіки в розрізі окремих галузей і сфер, що є дуже важливим при формуванні і проведенні структурної політики. Для вимірювання динаміки більш загального рівня цін використовується індекс цін ВВП, або дефлятор / інфлятор/ ВВП. Індекс цін ВВП враховує не лише ціни споживчих товарів і послуг, але й зміни цін інвестиційних товарів і пов’язаний з коригуванням ВВП, розрахованого в поточних цінах відповідно до зміни цін протяг певного періоду. Дефлятор /інфлятор/= ВВП у цінах поточного року/ ВВП у цінах базового року * 100%. Підвищення індексу цін ВВП в даному році порівняно з базовим означає інфляцію, зменшення індексу цін означає дефляцію.
