Показники використання оборотного капіталу

1. коефіцієнт оборотності (К_об):

К_об = В_{ир.реал.} / ОК, (2.13)

де В_{ир.реал.}– виручка від реалізації продукції;

ОК – середній залишок оборотних коштів (середньорічна сума оборотних коштів).

Цей коефіцієнт показує, скільки раз кожна гривня, вкладена в оборотний капітал, обслуговувала господарський процес за звітний період.

2. коефіцієнт завантаження (К_зав.):

К_зав. = ОК/Вир.реал. (2.14)

3. тривалість одного обороту (Т_об):

Т_об = 360днів/ К_об. (2.15)

Відображає швидкість обігу капіталу в днях.

4. рентабельність

Р_об = П / ОК (2.16)

Резерви підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства:

• оптимізація виробничих запасів;

• удосконалення організації забезпечення підприємства сировиною і матеріалами;

• запровадження маловідходних та безвідходних технологій;

• підвищення якості технологічних процесів, якості і конкурентоспроможності продукції;

• удосконалення системи розрахунків з постачальниками та споживачами продукції

Показники оцінки використання трудових ресурсів

1. Виробіток:

В = Q_{реал.прод.}/Ч, (2.17)

де Q_{реал.прод} – обсяг реалізованої продукції за певний період часу;

Ч – середньооблікова чисельність працівників. Характеризує скільки продукції виготовляє один працівник за певний період часу.

2. Фондоозброєність праці:

ФОЗ = ОЗ_с.р./Ч, (2.18)

де ОЗ_с.р – середньорічна вартість о.в.з;

відображає вкладену в основні засоби суму капіталу підприємства, яка припадає на одного працівника.

3. Коефіцієнт плинності кадрів:

К_пл. = Ч_зв/Ч, (2.19)

де Ч_зв – чисельність збільшена з усіх причин.

Визначення планової чисельності залежить від специфіки підприємства (вид, типи, форми, сезонність, диференціація).

Розрахунок чисельності повинен враховувати вплив змінного ринкового середовища: кон’юктуру, циклічність, регіональні особливості ринку праці, державні урядові програми і т. ін.)

1. для виявлення загальної чисельності (Ч) ПВП на плановий період використовується метод коригування базової чисельності:

Ч_пл. = Ч_б + (Ч_б · ΔQ/100) ± ΔЧ, (2.20)

де Ч_б – базова чисельність;

ΔQ – плановий темп зростання обсягу виробництва, %;

ΔЧ – сумарне змінювання чисельності за по факторним розрахунком можливого здійснення продуктивності праці, чол.;

2. планова чисельність на основі певної трудомісткості виготовлення продукції:

Ч_пл. = ∑Т_вп / (t_еф · К_вп), (2.21)

де Т_вп – повна трудомісткість виробничої програми, норма-год;

t_еф – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника;

К_вп – очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво.

Калькуляція – це визначення величини витрат у вартісному вираженні, які приходяться на калькуляційну одиницю.

До калькуляційних статей витрат входять такі:

• сировина і матеріали;

• паливо, вода, електроенергія (технологічні);

• основна і додаткова з/пл. виробничих працівників;

• відрахування на соціальні потреби виробничих працівників;

• утримання і експлуатація машин та устаткування;

• загальновиробничі витрати;

• підготовка і освоєння виробництва;

• позавиробничі витрати.

Кошторис витрат виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Отже, кошториси виробництва і собівартості загального обсягу продукції, як правило, не співпадають.

Складання кошторису витрат на виробництво, що, по суті, є плануванням витрат виробництва, здійснюється в такій послідовності:

• складаються кошториси витрат і калькулюється собівартість продукції і послуг допоміжних цехів;

• складається баланс розподілу продукції і послуг допоміжного виробництва за калькуляційними напрямами і внутрізаводськими підрозділами – споживачами;

• складаються кошториси: витрат на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничих та інших витрат по цехах основного виробництва з наступним узагальненням їх по підприємству;

• калькулюється виробнича собівартість одиниці продукції за видами, розраховується виробнича собівартість товарної продукції, що реалізується;

• складається зведений кошторис витрат на виробництво.

Зведений кошторис витрат складається на основі розрахунків:

• витрат на сировину, матеріали, куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергію в основному виробництві;

• основної і додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи;

• кошторису витрат (калькуляції виробничої собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва;

• кошторису витрат на утримання й експлуатацію обладнання;

• кошторису загальновиробничих витрат;

• кошторису інших виробничих витрат.

За необхідності здійснюються й інші розрахунки та складаються кошториси. Форма зведеного кошторису витрат на виробництво подана в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Форма зведеного кошторису витрат на виробництво

Зміст витрат	За звітом, за рік (тис. грн.)	За планом 20___ рік (тис. грн.)
		Усього	У тому числі поквартально
			І	ІІ	ІІІ	ІV
1	2	3	4	5	6	7
Сировина та матеріали	3600	4200	1050	1050	1050	1050
Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру від сторонніх підприємств та організацій	1200	1400	350	350	350	350
Паливо і енергія на технологічні цілі	1800	2100	525	525	525	525
Зворотні відходи (вираховується)	100	150	37	37	38	38
Основна заробітна плата	1308	1526	381	381	382	382
Додаткова заробітна плата	192	224	56	56	56	56
Відрахування на соціальні відходи	900	1050	262	262	263	263
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	1320	1370	342	342	343	343
Загальновиробничі витрати	1680	19600	490	490	490	490
Витрати від браку	10	10	2	3	2	3
Разом витрат	11890	13670	3417	3416	3419	3418
Витрати допоміжних:
Виробництво А	200	300	75	75	75	75
Виробництво Б	500	500	125	125	125	125
Виробництво В	400	600	150	150	150	150
Виробництво Г	600	600	150	150	150	150
Разом витрат допоміжних виробництв	1700	2000	500	500	500	500
Усього витрат на виробництво	13590	15670	3917	3916	3919	3918
Зміна залишків витрат майбутніх періодів	_______	+100	+25	+25	+25	+25
Зміна залишків резервів наступних витрат	+10	______	_____	______	_____	_____
Виробнича собівартість валової продукції	13600	15570	3892	3891	3894	3893
Зміна собівартості залишків незавершеного виробництва	+400	-200	-50	-50	-50	-50
Виробнича собівартість фактично виробленої (товарної) продукції (матеріальні прямі витрати + витрати на оплату праці прямі + інші витрати прямі + загальновиробничі витрати, що складаються із змінних витрат та частини постійних розподілених витрат)	13200	15770	3942	3941	3944	3943
Зміна собівартості залишків нереалізованої продукції (на складі і відвантажених)	+20	+10	+2	+2	+3	+3
Собівартість продукції, що реалізується (виробнича собівартість + нерозподілені постійні загальновиробничі витрати + наднормативні виробничі витрати)	13180	15760	3940	3939	3941	3940
Відпускна вартість продукції, що реалізується	15816	18912	4728	4727	4729	4728

Методика розрахунків за окремими елементами кошторису витрат наступна.

Витрати на сировину, матеріали, куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергію розраховуються на основі даних про обсяги виготовлення окремих виробів і технологічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт, що виготовлені в плановому році з врахуванням передбачених змін у використанні техніки, технології й організації виробництва.

На основі натуральних норм витрат і цін на матеріальні ресурси визначаються норми витрат у вартісному виразі.

Обґрунтування витрат на енергію здійснюється шляхом розрахунків виробництва і споживання по кожному виду енергії власного виробництва і визначення потреби в купівельній енергії.

Витрати енергії у вартісному виразі оцінюються виходячи із середньої вартості відповідних видів енергії, діючих тарифів і планової собівартості енергії, яка виробляється енергоцехами.

На підприємствах з великою номенклатурою виробів у планових розрахунках можуть використовуватись зведені або укрупнені норми витрат сировини, матеріалів, куплених напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива та енергії.

Основна і додаткова заробітна плата визначається виходячи з планових обсягів виробництва, встановленої трудоємкості, відрядних розцінок та тарифних ставок, окладів і планової чисельності. Додаткова заробітна плата планується в розмірах, передбачених Кодексом законів України про працю, колективними договорами та іншими нормативними документами.

Відрахування на соціальні заходи містять відрахування на обов’язкове соціальне страхування, в Пенсійний фонд, обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття та інші подібні заходи

Кошторис витрат (калькуляції собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва складаються на основі даних про планові обсяги їх продукції, норм матеріальних і трудових витрат. Загальна сума витрат допоміжних цехів розподіляється на основі окремого розрахунку використання їх продукції (робіт, послуг) за відповідними напрямами.

Кошторис витрат на утримання й експлуатацію обладнання складається цехами основного виробництва за статтями, які описані вище при розгляді класифікації витрат.

Кожна стаття цього кошторису обґрунтовується плановими розрахунками на основі таких вихідних даних:

• Планового складу обладнання і транспортних засобів;

• Норм витрат і середніх цін окремих видів енергії;

• Норм витрат куплених матеріалів, включаючи запасні частини;

• Норм амортизаційних відрахувань;

• Норм обслуговування обладнання і транспортних засобів;

• Потреб і норм витрат малоцінних і швидкозношуваних предметів;

• Розрахунків розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів.