30. Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.

М

одель IS - LM являє собою вдалу спробу поєднати неокласику і кейнсіанство з метою визначення стану одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках. Зазначимо, що запис IS відображає рівновагу товарного ринку, умовою якої є рівність інвестицій І заощадженням S при певному співвідношенні відсоткової ставки і та доходу Y. Запис LM відображає рівновагу грошового ринку, на якому необхідний розподіл грошової маси М визначається функцією ліквідності L при певному співвідношенні відсоткової ставки i та доходу Y. Рівновага на двох ринках буде реалізованою тоді, коли виконуються такі умови: S(Y, i) = I (i); L₁(Y) + L₂(i) = M^S

З основного психологічного закону Кейнса випливає, що величина заощаджень за будь-яких умов залежить від величини доходу. Функцію заощаджень можна записати так: S = f (Y, i) Оскільки інвестиції, як правило, є автономними, а також еластичними стосовно ставки відсотка, функцію інвестицій можна записати так: I = I – bi Знак мінус перед коефіцієнтом еластичності b вказує на обернений зв'язок між величиною інвестицій та відсотковою ставкою. Якщо перше рівняння системи являє собою умову рівноваги товарного ринку, то друге рівняння відображає кейнсіанське розуміння рівноваги грошового ринку. У даній системі Y та і є ендогенними величинами, тому розв'язання цієї системи стосовно змінних Y та і дає рівноважні величини.

Точка перетину кривих IS і LM відображає єдине можливе розв'язання системи рівнянь (1.1) відносно Y та і. Саме визначені величини Y та і є такими, що забезпечують стан одночасної рівноваги товарного і грошового ринків.

31. Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції.

Відомо, що фіскальна політика - особливо зміни податків - здатна змінювати сукупну пропозицію і впливати на зміни, які вона може викликати у співвідношенні рівень цін - реальне виробництво. Фіскальна політика зорієнтована на те, щоб саме шляхом зміни податків вплинути на реальний випуск, отримала назву фіскальної політики з урахуванням пропозиції. Для пояснення фіскальної політики з урахуванням пропозиції використаємо неокласичну модель АD - АS. Відомо, що зміни в оподаткуванні є неціновим чинником впливу на сукупну пропозицію, що здатний посунути криву АS ліворуч або праворуч. Сукупний попит і сукупна пропозиція (відповідно АD1 і АS1) визначають рівноважний випуск Y1 та загальний рівень цін Р1. Якщо рівень безробіття, який відповідає випуску в точці Y1, є далеким від природного, уряд може здійснити заходи стимулюючої фіскальної політики шляхом зменшення податків. Зменшення податків, з одного боку, збільшить споживання і відповідно сукупний попит, з іншого - збільшить заощадження й інвестиції та їх прибутковість. Зазначені ефекти на графіку моделі АD – АS можна відобразити переміщенням АD1 в положення АD2 і АS1 в положення АS2, що відповідає збільшенню реальних обсягів виробництва з Y1 до Y2 при незначному зростанні загального рівня цін від P1, до P2. Важливою причиною, яка викликає переміщення кривої сукупної пропозиції праворуч, є зменшення ставок податку з особистого доходу домогосподарств і прибутку корпорацій та зростання реальної заробітної плати, що значно посилить стимули до праці. Таким чином, слід очікувати збільшення пропозиції на ринку праці, яка задовольнить зростаючий попит на неї з боку фірм.