
- •Методологічні принципи побудови снр.
- •2. Основні макроекономічні показники та їх розрахунки
- •Номінальний та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп.
- •Показники продукту та доходу в снр. Чисті показники.
- •Інфляція. Механізм антиінфляційної політики.
- •Побудова кривих сукупного попиту та сукупної пропозиції. Чинники сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •Рівновага на ринку заощаджень-інвестицій.
- •Неокласична модель рівноваги товарного ринку.
- •Неокласична модель рівноваги грошового ринку.
- •Виробнича функція та її вплив на формування сукупної пропозиції.
- •Кейнсіанська модель сукупних видатків.
- •Кейнсіанська модель рівноваги товарного ринку.
- •Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку.
- •Модель простого мультиплікатора. Мультиплікатор видатків та його гранична інтерпретація.
- •Графічна та математична інтерпретація рецесійного та інфляційного розривів.
- •Кейнсіанська критика неокласичного положення про державне невтручання в економіку.
- •Неокласична модель загальної економічної рівноваги.
- •Кейнсіанська модель загальної економічної рівноваги.
- •Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку.
- •Дискреційна фіскальна політика.
- •Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор збалансованого бюджету.
- •Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •Автоматична фіскальна політика.
- •Фіскальна політика спрямована на пропозицію.
- •Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Механізм функціювання грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати.
- •Банківська система та грошова пропозиція.
- •Грошова база, грошовий мультиплікатор та пропозиція.
- •Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.
- •Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції.
- •Комбінація фіскальних і монетарних дій.
- •Ліквідна та інвестиційна пастка у моделі is-lm.
- •Модель рівноваги товарного ринку у відкритій економіці.
- •Платіжний баланс та його складові.
- •Валютний курс і валютний ринок. Валютні системи розвитку.
- •Регулювання валютних курсів.
- •Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •Модель рівноваги Манделла-Флемінга.
- •Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої функції.
- •Модель економічного зростання Солоу.
Модель рівноваги товарного ринку у відкритій економіці.
Платіжний баланс та його складові.
Усі результати зовнішньоекономічної діяльності країни знаходять своє узагальнююче відображення в спеціальному статистичному документі, який називається платіжним балансом. Він охоплює всі зовнішньоекономічні операції, які здійснюються резидентами окремої країни за певний період (рік, квартал, місяць) з резидентами інших країн. Ці операції включають товарний експорт та імпорт, надання та отримання послуг, трансферти, продаж та покупка активів тощо. Іншими словами, платіжний баланс будь-якої країни відображає співвідношення між сумою надходжень в країну реальних цінностей і сумою їх вилучень із країни. Згідно з методологією платіжного балансу всі операції, які забезпечують надходження реальних цінностей в країну, наприклад, експорт товарів та послуг, записуються зі знаком «+», а всі операції, пов'язані із вивезенням реальних цінностей за кордон, наприклад, імпорт товарів та послуг, відображаються зі знаком «-». Співвідношення між надходженнями та вилученнями породжує сальдо платіжного балансу з відповідним знаком. Платіжний баланс складається із великої кількості статей. Але всі вони можуть бути об'єднані в окремі розділи. В Україні всі статті платіжного балансу об'єднуються в два розділи: рахунок поточних операцій і рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій. Головним розділом платіжного балансу є рахунок поточних операцій. Його можна поділити на три частини: баланс товарів та послуг (БТП) /відображає чисті надходження від імпорту та експорту товарів, а також від нефакторних послуг/; доходи (Д) /відбиває міжнародний рух доходів від факторних послуг, тобто послуг, пов'язаних з використанням факторів виробництва/;поточні трансферти (ПТ), до яких відносяться, дарунки, грошові перекази за кордон, гуманітарна допомога тощо. В платіжному балансі сальдо поточних трансфертів, тобто чисті поточні трансферти, обчислюються як різниця між отриманими та переданими трансфертами. Отже, сальдо рахунку поточних операцій (РПО) можна обчислити за формулою: РПО = БТП + Д + ПТ. Особливість платіжного балансу України полягає в тому, що зміна резервних активів не виділяється в самостійний розділ, а відноситься окремою статтею на рахунок капітальних операцій. Згідно з концепцією платіжного балансу він повинен бути врівноваженим, тобто надходження і вилучення повинні взаємно покриватися. Це означає, що незбалансованими можуть бути лише окремі статті або розділи. В основі вирівнювання платіжного балансу лежить взаємозв'язок між рахунками поточних і капітальних операцій. Іншими словами, сальдо рахунку поточних операцій повинно компенсуватися протилежним за знаком сальдо рахунку капітальних операцій з одночасним урахуванням неідентифікованих чистих надходжень. Якщо ми визначимо баланс поточних операцій СА як різницю між експортом Х та імпортом ІМ, то основне рівняння національних рахунків набуває вигляду: У=С+І+СА+G, де –С=Х-ІМ. У= С+І+ Чn + G; Хn =У-(С+І+ G). Основне рівняння показує зв'язок між величиною сукупного випуску,внутрішніми видатками і чистим експортом. Хн =-(І-S)= S-І. Це рівняння вказує на фактичний зв'язок між міжнародними потоками коштів, які спрямовуються на накопичення капіталу (І-S), і міжнародними потоками товарів і послуг Хн. Платіжний баланс повинен =0. Тому дефіцит за рахунком поточних операцій СА має = позитивному сальдо за рахунком капіталу і фінансових операцій КА. Криза платіжного балансу – дефіцит платіжного балансу, який утворюється внаслідок того, що уряд довгий час не вживав заходів щодо ліквідації дефіциту за поточними операціями, і країна вичерпує свої офіційні валютні резерви. Для оцінки можливостей країни погашати заборгованість іноземним кредиторам, ефективності грошово-кредитної, валютної політики використовують показник чистих офіційних валютних резервів: NCR = (чисті резерви іноземної валюти/ загальний обсяг імпорту)*12 місяців. Цей показник визначає період часу, упродовж якого країна здатна оплачувати імпорт за рахунок наявних валютних резервів. Фактично криза платіжного балансу означає, що країна не здатна погасити зовнішню заборгованість, а можливості отримати нові позики вичерпані.